Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

the face of affairs

Толкование Перевод

1 look smb. in the face

(look smb. (или smth.) in the face)

1) (smb.) смотреть кому-л. прямо, честно в глаза; выдержать чей-л. взгляд (тж. look smb. full in the face)

And with this she looked Pen full in the face as if every word the little hypocrite said was Gospel truth. (W. Thackeray, ‘Pendennis’, vol. I, ch. XXII) — И, сказав это, маленькая лицемерка посмотрела Пену прямо в глаза, как будто каждое сказанное ею слово было истинной правдой.

She thought: In another moment I'll say what I'm thinking, and then I'll never be able to look him in the face again. (J. Lindsay, ‘Adam of a New World’, ch. IV) — Тита подумала: "Еще минута - и я расскажу ему, о чем я думаю, и после этого не смогу смотреть ему в глаза"

2) (smth.) смотреть в лицо чему-л

‘What an odious cynic you are.’ ‘If it's cynical to look truth in the face and exercise common-sense in the affairs of life, then certainly I'm a cynic and odious if you like.’ (W. S. Maugham, ‘Complete Short Stories’, ‘Virtue’) — - Какой вы ужасный циник. - Если быть циником значит смотреть правде в глаза и в делах следовать здравому смыслу, то я, конечно, циник и, если хотите, даже ужасный.

Large English-Russian phrasebook > look smb. in the face
2 face

1. noun
1) Gesicht, das

wash one's face — sich (Dat.) das Gesicht waschen

go blue in the face — (with cold) blau im Gesicht werden

go red or purple in the face — (with exertion or passion or shame) rot im Gesicht werden

the stone struck me in the face — der Stein traf mich ins Gesicht

bring A and B face to face — A und B einander (Dat.) gegenüberstellen

meet somebody face to face — jemanden persönlich kennen lernen

come or be brought face to face with somebody — mit jemandem konfrontiert werden

come face to face with the fact that... — vor der Tatsache stehen, dass...

in [the] face of something — (despite) trotz

slam the door in somebody's face — jemandem die Tür vor der Nase zuknallen (ugs.)

fall [flat] on one's face — (lit. or fig.) auf die Nase fallen (ugs.)

look somebody/something in the face — jemandem/einer Sache ins Gesicht sehen

show one's face — sich sehen od. blicken lassen

tell somebody to his face what... — jemandem [offen] ins Gesicht sagen, was...

till one is blue in the face — bis man verrückt wird (ugs.)

save one's face — das Gesicht wahren od. retten

lose face [with somebody] [over something] — das Gesicht [vor jemandem] [wegen etwas] verlieren

make or pull a face/faces [at somebody] — (to show dislike) ein Gesicht/Gesichter machen od. ziehen; (to amuse or frighten) eine Grimasse/Grimassen schneiden

don't make a face! — mach nicht so ein Gesicht!

on the face of it — dem Anschein nach

put a brave face on it — gute Miene zum bösen Spiel machen

2) (front) (of mountain, cliff) Wand, die; (of building) Stirnseite, die; (of clock, watch) Zifferblatt, das; (of coin, medal, banknote, playing card) Vorderseite, die; (of golf club, cricket bat, hockey stick, tennis racket) Schlagfläche, die

3) (surface)

the face of the earth — die Erde

disappear off or from the face of the earth — spurlos verschwinden

4) (Geom.; also of crystal, gem) Fläche, die

5) see academic.ru/77333/typeface">typeface. See also face down; face up
2. transitive verb
1) (look towards) sich wenden zu

somebody faces the front — jemand sieht nach vorne

[stand] facing one another — sich (Dat.) od. (meist geh.) einander gegenüber [stehen]

the window faces the garden/front — das Fenster geht zum Garten/zur Straße hinaus

sit facing the engine — (in a train) in Fahrtrichtung sitzen

2) (fig.): (have to deal with) ins Auge sehen (+ Dat.) [Tod, Vorstellung]; gegenübertreten (+ Dat.) [Kläger]; sich stellen (+ Dat.) [Anschuldigung, Kritik]; stehen vor (+ Dat.) [Ruin, Entscheidung]

face trial for murder, face a charge of murder — sich wegen Mordes vor Gericht verantworten müssen

3) (not shrink from) ins Auge sehen (+ Dat.) [Tatsache, Wahrheit]; mit Fassung gegenübertreten (+ Dat.) [Kläger]

face the music — (fig.) die Suppe auslöffeln (ugs.)

let's face it — (coll.) machen wir uns (Dat.) doch nichts vor (ugs.)

4)

be faced with something — sich einer Sache (Dat.) gegenübersehen

faced with these facts — mit diesen Sachen konfrontiert

5) (coll.): (bear) verkraften
3. intransitive verb
face forwards/backwards — [Person, Bank, Sitz:] in/entgegen Fahrtrichtung sitzen/aufgestellt sein

in which direction was he facing? — in welche Richtung blickte er?

stand facing away from somebody — mit dem Rücken zu jemandem stehen

face away from the road/on to the road/east[wards] or to[wards] the east — [Fenster, Zimmer:] nach hinten/vorn/Osten liegen

the side of the house faces to[wards] the sea — die Seite des Hauses liegt zum Meer

Phrasal Verbs:

- face up to

* * *
[feis] 1. noun
1) (the front part of the head, from forehead to chin: a beautiful face.) das Gesicht

2) (a surface especially the front surface: a rock face.) die Oberfläche

3) (in mining, the end of a tunnel etc where work is being done: a coal face.) die Wand
2. verb
1) (to be opposite to: My house faces the park.) gegenüberliegen

2) (to turn, stand etc in the direction of: She faced him across the desk.) ansehen

3) (to meet or accept boldly: to face one's fate.) ins Auge sehen

•

- -faced
- facial
- facing
- facecloth
- facelift
- face-powder
- face-saving
- face value
- at face value
- face the music
- face to face
- face up to
- in the face of
- lose face
- make/pull a face
- on the face of it
- put a good face on it
- save one's face
* * *

face

[feɪs]

I. n

1. ( also fig: countenance) Gesicht nt a. fig; (expression) Miene f

I don't want to see your \face here again! ( fam) ich will dich hier nie wieder sehen!

the expression on her \face showed her disappointment die Enttäuschung stand ihr ins Gesicht geschrieben

to have a puzzled expression on one's \face ein ratloses Gesicht machen

to have a smile on one's \face lächeln

to keep a smile on one's \face [immerzu] lächeln

to put a smile on sb's \face jdn zum Lächeln bringen

with a \face like thunder mit finsterer Miene

to have a \face like thunder finster dreinblicken

to go blue/green/red in the \face [ganz] blau/grün/rot im Gesicht werden

with a fierce/friendly \face mit grimmiger/freundlicher Miene

with a happy/smiling \face mit strahlender Miene

to pull a long \face ein langes Gesicht machen [o ziehen]

a sad \face eine traurige Miene, ein trauriges Gesicht

to pull a sad \face ein trauriges Gesicht machen

to show one's true \face sein wahres Gesicht zeigen

\face down/up mit dem Gesicht nach unten/oben

to do one's \face ( fam) sich akk schminken

to look sb in the \face jdm in die Augen schauen

to make [or pull] \faces Grimassen schneiden

to make [or pull] a \face das Gesicht verziehen

she made a \face of disgust sie verzog angewidert das Gesicht

to shut the door in sb's \face jdm die Tür vor der Nase zuschlagen

to tell sth to sb's \face jdm etw ins Gesicht sagen

\face to \face von Angesicht zu Angesicht

2. of a building Fassade f; of a cliff, mountain Wand f; of a clock, watch Zifferblatt nt; of a card, coin Bildseite f

place the cards \face down/up on the table legen Sie die Karten mit der Bildseite nach unten/oben auf den Tisch

north \face of a building Nordseite f; of a mountain Nordwand f

3. (surface) Oberfläche f

4. ( fig: appearance) Gesicht nt fig; (aspect) Seite f

Britain has many \faces Großbritannien hat viele Gesichter

poor quality is the unacceptable \face of increased productivity schlechte Qualität ist die Kehrseite [o Schattenseite] erhöhter Produktivität

5. no pl (reputation) Gesicht nt fig

to lose/save \face das Gesicht verlieren/wahren

6. no pl (presence) Angesicht nt

▪ in the \face of sth (in view of) angesichts einer S. gen; (despite) trotz einer S. gen

she left home in the \face of strong opposition from her parents sie ist trotz starken Widerstands vonseiten ihrer Eltern ausgezogen

he maintained, in the \face of all the facts, that he had told the truth obwohl alle Tatsachen dagegen sprachen, behauptete er, die Wahrheit gesagt zu haben

to show courage in the \face of the enemy Mut vor dem Feind zeigen

in the \face of adversity angesichts der widrigen Umstände

in the \face of danger/death im Angesicht der Gefahr/des Todes

7. no pl ( fam: cheek)

to have the \face to do sth die Unverfrorenheit [o Stirn] haben, etw zu tun

8. TYPO Schrift f, Schriftbild nt

9. MIN Abbaustoß m fachspr

to work at the \face vor Ort arbeiten

10.

▶ to disappear [or be wiped] off the \face of the earth wie vom Erdboden verschluckt sein

▶ sb's \face drops [or falls] jd ist sichtlich enttäuscht

her \face fell when she opened the letter sie war sichtlich enttäuscht, als sie den Brief öffnete

▶ sb's \face fits BRIT ( fam) jd ist allem Anschein nach der/die Richtige

▶ get out of my \face! AM (sl) lass mich in Frieden [o Ruhe]!

▶ to have a \face like the back [end] of a bus ( fam) potthässlich sein fam

▶ to be in sb's \face AM (sl: impede) jdm in die Quere kommen fam; (bother) jdm auf den Geist gehen fam

▶ to be off one's \face ( fig sl: drunk and/or high on drugs) zu sein sl

▶ on the \face of it auf den ersten Blick, oberflächlich betrachtet

▶ to put a brave \face on it, to put on a brave \face gute Miene zum bösen Spiel machen

▶ to set one's \face against sth sich akk gegen etw akk wenden

▶ to show one's \face sich akk blicken lassen

▶ to struggle to keep a straight \face sich dat nur mit Mühe das Lachen verkneifen können

▶ to wash one's \face (sl) in die Schwarzen rutschen fam

II. vt

1. (look towards) person

▪ to \face sb/sth sich akk jdm/etw zuwenden, zu jdm/etw blicken; (sit opposite)

▪ to \face [or sit facing] sb jdm gegenübersitzen

▪ to \face [or sit facing] sth mit dem Gesicht zu etw dat sitzen; (stand opposite)

▪ to \face [or stand facing] sb jdm gegenüberstehen

she sat down facing me sie setzte sich mir gegenüber

please \face me when I'm talking to you schau mich bitte an, wenn ich mit dir rede

to \face the audience sich dem Publikum zuwenden akk

to sit facing the engine [or front] in Fahrtrichtung sitzen

2.

▪ to \face sth (point towards) object zu etw dat [hin] zeigen [o gerichtet sein]; (be situated opposite) building gegenüber etw dat liegen

the school \faces the church die Schule liegt gegenüber der Kirche

our houses \face each other unsere Häuser liegen einander gegenüber

3. (look onto) room, window

to \face the garden/sea/street auf den Garten/das Meer/die Straße [hinaus]gehen; garden, house

to \face the mountains/sea auf die Berge/das Meer blicken

to \face the street zur Straße [hin] liegen

we are looking for a house facing the market square wir suchen ein Haus mit Blick auf den Marktplatz

4. (be confronted with)

▪ to \face sth sich akk etw dat gegenübersehen, etw dat gegenüberstehen

to \face a charge angeklagt sein

to \face a charge of theft sich akk wegen Diebstahls vor Gericht verantworten müssen

to \face criticism Kritik ausgesetzt sein

to \face death dem Tod ins Auge sehen

to \face a difficult situation mit einer schwierigen Situation konfrontiert sein

5. (confront)

▪ to \face sb with sth jdn mit etw dat konfrontieren

to be \faced with one's past/the truth mit seiner Vergangenheit/der Wahrheit konfrontiert werden

they are \faced with financial penalties sie müssen mit Geldstrafen rechnen

6. (require the attention of)

▪ to \face sb question sich akk jdm stellen

the main problem facing us is how... wir stehen hauptsächlich vor dem Problem, wie...

▪ to be \faced by sth vor etw dat stehen, sich akk etw dat gegenübersehen

we were \faced by a flooded cellar wir standen vor einem überfluteten Keller

7. (accept, deal with)

to \face the criticism sich akk der Kritik stellen

to \face death/the facts dem Tod/den Tatsachen ins Auge sehen [o blicken]

let's \face facts [or it] machen wir uns doch nichts vor

to \face one's fears/problems sich akk seinen Ängsten/Problemen stellen

8. (bear)

▪ to \face sth etw ertragen

I couldn't \face another shock like that noch so einen Schock würde ich nicht verkraften

I can't \face another drink! ich kann jetzt wirklich nichts mehr trinken!

he can't \face work today er ist heute nicht imstande zu arbeiten

▪ to \face doing sth sich akk in der Lage sehen, etw zu tun

she can't \face seeing him so soon after their break-up sie sieht sich außerstande, ihn so kurz nach ihrer Trennung wiederzusehen

I can't \face climbing those stairs again! allein der Gedanke, noch einmal die Treppen hochsteigen zu müssen!

I can't \face telling him the truth ich bringe es einfach nicht über mich, ihm die Wahrheit zu sagen

9. ARCHIT

▪ to \face sth in [or with] sth etw mit etw dat verkleiden

to \face sth in [or with] bricks etw mit Ziegelsteinen verblenden [o verschalen

10. TECH

▪ to \face sth etw planbearbeiten fachspr

11. FASHION

▪ to \face sth etw einfassen

12.

▶ to \face the music ( fam) für die Folgen geradestehen, die Konsequenzen tragen

you had better go in and \face the music now geh lieber gleich rein und stell dich der Sache fam

III. vi

1. (point)

to \face backwards/downwards/forwards nach hinten/unten/vorne zeigen

a seat facing forwards TRANSP ein Sitz in Fahrtrichtung

to \face downhill/east bergab/nach Osten zeigen

2. (look onto)

to \face south/west room, window nach Süden/Westen [hinaus]gehen; house, garden nach Süden/Westen liegen

3. (look) person blicken

\face right! MIL Abteilung rechts[um]!

to \face away [from sb/sth] sich akk [von jdm/etw] abwenden

to sit/stand facing away from sb/sth mit dem Rücken zu jdm/etw sitzen/stehen

facing forwards/left mit dem Gesicht nach vorne/links

to \face [or sit facing] backwards/forwards TRANSP entgegen der/in Fahrtrichtung sitzen

* * *
[feɪs]
1. n

1) Gesicht nt

to go red in the face — rot anlaufen

I don't want to see your face here again — ich möchte Sie hier nie wieder sehen

we were standing face to face — wir standen einander Auge in Auge or von Angesicht zu Angesicht (geh) gegenüber

next time I see him face to face — das nächste Mal, wenn ich ihm begegne

to bring sb face to face with sb/sth — jdn mit jdm/etw konfrontieren

to bring two people face to face — zwei Leute einander gegenüberstellen or miteinander konfrontieren

to come face to face with sb — jdn treffen

to come face to face with sth — einer Sache (dat) ins Auge sehen

he told him so to his face — er sagte ihm das (offen) ins Gesicht

he shut the door in my face — er schlug mir die Tür vor der Nase zu

he laughed in my face — er lachte mir ins Gesicht

the plan blew up in his face — der Plan ging ins Auge

to look sb in the face — jdn ansehen

to be able to look sb in the face — jdm in die Augen sehen können

to throw sth back in sb's face — jdm etw wieder vorhalten

get outta my face! ( US inf ) — lass mich in Ruhe!

in the face of great difficulties/much opposition etc — angesichts or (= despite) trotz größter Schwierigkeiten/starker Opposition etc

courage in the face of the enemy — Tapferkeit vor dem Feind

See:

→ flat

2) (= expression) Gesicht(sausdruck m) nt

to make or pull a face — das Gesicht verziehen

to make or pull faces/a funny face — Gesichter or Grimassen/eine Grimasse machen or schneiden (at sb jdm)

to put a good face on it — gute Miene zum bösen Spiel machen

to put a brave face on it — sich (dat) nichts anmerken lassen

he has set his face against that — er stemmt sich dagegen

3)

(= prestige) loss of face — Gesichtsverlust m

to save (one's) face — das Gesicht wahren

to lose face — das Gesicht verlieren

4) (of clock) Zifferblatt nt; (= rock face) (Steil)wand f; (= coalface) Streb m; (= typeface) Schriftart f; (of playing card) Bildseite f; (of coin) Vorderseite f; (of house) Fassade f

to put sth face up( wards)/down(wards) — etw mit der Vorderseite nach oben/unten legen

to be face up( wards)/down(wards) (person) — mit dem Gesicht nach oben/unten liegen; (thing) mit der Vorderseite nach oben/unten liegen; (book) mit der aufgeschlagenen Seite nach oben/unten liegen

to work at the ( coal) face —

to change the face of the world — die Welt völlig verändern

the changing face of politics — das sich wandelnde Gesicht der Politik

the unacceptable face of capitalism — die unannehmbare Seite des Kapitalismus

he/it vanished off the face of the earth (inf) — er/es war wie vom Erdboden verschwunden

I'm the luckiest person on the face of the earth (inf) — ich bin der glücklichste Mensch auf der Welt

on the face of it — so, wie es aussieht

5) (inf

= effrontery) to have the face to do sth — die Stirn haben, etw zu tun

2. vt

1) (= be opposite, have one's face towards) gegenüber sein (+dat), gegenüberstehen/-liegen etc (+dat); (window, door) north, south gehen nach; street, garden etc liegen zu; (building, room) north, south liegen nach; park, street liegen zu

to face the wall/light — zur Wand gekehrt/dem Licht zugekehrt sein; (person) mit dem Gesicht zur Wand/zum Licht stehen/sitzen etc

sit down and face the front! — setz dich und sieh nach vorn!

face this way! — bitte sehen Sie hierher!

he was facing me at dinner — er saß mir beim Essen gegenüber

the picture/wall facing you — das Bild/die Wand Ihnen gegenüber

facing one another — einander gegenüber

to sit facing the front of the bus — in Fahrtrichtung sitzen

2) (fig) possibility, prospect rechnen müssen mit

to face death — dem Tod ins Auge sehen

to face trial — vor Gericht gestellt werden

to face financial ruin — vor dem finanziellen Ruin stehen

to be faced with sth — sich einer Sache (dat) gegenübersehen

the problem facing us — das Problem, dem wir gegenüberstehen or mit dem wir konfrontiert sind

you'll face a lot of criticism if you do that — Sie setzen sich großer Kritik aus, wenn Sie das tun

to be faced with a bill for £100 — eine Rechnung über £ 100 präsentiert bekommen

he is facing a charge of murder — er steht unter Mordanklage, er ist wegen Mordes angeklagt

he faces life in prison if convicted — wenn er für schuldig befunden wird, muss er mit lebenslänglich rechnen

3) (= meet confidently) situation, danger, criticism sich stellen (+dat); person, enemy gegenübertreten (+dat)

he faced defeat bravely — er hat sich tapfer mit der Niederlage abgefunden

to face (the) facts — den Tatsachen ins Auge blicken or sehen

let's face it —

you'd better face it, you're not going to get the job — du musst dich wohl damit abfinden, dass du die Stelle nicht bekommst

4) (inf: put up with, bear) verkraften (inf); another drink, cake etc runterkriegen (inf)

I can't face another of these arguments — ich halte noch so einen Streit einfach nicht aus

I can't face seeing anyone — ich kann einfach niemanden sehen

I can't face it (inf) — ich bringe es einfach nicht über mich

5) building, wall verblenden, verkleiden; (SEW) garment (mit Besatz) verstürzen

6) (CARDS) aufdecken

7) stone glätten, (plan) schleifen

3. vi
(house, room) liegen (towards park dem Park zu, onto road zur Straße, away from road nicht zur Straße); (window) gehen (onto, towards auf +acc, zu, away from nicht auf +acc)
he was sitting facing away from me — er saß mit dem Rücken zu mir

they were all facing toward(s) the window — sie saßen alle mit dem Gesicht zum Fenster (hin)

the house faces south/toward(s) the sea — das Haus liegt nach Süden/zum Meer hin

in which direction was he facing? — in welche Richtung stand er?

you've parked facing in the wrong direction — Sie haben in der falschen Richtung geparkt

the side of the house that faces onto the road — die der Straße zugekehrte Seite des Hauses

why was the house built facing away from the park? —

right face! (Mil) — rechts um!

* * *

face [feıs]

A s

1. Gesicht n, besonders poet Angesicht n, Antlitz n (beide auch fig):

face down (upwards) mit dem Gesicht nach unten (oben);

for your fair face um deiner schönen Augen willen;

face to face von Angesicht zu Angesicht, direkt;

they were sitting face to face sie saßen sich (direkt) gegenüber;

bring persons face to face Personen (einander) gegenüberstellen;

face to face with Auge in Auge mit, gegenüber, vor (dat);

she’s not just a face in the crowd

a) sie hat kein Dutzendgesicht,

b) sie ist nicht irgendjemand;

do (up) one’s face, umg put one’s face on sich schminken, sich anmalen pej;

fly in the face of

a) jemandem ins Gesicht springen,

b) sich (offen) widersetzen (dat), auch der Gefahr trotzen;

laugh into sb’s face jemandem ins Gesicht lachen;

look sb in the face jemandem ins Gesicht sehen;

say sth to sb’s face jemandem etwas ins Gesicht sagen;

shut ( oder slam) the door in sb’s face jemandem die Tür vor der Nase zuschlagen; → flat¹ C 1, show B 1, write A 2

2. Gesicht(sausdruck) n(m), Aussehen n, Miene f:

have a face as long as a fiddle umg ein Gesicht machen wie drei Tage Regenwetter;

put a good face on the matter gute Miene zum bösen Spiel machen;

make ( oder pull) a face ein Gesicht oder eine Grimasse oder eine Fratze machen oder schneiden ( at sb jemandem);

pull a long face ein langes Gesicht machen;

put a bold face on sth sich etwas (Unangnehmes etc) nicht anmerken lassen, einer Sache gelassen entgegensehen; → set against 1

3. umg Stirn f, Dreistigkeit f, Unverschämtheit f:

have the face to do sth die Stirn haben oder so unverfroren sein, etwas zu tun

4. fig Gegenwart f, Anblick m, Angesicht n:

before his face vor seinen Augen, in seiner Gegenwart;

in (the) face of

a) angesichts (gen), gegenüber (dat),

b) trotz (gen od dat);

in the face of danger angesichts der Gefahr;

in the very face of day am helllichten Tage

5. fig (das) Äußere, (äußere) Gestalt oder Erscheinung, Anschein m:

the face of affairs die Sachlage;

on the face of it auf den ersten Blick, oberflächlich (betrachtet);

put a new face on sth etwas in neuem oder anderem Licht erscheinen lassen

6. fig Gesicht n, Ansehen n:

save (one’s) face, preserve face das Gesicht wahren;

lose face das Gesicht verlieren

7. WIRTSCH, JUR Nenn-, Nominalwert m (eines Wertpapiers etc), Wortlaut m (eines Dokuments)

8. Ober-, Außenfläche f, Vorderseite f:

face (of a clock) Zifferblatt n;

lie on its face nach unten gekehrt oder auf dem Gesicht liegen;

wipe off the face of the earth eine Stadt etc ausradieren, dem Erdboden gleichmachen

9. → façade

10. rechte Seite (Stoff, Leder etc)

11. Bildseite f (einer Spielkarte), (einer Münze auch) Vorderseite f, (einer Münze) Avers m

12. MATH (geometrische) Fläche:

face of a crystal Kristallfläche

13. TECH

a) Stirnseite f, -fläche f

b) Amboss-, Hammerbahn f

c) Breite f (eines Zahnrades etc)

d) Brust f (eines Bohrers, Zahns etc)

e) Schneide f

14. TYPO Bild n (der Type)

15. Bergbau: Streb m, Ort n, Wand f:

face of a gangway Ort einer Strecke, Ortsstoß m;

face of a shaft Schachtstoß m;

at the face vor Ort

16. (Fels)Wand f:

the north face of the Eiger die Eigernordwand

B v/t

1. jemandem das Gesicht zuwenden, jemanden ansehen, jemandem ins Gesicht sehen

2. a) jemandem, einer Sache gegenüberstehen, -liegen, -sitzen:

the man facing me der Mann mir gegenüber

b) blicken oder liegen nach (Raum etc):

the house faces the sea das Haus liegt (nach) dem Meer zu;

the windows face the street die Fenster gehen auf die Straße (hinaus)

3. etwas umkehren, umwenden:

face a card eine Spielkarte aufdecken

4. j.m, einer Sache mutig entgegentreten oder begegnen, sich stellen, die Stirn oder Spitze bieten, trotzen:

face death dem Tod ins Auge blicken;

face it out die Sache durchstehen;

face sb off US es auf eine Kraft- oder Machtprobe mit jemandem ankommen lassen; → music 1

5. oft be faced with fig sich jemandem od einer Sache gegenübersehen, gegenüberstehen, entgegenblicken, ins Auge sehen (dat):

he was faced with ruin er stand vor dem Nichts;

he is facing imprisonment er muss mit einer Gefängnisstrafe rechnen

6. etwas hinnehmen:

face the facts sich mit den Tatsachen abfinden;

let’s face it seien wir ehrlich, machen wir uns nichts vor

7. TECH

a) eine Oberfläche verkleiden, verblenden

b) plandrehen, fräsen, Stirnflächen bearbeiten

c) Schneiderei: besetzen, einfassen, unterlegen:

faced with red mit roten Aufschlägen

8. ARCH

a)(mit Platten etc) verblenden

b) verputzen

c) Steine glätten

9. WIRTSCH eine Ware verschönen, attraktiver machen:

face tea Tee färben

10. MIL eine Wendung machen lassen

C v/i

1. das Gesicht wenden, sich drehen, eine Wendung machen ( alle:

to, toward[s] nach):

face about sich umwenden, kehrtmachen (a. fig);

about face! MIL US ganze Abteilung kehrt!;

left face! MIL US linksum!;

right about face! MIL US rechtsum kehrt!;

face away sich abwenden

2. blicken, liegen (to, toward[s] nach) (Raum etc):

face east nach Osten liegen;

south-facing balcony Südbalkon m

3. face up to → B 4

4. face up to → B 6

5. face off (Eishockey) das Bully ausführen

* * *
1. noun
1) Gesicht, das

wash one's face — sich (Dat.) das Gesicht waschen

go blue in the face — (with cold) blau im Gesicht werden

go red or purple in the face — (with exertion or passion or shame) rot im Gesicht werden

the stone struck me in the face — der Stein traf mich ins Gesicht

bring A and B face to face — A und B einander (Dat.) gegenüberstellen

meet somebody face to face — jemanden persönlich kennen lernen

come or be brought face to face with somebody — mit jemandem konfrontiert werden

come face to face with the fact that... — vor der Tatsache stehen, dass...

in [the] face of something — (despite) trotz

slam the door in somebody's face — jemandem die Tür vor der Nase zuknallen (ugs.)

fall [flat] on one's face — (lit. or fig.) auf die Nase fallen (ugs.)

look somebody/something in the face — jemandem/einer Sache ins Gesicht sehen

show one's face — sich sehen od. blicken lassen

tell somebody to his face what... — jemandem [offen] ins Gesicht sagen, was...

till one is blue in the face — bis man verrückt wird (ugs.)

save one's face — das Gesicht wahren od. retten

lose face [with somebody] [over something] — das Gesicht [vor jemandem] [wegen etwas] verlieren

make or pull a face/faces [at somebody] — (to show dislike) ein Gesicht/Gesichter machen od. ziehen; (to amuse or frighten) eine Grimasse/Grimassen schneiden

don't make a face! — mach nicht so ein Gesicht!

on the face of it — dem Anschein nach

put a brave face on it — gute Miene zum bösen Spiel machen

2) (front) (of mountain, cliff) Wand, die; (of building) Stirnseite, die; (of clock, watch) Zifferblatt, das; (of coin, medal, banknote, playing card) Vorderseite, die; (of golf club, cricket bat, hockey stick, tennis racket) Schlagfläche, die

3) (surface)

the face of the earth — die Erde

disappear off or from the face of the earth — spurlos verschwinden

4) (Geom.; also of crystal, gem) Fläche, die

5) see typeface. See also face down; face up
2. transitive verb
1) (look towards) sich wenden zu

somebody faces the front — jemand sieht nach vorne

[stand] facing one another — sich (Dat.) od. (meist geh.) einander gegenüber [stehen]

the window faces the garden/front — das Fenster geht zum Garten/zur Straße hinaus

sit facing the engine — (in a train) in Fahrtrichtung sitzen

2) (fig.): (have to deal with) ins Auge sehen (+ Dat.) [Tod, Vorstellung]; gegenübertreten (+ Dat.) [Kläger]; sich stellen (+ Dat.) [Anschuldigung, Kritik]; stehen vor (+ Dat.) [Ruin, Entscheidung]

face trial for murder, face a charge of murder — sich wegen Mordes vor Gericht verantworten müssen

3) (not shrink from) ins Auge sehen (+ Dat.) [Tatsache, Wahrheit]; mit Fassung gegenübertreten (+ Dat.) [Kläger]

face the music — (fig.) die Suppe auslöffeln (ugs.)

let's face it — (coll.) machen wir uns (Dat.) doch nichts vor (ugs.)

4)

be faced with something — sich einer Sache (Dat.) gegenübersehen

faced with these facts — mit diesen Sachen konfrontiert

5) (coll.): (bear) verkraften
3. intransitive verb
face forwards/backwards — [Person, Bank, Sitz:] in/entgegen Fahrtrichtung sitzen/aufgestellt sein

in which direction was he facing? — in welche Richtung blickte er?

stand facing away from somebody — mit dem Rücken zu jemandem stehen

face away from the road/on to the road/east[wards] or to[wards] the east — [Fenster, Zimmer:] nach hinten/vorn/Osten liegen

the side of the house faces to[wards] the sea — die Seite des Hauses liegt zum Meer

Phrasal Verbs:

- face up to

* * *

n.

Anschein -e m.

Fläche -n f.

Gesicht -er n.

Miene -n f.

Oberfläche f. v.

Trotz bieten ausdr.

beschichten v.

gegenüberliegen v.

English-german dictionary > face
3 shut the door in smb.'s face

(shut (или slam) the door in smb.'s face)

захлопнуть дверь перед самым носом кого-л

‘This is my house,’ he said; ‘I manage my own affairs. I've told you once - I tell you again: we are not at home.’ And in young Jolyon's face he slammed the door. (J. Galsworthy, ‘The Man of Property’, part III, ch. IX) — - Это мой дом, - заявил он, и прошу не вмешиваться в мои дела. Я вам уже говорил и сейчас повторяю еще раз: нас нет дома. И он захлопнул дверь перед самым носом молодого Джолиона.

Large English-Russian phrasebook > shut the door in smb.'s face
4 cut off one's nose to spite one's face

действовать во вред самому себе под влиянием гнева; причинить вред себе, желая досадить другому [этим. фр. se couper le nez pour faire dépit à son visage]

Still if he refused to make any advantageous deals with Mr. George W. Stener, or any other man influential in local affairs, he was cutting off his nose to spite his face, for other bankers and brokers would and gladly. (Th. Dreiser, ‘The Financier’, ch. XXIV) — Если он откажется заключать выгодные сделки с мистером Джорджем У. Стинером или с каким-либо другим влиятельным лицом в Филадельфии, то поступит безрассудно и даже во вред себе, так как другие банкиры и маклеры идут на это с превеликим удовольствием.

I can get what I want elsewhere. I've nae [= not] doubt you're a grand gentleman, but you're cuttin' on your nose to spite your face. (A. J. Cronin, ‘Hatter's Castle’, book II, ch. 6) — Я могу купить то, что мне надо, и в другом месте. Вы, конечно, большой человек, что и говорить, но поступаете, как тот, кто, рассердившись на свое лицо, отрезал себе нос.

Large English-Russian phrasebook > cut off one's nose to spite one's face
5 look

luk
1. сущ.
1) а) взгляд to have/take a look at ≈ посмотреть на;
ознакомиться с to steal a look ≈ украдкой посмотреть б) выражение глаз, выражение лица to dart, shoot a look ≈ бросить взгляд to get, have, take a look ≈ встретить отсутствующий взгляд to give smb. a look ≈ посмотреть на кого-л. to steal a look ≈ перехватить взгляд blank, distant, faraway, vacant look ≈ отсутствующий взгляд She had a faraway look in her eyes. ≈ У нее был отсутствующий взгляд anxious, worried look ≈ беспокойный взгляд close, hard look ≈ пристальный взгляд come-hither, inviting look ≈ зовущий взгляд curious, strange look ≈ странный взгляд dirty, nasty, vicious look ≈ масляный взгляд disapproving, stern look ≈ осуждающий взгляд eloquent, meaningful look ≈ выразительный взгляд inquiring, searching look ≈ пытливый взгляд pensive, thoughtful look ≈ задумчивый взгляд baleful look ≈ злобный взгляд furtive look ≈ хитрый взгляд grim look ≈ жуткий взгляд haggard look ≈ изможденный вид hungry look ≈ голодный взгляд knowing look ≈ проницательный взгляд penetrating look ≈ проницательный взгляд piercing look ≈ пронизывающий взгляд pleading look ≈ умоляющий взгляд provocative look ≈ дерзкий, вызывающий взгляд puzzled look ≈ озадаченный взгляд rapt look ≈ восхищенный взгляд scathing look ≈ враждебный взгляд sharp look ≈ острый взгляд sinister look ≈ зловещий взгляд skeptical look ≈ скептический взгляд steady look ≈ твердый взгляд sullen look ≈ сердитый взгляд suspicious look ≈ подозрительный взгляд tender look ≈ нежный взгляд troubled look ≈ обеспокоенный взгляд withering look ≈ испепеляющий взгляд
2) вид, внешность, наружность, облик Syn: appearance, aspect ∙ not to have a look in with smb. ≈ быть хуже, чем кто-л., не сравниться с кем-л. upon the look ≈ в поисках
2. гл.
1) а) смотреть, глядеть;
осматривать;
перен. быть внимательным, следить to look ahead ≈ смотреть вперед (в будущее) look ahead! ≈ берегись!;
осторожно! to look through blue-coloured (rose-coloured) glasses ≈ видеть все в непривлекательном (привлекательном) свете to look things in the face ≈ смотреть опасности в глаза Syn: gaze, glance, glare, peer, stare, see б) перен. выходить на..., быть обращенным на...;
'смотреть' (об окнах, дверях, выходах и т.д.) My room looks south. ≈ Моя комната выходит на юг.
2) как глагол-связка в составном именном сказуемом выглядеть, казаться to look big ≈ принимать важный вид to look well (ill) ≈ выглядеть хорошо (плохо) to look like ≈ выглядеть как, походить на, быть похожим на it looks like rain(ing) ≈ похоже, что будет дождь to look one's age ≈ выглядеть не старше своих лет to look oneself again ≈ принять обычный вид, оправиться
3) показывать, выражать( взглядом, видом) He looked his thanks. ≈ Весь его вид выражал благодарность. ∙ look about look after look ahead look aside look at look back look down look for look forward look in look into look on look out look over look round look through look to look toward look towards look up look upon look before you leap ≈ не будьте опрометчивы look here! ≈ послушайте! look sharp! ≈ живей!;
смотри(те) в оба! to look at home ≈ обратиться к своей совести, заглянуть себе в душу to look at him ≈ судя по его виду look alive ≈ спешить, торопиться взгляд - kind * добрый взгляд - to have /to take, to give/ a * at smth. посмотреть /взглянуть/ на что-л.;
/бегло/ ознакомиться с чем-л. - to take a good * at smb., smth. внимательно посмотреть на кого-л., что-л.;
хорошенько рассмотреть кого-л., что-л. - to cast /to shoot/ a * бросить взгляд - to flash a * at smb. метнуть взгляд на кого-л. - to steal a * посмотреть украдкой - may I have a * at your passport? позвольте взглянуть на ваш паспорт? вид, наружность - to have a * of smb., smth. чем-то (смутно) напоминать кого-л., что-л.;
быть похожим на кого-л., что-л. - I don't like the * of him мне не нравится его вид /его внешность/ - he had an odd * about him у него был странный вид - the house had a dismal * дом выглядел довольно мрачно - judging by the * of his rash, he has scarlet fever судя по (виду) сыпи, у него скарлатина - affairs took on an ugly * дела приняли дурной оборот - I don't like the new * in evening wear мне не нравится последняя мода вечерних туалетов - it has given the shop a new * от этого магазин совсем преобразился выражение - a * of pleasure came to her face довольное выражение появилось на ее лице - there was an ugly * in his eye вид у него был угрожающий обыкн. pl наружность (человека) - good *s красота, миловидность - to be in good *s хорошо выглядеть - she has *s and youth она молода и красива - she's beginning to lose her *s она начинает дурнеть поиск - to have a * for smth. искать /разыскивать/ что-л. - to be upon the * (for) быть в поисках (чего-л.) > by the *(s) of it с виду;
по виду;
видимо > by the *(s) of it we shan't have much rain this year похоже, что в этом году будет мало дождей > I don't like the *(s) of it мне это кажется подозрительным;
меня это настораживает > to give smb. the * заигрывать с кем-л. > women still gave him the * женщины все еще заглядывались на него /интересовались им/ смотреть, глядеть - to * but see nothing смотреть, но ничего не видеть - to * at smb., smth. смотреть на кого-л., что-л. - to * at the ceiling смотреть в потолок - don't * at me! не смотрите на меня! - to * on smb. with dislike смотреть на кого-л. с отвращением - to * black at smb. смотреть на кого-л. сердито /со злостью/ - to * after the train as it is leaving the station провожать глазами отходящий поезд - to * another way смотреть в другую сторону /в другом направлении/ - *! смотри!, вот! - * this way! смотри сюда /в эту сторону/! - to * throug a glass смотреть сквозь стекло - he *ed about the room он обвел глазами комнату взглянуть, посмотреть - to * into the window заглянуть в окно - to * out of /(амер) out/ smth. выглянуть откуда-нибудь - he *ed out of the window to see if she was coming он посмотрел /выглянул/ в окно, не идет ли она - to * over smth. просмотреть, осмотреть что-л. - to * over one's manuscript просмотреть свою рукопись - to * over the house осмотреть дом - to * through smth. просматривать;
виднеться, проглядывать - to * through smb.'s papers просмотреть /проверить/ чьи-л. документы /бумаги/ - his greed *ed through his eyes по его взгляду можно было сказать, что он жадный человек - to * about one осматриваться - we hardly had time to * about us before we had to continue our journey мы еле-еле успели осмотреться, как уже было пора отправляться в путь - not much to * at некрасивый, непрезентабельный;
смотреть не на что выглядеть, иметь вид, казаться - to * happy выглядеть /казаться/ счастливым, иметь счастливый вид - to * big принимать важный вид - to * small иметь жалкий вид - he made me * small он меня унизил - to * one's age выглядеть не старше /или не моложе/ своих лет - not to * oneself измениться до неузнаваемости, быть непохожим на самого себя - to * oneself again оправиться, прийти в себя, принять свой обычный вид - to * one's part внешне соответствовать образу (об актере) - you don't * yourself вас узнать нельзя;
на вас лица нет - everybody *ed tired у всех был усталый вид - does this hat * well on me? мне идет эта шляпа? - things * promising положение обнадеживающее /благоприятное/, дела принимают хороший оборот - things * black дела плохи, дела принимают плохой оборот - that *s heavy на вид /по виду/ это тяжело - I never saw her * better она никогда не выглядела лучше - she *s her best in blue синий цвет ей больше всего к лицу - he made me * a fool он поставил меня в дурацкое положение - that *s suspicious это подозрительно( like, as of) быть похожим;
напоминать;
производить то или иное впечатление - she *s like her father она похожа на своего отца - he *s like an honest man он производит впечатление порядочного человека - it *s like rain /like raining/ похоже на (то, что будет) дождь - you * as if something has happened у тебя такой вид, будто что-то случилось - it *s as if /as though/ we are going to have trouble похоже на то, что /видимо/, у нас будут неприятности - you * as if you slept badly ты выглядишь, как будто ты не выспался - it would * as if you are afraid можно подумать, что вы боитесь проверить, посмотреть, в чем дело - to * into a matter разбираться в деле, рассматривать проблему - to * into a question изучать вопрос - will you * at this sentence, please? проверьте /взгляните, пожалуйста, на/ это предложение - the plumber has come to * at the pipes водопроводчик пришел, чтобы проверить трубы - I must get my car *ed at надо, чтобы посмотрели /проверили/ мою машину - when one *s more closely если вдуматься( хорошенько) - it is something that needs *ing это требует расследования (to) заботиться о( ком-л., чем-л.) ;
следить за( кем-л., чем-л.) - just * to it that this doesn't happen again проследите за тем, чтобы это не повторилось - the country must * to its defences страна должна обеспечивать свою оборону - * to your manners, boy! веди себя как полагается, мальчик! (towards, on to, into, down) выходить (тж, * out) ;
быть обращенным (куда-л., в какую-л. сторону) - the room *s south комната выходит на юг - the windows * (out) on the garden окна выходят в сад выражать (взглядом, видом) - to * one's consent выражать свое согласие взглядом - he *ed his thanks весь его вид выражал благодарность - she has *ed "yes" ее глаза сказали "да" (с инфинитивом) (американизм) ожидать с уверенностью;
надеяться - he *ed to hear from her он ждал, что она даст о себе знать - we *ed to have immediate success мы надеялись /рассчитывали/ сразу добиться успеха в грам. знач. междометия: послушайте!, эй! (тж. * here!;
привлекает внимание собеседника) - *, old boy - go easy with her! послушай, старина, поосторожнее с ней! - * who's here! кого я вижу! - now * what you've done! смотрите, что вы наделали! - * who's talking! не вам бы говорить - to look on /upon/ smb. as smb. считать кого-л. кем-л. - to * on /upon/ smb. as an authority считать кого-л. авторитетом - to look on /upon/ smth. as smth. рассматривать что-л. в качестве чего-л. или как что-л. - I * on /upon/ it as an ill omen я считаю это дурным предзнаменованием - to look to smb. for smth. обращаться к кому-л. за чем-л., рассчитывать, надеяться на кого-л. - to * to smb. for help рассчитывать на чью-л. помощь - I * to you for protection я ищу у вас защиты - to look after smb., smth. присматривать, ухаживать за кем-л., чем-л.;
заботиться о ком-л., чем-л. - to * after one's health заботиться о своем здоровье - to * after flowers ухаживать за цветами - to give one's valuables to the bank to * after сдать свои ценности в банк на хранение - who will * after the children? кто посмотрит за детьми?, кто позаботится о детях? - he's well able to * after himself он не нуждается в посторонней помощи, он все умеет делать сам;
он отлично умеет защищать свои интересы - to look for smb., smth. искать кого-л., что-л. - he is *ing for his son он разыскивает своего сына - she is *ing for her keys она ищет ключи подыскивать, присматривать - to * for an apartment подыскивать /присматривать/ себе квартиру - he is *ing for a wife он ищет себе жену - to * for trouble напрашиваться на неприятность надеяться, ожидать - rain may be *ed for можно ждать дождя - to look + пассивный инфинитив: ожидать - to * to be helped ждать помощи > * and see смотрите во все глаза > * after your own business не суй свой нос в чужие дела > to * through smb. пронизывать кого-л. взглядом;
не замечать, смотреть как на пустое место > to * throug rose-coloured glasses смотреть (на все) сквозь розовые очки, видеть все в привлекательном свете > to * through blue-coloured glasses смотреть (на все) пессимистически, видеть все в непривлекательном свете > to * at him... если судить по его виду... > to * at it... с внешней стороны..., если посмотреть снаружи... > not to * at smth. больше не прикасаться к чему-л., отказываться вмешиваться во что-л. > he wouldn't * at the proposal он и думать /слышать/ не хотел об этом предложении > * sharp! не зевай!, не мешкай! > * alive /lively/! живей!, пошевеливайся! > to * down one's nose at smb. смотреть сверху вниз /свысока, с едва скрываемым презрением или неудовольствием/ на кого-л. > to * up and down искать везде, перерыть все;
смерить взглядом > to * smb. in the face смотреть смело /прямо/ в лицо кому-л. > to * danger in the face смотреть опасности в глаза > to * like a million dollars( американизм) прекрасно выглядеть > he never *ed behind him всю жизнь ему сопутствовал успех;
он неуклонно шел вверх по служебной лестнице > * before you leap сначала посмотри, потом прыгай affairs took on an ugly ~ дела пошли плохо ~ to указывать на;
the evidence looks to acquittal судя по свидетельским показаниям, его оправдают;
look toward = look to ~ вид, наружность;
good looks красота;
миловидность look взгляд;
to have (или to take) a look at посмотреть на;
ознакомиться с ~ выражать (взглядом, видом) ;
he looked his thanks весь его вид выражал благодарность ~ upon смотреть как на;
считать за;
he was looked upon as an authority на него смотрели как на авторитет, его считали авторитетом to lose one's ~s дурнеть;
I don't like the look of him мне не нравится его вид ~ towards: I ~ towards you пью за ваше здоровье to ~ like выглядеть как, походить на, быть похожим на;
it looks like rain(-ing) похоже, что будет дождь ~ смотреть, глядеть;
осматривать;
перен. быть внимательным, следить;
to look ahead смотреть вперед (в будущее) ;
look ahead! берегись!;
осторожно! ~ смотреть, глядеть;
осматривать;
перен. быть внимательным, следить;
to look ahead смотреть вперед (в будущее) ;
look ahead! берегись!;
осторожно! ~ ahead упреждение ~ at посмотреть (в чем дело), проверить;
one's way of looking at things (чьи-л.) взгляды;
(чья-л.) манера смотреть на вещи ~ at смотреть (на что-л., на кого-л.) to ~ at home обратиться к своей совести, заглянуть себе в душу;
to look at him судя по его виду to ~ at home обратиться к своей совести, заглянуть себе в душу;
to look at him судя по его виду ~ back вспоминать, оглядываться на прошлое ~ back оглядываться ~ before you leap не будьте опрометчивы;
look here! послушайте!;
look sharp! живей!;
смотри(те) в оба! ~ down ком. падать (в цене) ~ down смотреть свысока, презирать (on, upon) ~ for искать ~ for ожидать, надеяться на ~ for a job искать работу ~ before you leap не будьте опрометчивы;
look here! послушайте!;
look sharp! живей!;
смотри(те) в оба! ~ in заглянуть (к кому-л.) ~ in смотреть телепередачу ~ into заглядывать ~ into исследовать ~ on = look upon ~ on наблюдать to ~ one's age выглядеть не старше своих лет to ~ oneself again принять обычный вид, оправиться ~ out быть настороже;
look out! осторожнее!, берегись! ~ out быть настороже;
look out! осторожнее!, берегись! ~ out выглядывать( откуда-л.) ~ out иметь вид, выходить (on, over - на что-л.) ~ out подыскивать;
to look out for a house присматривать (для покупки) дом ~ out подыскивать;
to look out for a house присматривать (для покупки) дом ~ over не заметить ~ over просматривать ~ over простить ~ round взвесить все (прежде чем действовать) ~ round оглядываться кругом ~ before you leap не будьте опрометчивы;
look here! послушайте!;
look sharp! живей!;
смотри(те) в оба! sharp: look ~! живей! look ~! смотри(те) в оба! to ~ things in the face смотреть опасности в глаза ~ through видеть (кого-л.) насквозь ~ through просматривать (что-л.) ~ through смотреть в (окно и т. п.) through: I have read the book ~ я прочел всю книгу;
to get through пройти;
to look through просмотреть to ~ through blue-coloured (rose-coloured) glasses видеть все в непривлекательном (привлекательном) свете ~ to заботиться о, следить за;
look to it that this doesn't happen again смотрите, чтобы это не повторилось ~ to надеяться на ~ to рассчитывать на ~ to стремиться, быть направленным ( к чему-л., на что-л.) ;
иметь склонность( к чему-л.) ~ to указывать на;
the evidence looks to acquittal судя по свидетельским показаниям, его оправдают;
look toward = look to ~ to указывать на;
the evidence looks to acquittal судя по свидетельским показаниям, его оправдают;
look toward = look to ~ to заботиться о, следить за;
look to it that this doesn't happen again смотрите, чтобы это не повторилось ~ to указывать на;
the evidence looks to acquittal судя по свидетельским показаниям, его оправдают;
look toward = look to ~ towards: I ~ towards you пью за ваше здоровье ~ up искать (что-л. в справочнике) ~ up вчт. искать ~ up разг. навещать( кого-л.) ~ up повышаться( в цене) ~ up смотреть вверх, поднимать глаза;
to look up and down смерить взглядом;
to look up (to smb.) смотреть почтительно( на кого-л.) ;
уважать( кого-л.) ;
считаться( с кем-л.) ~ up смотреть вверх, поднимать глаза;
to look up and down смерить взглядом;
to look up (to smb.) смотреть почтительно (на кого-л.) ;
уважать (кого-л.) ;
считаться (с кем-л.) ~ up разг. улучшаться( о делах) ;
things are looking up положение улучшается ~ up смотреть вверх, поднимать глаза;
to look up and down смерить взглядом;
to look up (to smb.) смотреть почтительно (на кого-л.) ;
уважать (кого-л.) ;
считаться (с кем-л.) ~ on = look upon ~ upon смотреть как на;
считать за;
he was looked upon as an authority на него смотрели как на авторитет, его считали авторитетом ~ как глагол-связка в составном именном сказуемом выглядеть, казаться;
to look well (ill) выглядеть хорошо (плохо) ;
to look big принимать важный вид to lose one's ~s дурнеть;
I don't like the look of him мне не нравится его вид ~ выходить на..., быть обращенным на...;
my room looks south моя комната выходит на юг new ~ новая мода (о фасонах) not to have a ~ in (with smb.) быть хуже, чем (кто-л.), не сравниться (с кем-л.) ~ at посмотреть (в чем дело), проверить;
one's way of looking at things (чьи-л.) взгляды;
(чья-л.) манера смотреть на вещи to cast a ~ бросить взгляд, посмотреть;
to steal a look украдкой посмотреть ~ up разг. улучшаться (о делах) ;
things are looking up положение улучшается upon the ~ в поисках ~ выражение (глаз, лица) ;
a vacant look отсутствующий взгляд

Большой англо-русский и русско-английский словарь > look
6 turn

1. n с. -х. оборот пласта

grand turn in back hang — большой оборот назад в висе сзади

grand Russian turn — большой оборот вперед в висе сзади

turn count — определение числа оборотов гребного вала

take a turn to the worse — принимать дурной оборот

the turn of a dial — оборот наборного диска

2. n вращение; вращательное движение

flank turn — движение с поворотом

turn motion — поворотное движение

turn rate — угловая скорость вращения

3. n авт. разворот

boot-leg turn — разворот с остановками

base turn procedure — схема разворота на посадочную прямую

turn selector switch — переключатель режима разворота

three-point turn — поворот или разворот в три приёма

outside turn — разворот с креном от центра разворота

tightening the turn — увеличение крутизны разворота

4. n поворот, место поворота

a turn at the corner — поворот на углу

back turn — поворот назад

turn angle — угол поворота

about turn — поворот кругом

sharp turn — крутой поворот

waltz turn — поворот вальса

5. n изгиб

a turn in a river — излучина реки

6. n поворот; поворотный пункт; порог, конец

at the turn of the century — на пороге нового столетия

abrupt turn — крутой поворот

inward turn — поворот внутрь

make a turn — делать поворот

sharp turn — крутой поворот

turn table — поворотный стол

7. n поворот; отклонение, отступление

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в рассказе столько поворотов и отступлений, что читатель совершенно теряется

undercast with half turn — мах дугой с поворотом на 180 град

long fly with half turn vault — лет с поворотом на 180 град

back shears with half turn — обратное скрещение с поворотом

straddle turn on the beam — поворот в упоре ноги врозь вне

somersault with full turn — сальто c поворотом на 360 град

8. n изменение направления

turn of the tide — смена приливо-отливного течения

flight corrective turn — доворот для коррекции направления

9. n смена, перемена курса

turn for the better — перемена к лучшему

teardrop turn — разворот на посадочный курс

turn of tidal stream — смена приливного течения

turn in the market — перемена в конъюнктуре рынка

10. n перемена, изменение

the turn of the seasons — смена времён года

the turn of affairs — оборот дел

the turns of fortune — превратности судьбы

a turn for the better — изменение к лучшему

the patient has taken a turn for the better — больному стало лучше

to take a bad turn — принять дурной оборот

turn for the worse — перемена к худшему

11. n очередь

in its turn — в свою очередь

in turn, by turns, turn and turn about — по очереди

laughing and crying in turn — то смеясь, то плача

he went hot and cold by turns — его бросало то в жар, то в холод

out of turn — вне очереди

to take turns — делать по очереди; чередоваться, сменяться

my turn will come! — придёт и мой черёд!; я ещё своё возьму!; я ещё своего добьюсь!

by turn — по очереди

in turn — по очереди

turn time — время очереди

it is my turn — моя очередь

in their turn — в свою очередь

12. n очередной номер программы, выход; сценка, интермедия

short turns — короткие номера

variety turn — эстрадный номер

to turn the tide — изменить ход событий

rolling out the turn — выход из разворота

sortie from the turn — выход из циркуляции

recovery from the turn — выход из разворота

13. n исполнитель номера

14. n короткая прогулка, поездка

to take a turn, to go for a turn — пройтись

short turn maneuverability — маневренность на коротких поворотах

15. n короткий период деятельности

a turn of work — небольшая работа, немного работы

to take a turn at the oars — немного погрести вёслами

to take a turn at gardening — немного поработать в смена

16. n особенность, характерная черта; склад

a serious turn of mind — серьёзный ум

the corners of his mouth began to turn down — уголки его рта опустились

17. n стиль, манера; интерпретация

she gave the sonata a new turn — она сыграла сонату по-новому

18. n способность; дар; жилка

a turn for affairs — деловая жилка

to turn away a blow — отвести удар

to turn aside the blow — отвести удар

19. n строение, форма

the turn of an ankle — форма лодыжки

work and turn — устройство для печатания на двух сторонах листа с одной формы

20. n построение

21. n оборот

a turn of speech — оборот речи

turn of a bandage — оборот бинта

the turn of a wheel — оборот колеса

take a bad turn — принять плохой оборот

take a good turn — принять хороший оборот

22. n разг. приступ, припадок, вспышка

a turn of anger — припадок гнева

23. n разг. потрясение, шок

to have a turn — испытать шок

24. n разг. менструация

25. n бирж. акт купли-продажи

26. n бирж. прибыль от купли или продажи ценных бумаг

jobber's turn — курсовая прибыль

turn on or off — включать или выключать

to toss and turn — метаться в постели или во сне

27. n бирж. оборот капитала

28. n бирж. разница между курсом покупателей и курсом продавцов

turn lead angle — угол упреждения при развороте

climbing turn — разворот при наборе высоты

joining turn — разворот на курс полета

29. n бирж. полигр. марашка

30. n ж. -д. обходный путь

to turn to crime — стать на путь совершения преступлений

31. n ж. -д. виток

coil turn indicator — указатель витков катушки

screening turn — экранирующий виток

32. n ж. -д. муз. группетто

разворот

turn of the tide — заметное изменение к лучшему, перемена судьбы

turn of life — переходный период, климактерий

to a turn — точно; как нужно

done to a turn — зажарено как раз в меру

at every turn — на каждом шагу; повсюду, постоянно; каждый раз

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев

33. v поворачивать

to turn a key — повернуть ключ

he turned the knob and the door opened — он повернул ручку, и дверь открылась

he turned his chair to the fire — он повернул стул к огню

turn on one's heels — круто поворачиваться

turn round — оборачиваться; поворачиваться

turn with the wind — поворачивать по ветру

turn aside — отклонять; поворачивать в сторону

turn the clock back — поворачивать стрелки назад

34. v отворачивать, отводить

she turned her face and wept — она отвернулась и зарыдала

turn away — отворачивать; отклонять

turn outbound — отворачивать на радиомаяк

35. v вращать

to turn a wheel — вращать колесо

to turn a handle — крутить ручку

36. v обёртывать, наматывать

he had a snake turned round his arm — вокруг его руки обвилась змея

37. v вращаться

the Earth turns round the Sun — Земля вращается вокруг Солнца

to turn around — вращаться

38. v кружиться

heights make my head turn — высота вызывает у меня головокружение

39. v переворачивать

to turn the leaves of a book — переворачивать страницы книги, листать книгу

to turn pancakes — переворачивать оладьи

40. v переворачиваться

to turn in bed — вертеться в постели

turn over — переворачивать

41. v опрокидывать; переворачивать вверх дном

to turn a decanter — опрокинуть графин

42. v выкладывать, выпускать

to turn the dough onto a board — выложить тесто на доску

turn loose — отпускать; выпускать

to turn out goods — выпускать товары

to turn out electricians — выпускать электриков

to turn out beautiful fabrics — выпускать прекрасные ткани

43. v загибать; закручивать; отгибать

his moustaches were turned and curled — его усы были подкручены и завиты

44. v загибаться; закручиваться; отгибаться

turn up — поднимать вверх; загибать

45. v направляться

to turn to the right — пойти направо

to turn west — направиться на запад

not to know which way to turn — не знать, куда идти

46. v поворачиваться

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду

turn the half-circle — поворачиваться на 180 градусов

turn in succession — поворачиваться последовательно

turn a half-circle — поворачиваться на 180 градусов

turn against the wind — поворачивать против ветра

turn leeward — поворачивать под ветер

47. v отклонять, менять направление

to turn the course of a river — изменить течение реки

to turn the course of history — изменить ход истории

to turn a blow — отвести удар

to turn an attack — отбить атаку

to turn the tide — изменить ход событий

to turn the enemy — обратить неприятеля в бегство

to turn the mob — заставить толпу отступить

be on the turn — меняться

to turn down — отклонять, отвергать

turn thumbs down — решительно отклонять

turn down a resolution — отклонять резолюцию

turn down an invitation — отклонять приглашение

48. v отклоняться, менять направление

the river turns here — здесь река поворачивает

to turn in an old car for a new model — обменять старую машину на новую модель

49. v нацеливать, направлять

to turn the telescope on a star — навести телескоп на звезду

50. v огибать, обходить

to turn a corner — поворачивать за угол

turn the flank — обходить фланг

51. v точить, обтачивать на токарном станке

to turn a candlestick out of brass — вытачивать медный подсвечник

turn shaft end for end — обтачивать вал от торца до торца

turn on the lathe — обрабатывать на токарном станке

turn undercut — обтачивать наружную выточку

turn bench — настольный токарный станок

turn smoothly — обтачивать начисто

52. v поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработке

to turn well — хорошо точиться

part turn around time — время полной обработки детали

turn around time — длительность цикла обработки

53. v оттачивать, придавать завершённую форму

to turn a compliment — сделать тонкий комплимент

54. v редк. менять; действовать

his speech turned my thinking — то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения

55. v редк. изменяться, подвергаться изменению

manners turn with time — с временами меняются и нравы

take a turn for the better — изменяться к лучшему

56. v редк. обращать в другую веру

turn upon — обращаться; обратиться

turn off the runway — сходить с ВПП

turn the other cheek — подставлять другую щеку

does it serve your turn — это вам подходит; это вам годится

57. v редк. обращаться в другую веру, менять религию

to turn the room upside down — привести комнату в беспорядок, перевернуть всё в комнате

58. v редк. изменять, предавать

59. v редк. редк. вызывать тошноту

onions turn me — от лука меня начинает тошнить

60. v редк. уст. иметь противоположный результат

how did the game turn out? — чем закончилась игра?, каков результат встречи?

Синонимический ряд:

1. action (noun) action; deed; service

2. alteration (noun) alteration; fluctuation

3. angle (noun) angle; bow; flection; flexure; turning

4. arc (noun) arc; curve; twist

5. attack (noun) access; attack; fit; seizure; throe

6. bend (noun) bend; deflection; double; shift; tack; yaw

7. bent (noun) aptitude; bent; bias; disposition; inclination; leaning; partiality; penchant; predilection; predisposition; proclivity; proneness; propensity; squint; talent; tendency

8. chance (noun) chance; opportunity; stint

9. deviation (noun) change; deviation; variation; vicissitude

10. drive (noun) drive; ride; spin

11. gift (noun) aptness; bump; faculty; flair; genius; gift; head; knack; nose; set

12. go (noun) bout; go; hitch; innings; spell; time; tour; trick; watch

13. move (noun) adjustment; manoeuvre; move; movement

14. need (noun) exigency; necessity; need; requirement

15. reversal (noun) about-face; changeabout; inversion; reversal; reverse; reversement; reversion; right-about; right-about-face; turnabout; volte-face

16. revolution (noun) circle; circuit; circulation; circumvolution; cycle; gyration; gyre; orbit; revolution; revolve; rotation; tour; twirl; wheel; whirl

17. round (noun) crook; curvature; round

18. trend (noun) direction; drift; trend

19. walk (noun) constitutional; hike; ramble; saunter; stroll; walk

20. become (verb) become; come; get; go; grow; refer; repair; resort to; run; wax

21. bend (verb) angle; bend; curve; deflect; deviate; dodge; refract; swerve; veer

22. break (verb) break; plough; turn over

23. change (verb) alter; change; convert; metamorphose; modify; mutate; refashion; transfer; transform; transmute; turn into; vary

24. circle (verb) circle; circumduct; gyrate; gyre; revolve; roll; rotate; twirl; wheel

25. decay (verb) break down; corrupt; crumble; decay; decompose; deteriorate; disintegrate; molder; moulder; putrefy; putresce; rot; spoil; taint

26. defect (verb) apostatize; defect; desert; rat; renounce; repudiate; tergiversate; tergiverse

27. direct (verb) aim; cast; direct; head; incline; lay; level; point; present; set; train; zero in

28. distract (verb) derange; distract; disturb; infatuate; infuriate

29. dull (verb) blunt; disedge; dull; obtund

30. give (verb) address; apply; buckle; concentrate; dedicate; devote; focus; give

31. reverse (verb) invert; reverse; transpose

32. sheer (verb) avert; divert; pivot; redirect; re-route; sheer; shift; swing; swivel; volte-face; wheel; whip

33. upset (verb) disorder; unhinge; unsettle; upset

34. wrench (verb) sprain; wrench

English-Russian base dictionary > turn
7 nose

1. noun
1) Nase, die

[win] by a nose — mit einer Nasenlänge [gewinnen]

follow one's nose — (fig.) (be guided by instinct) seinem Instinkt folgen; (go forward) der Nase nachgehen

get up somebody's nose — (coll.): (annoy somebody) jemandem auf den Wecker gehen (salopp)

hold one's nose — sich (Dat.) die Nase zuhalten

pay through the nose — tief in die Tasche greifen müssen (ugs.)

poke or thrust etc. one's nose into something — (fig.) seine Nase in etwas (Akk.) stecken (fig. ugs.)

put somebody's nose out of joint — (fig. coll.) jemanden vor den Kopf stoßen (ugs.)

rub somebody's nose in it — (fig.) es jemandem ständig unter die Nase reiben (ugs.)

speak through one's nose — näseln; durch die Nase sprechen

turn up one's nose at something — (fig. coll.) die Nase über etwas (Akk.) rümpfen

under somebody's nose — (fig. coll.) vor jemandes Augen (Dat.)

keep one's nose out of something — (fig. coll.) sich aus etwas [he]raushalten

keep your nose out of this! — halt [du] dich da raus!

2) (of ship, aircraft) Nase, die
2. transitive verb
1) (detect, smell out)

nose [out] — aufspüren

2)

nose one's way — sich (Dat.) vorsichtig seinen Weg bahnen
3. intransitive verb
(move) sich vorsichtig bewegen

Phrasal Verbs:

- academic.ru/106516/nose_about">nose about

- nose out

* * *
[nəuz] 1. noun
1) (the part of the face by which people and animals smell and usually breathe: She held the flower to her nose; He punched the man on the nose.) die Nase

2) (the sense of smell: Police dogs have good noses and can follow criminals' trails.) die Nase

3) (the part of anything which is like a nose in shape or position: the nose of an aeroplane.) die Spitze
2. verb
1) (to make a way by pushing carefully forward: The ship nosed (its way) through the ice.) sich vorsichtig vortasten

2) (to look or search as if by smelling: He nosed about (in) the cupboard.) das schnüffeln

•

- -nosed
- nosey
- nosy
- nosily
- nosiness
- nose-bag
- nosedive
- nose job 3. verb
(to make such a dive: Suddenly the plane nosedived.)

- follow one's nose
- lead by the nose
- nose out
- pay through the nose
- turn up one's nose at
- under a person's very nose
- under very nose
- under a person's nose
- under nose
* * *

nose

[nəʊz, AM noʊz]

I. n

1. (organ) Nase f

runny \nose laufende [o ÖSTERR rinnende] Nase

to blow one's \nose sich dat die Nase putzen

to breathe/speak through one's \nose durch die Nase atmen/sprechen

2. (front) Nase f, Schnauze f fam; of aircraft Flugzeugnase f

\nose to tail dicht an dicht

3. no pl (smell) Geruchssinn m

to have a keen \nose einen guten Geruchssinn haben

4. ( form: of wine) Aroma nt, Bouquet nt geh

5. (perfumer) Parfümeur, Parfümeuse m, f

6.

▶ with one's \nose in the air mit hoch erhobener Nase

▶ to get up sb's \nose BRIT, AUS ( fam) jdm auf den Wecker gehen fam

▶ to have a [good] \nose for sth ( fam) einen [guten] Riecher für etw akk haben

▶ to keep one's \nose clean ( fam) seine Weste sauber halten fam

▶ to keep one's \nose out of sth ( fam) seine Nase aus etw dat heraushalten

▶ to keep [or put] one's \nose to the grindstone ( fam) sich akk dahinterklemmen fam

▶ on the \nose AM ( fam) genau, exakt

at eight on the \nose genau um 8 Uhr

▶ to poke [or stick] one's \nose into sth ( fam) seine Nase in etw akk hineinstecken

▶ to put sb's \nose out of joint ( fam) jdn aus der Fassung [o aus dem Konzept] bringen

▶ [right] under sb's \nose, [[AM right out] from] under sb's \nose [direkt] vor jds Nase

▶ to win by a \nose knapp gewinnen

II. vi

to \nose forwards sich akk vorsichtig vorwärtsbewegen

▪ to \nose through sth sich dat einen Weg durch etw akk bahnen

III. vt

▪ to \nose sth somewhere a car etw irgendwohin bugsieren fam

to \nose one's way forwards/in/out/up sich akk vorsichtig seinen Weg vorwärts/hinein-/hinaus-/hinaufbahnen

* * *
[nəʊz]
1. n

1) Nase f

to hold one's nose — sich (dat) die Nase zuhalten

to speak through one's nose — durch die Nase sprechen

the tip of one's nose — die Nasenspitze

my nose is bleeding — ich habe Nasenbluten

follow your nose — immer der Nase nach

she always has her nose in a book — sie hat dauernd den Kopf in einem Buch (vergraben)

to do sth under sb's (very) nose — etw vor jds Augen tun

it was right under his nose all the time —

I just followed my nose — ich bin immer der Nase nach gegangen

she leads him by the nose — er tanzt ganz nach ihrer Pfeife

don't let him lead you by the nose — lass dich von ihm nicht unterbuttern!

he can't see beyond or further than the end of his nose — er kann nicht weiter sehen, als sein eigener Schatten reicht

to get up sb's nose (fig inf) — jdm auf den Geist or auf die Nerven gehen (inf)

to poke or stick one's nose into sth (fig) — seine Nase in etw (acc) stecken

you keep your nose out of this (inf) — halt du dich da raus (inf)

to cut off one's nose to spite one's face (prov) — sich ins eigene Fleisch schneiden

to look down one's nose at sb/sth — auf jdn/etw herabblicken

with one's nose in the air — mit hocherhobenem Kopf, hochnäsig

to pay through the nose (inf) — viel blechen (inf), sich dumm und dämlich zahlen

to win by a nose (horse) — um eine Nasenlänge gewinnen

to put sb's nose out of joint — jdn vor den Kopf stoßen

his nose is out of joint over this — er fühlt sich dadurch vor den Kopf gestoßen

to keep one's nose clean (inf) — sauber bleiben (inf), eine saubere Weste behalten (inf)

to pay on the nose — sofort bezahlen

2) (= sense of smell) Nase f; (fig) Riecher m (inf), Nase f

to have a nose for sth (fig) — eine Nase or einen Riecher (inf) für etw haben

3) (of wines) Blume f

4) (of plane) Nase f; (of car) Schnauze f; (of boat) Bug m; (of torpedo) Kopf m

nose to tail (cars) — Stoßstange an Stoßstange

2. vt

the car/ship nosed its way through the fog — das Auto/Schiff tastete sich durch den Nebel

the car nosed its way into the stream of traffic — das Auto schob sich in den fließenden Verkehr vor

I nosed the car toward(s) the gate — ich manövrierte das Auto langsam zum Tor

3. vi

a boat nosed through the mist — ein Boot tastete sich durch den Nebel

the car nosed forward — das Auto schob sich langsam vor

to nose into sb's affairs (fig) — seine Nase in jds Angelegenheiten (acc) stecken (inf)

* * *

nose [nəʊz]

A s

1. ANAT Nase f: → blow¹ C 9, pick¹ B 13

2. fig Nase f, Riecher m umg ( beide:

for für)

3. → bouquet 2

4. besonders TECH

a) Nase f, Vorsprung m, (MIL Geschoss)Spitze f, Schnabel m

b) Mündung f

c) Schneidkopf m (eines Drehstahls etc)

5. (Schiffs)Bug m

6. AUTO Schnauze f (Vorderteil des Autos)

7. FLUG Nase f, (Rumpf)Bug m, Kanzel f

B v/t

1. riechen, wittern

2. beschnüffeln

3. mit der Nase berühren oder stoßen

4. fig

a) seinen Weg vorsichtig suchen:

the car nosed its way through the fog das Auto tastete sich durch den Nebel

b) ein Auto etc vorsichtig fahren:

nose the car out of the garage

5. durch die Nase oder näselnd aussprechen

6. umg → nose out 2

C v/i

1. auch nose about, nose around umg (herum)schnüffeln (after, for nach; among in dat)

2. nose into umg seine Nase stecken in (akk)

3. the car nosed through the fog das Auto tastete sich durch den NebelBesondere Redewendungen: bite ( oder snap) sb’s nose off umg jemanden anschnauzen oder anfahren;

cut off one’s nose to spite one’s face sich ins eigene Fleisch schneiden;

follow one’s nose

a) immer der Nase nach gehen,

b) fig seinem Instinkt folgen;

get nose of umg Wind bekommen von;

get up sb’s nose Br umg jemandem auf den Wecker fallen oder gehen;

keep one’s nose clean umg sich nichts zuschulden kommen lassen;

keep your nose out of my affairs umg halte dich aus meinen Angelegenheiten heraus!;

lead sb by the nose umg jemanden ‚unter seiner Fuchtel haben, jemanden gängeln;

look down one’s nose at umg die Nase rümpfen über (akk);

pay through the nose umg sich dumm und dämlich zahlen;

poke ( oder put, stick, thrust) one’s nose into umg seine Nase in eine Sache stecken;

put sb’s nose out of joint umg

a) jemanden ausstechen,

b) jemanden vor den Kopf stoßen;

see no further than (the end of) one’s nose umg

a) kurzsichtig sein,

b) fig nicht weiter sehen als seine Nase (reicht);

turn up one’s nose umg die Nase rümpfen (at über akk);

win by a nose (Pferderennsport) um eine Nasenlänge gewinnen (a. fig);

(as) plain as the nose on your face umg sonnenklar;

on the nose bes US umg (ganz) genau, engS. pünktlich;

under sb’s (very) nose

a) direkt vor jemandes Nase,

b) vor jemandes Augen; → grindstone 1, powder B 1, thumb B 4

ENT abk MED ear, nose, and throat HNO-…

* * *
1. noun
1) Nase, die

[win] by a nose — mit einer Nasenlänge [gewinnen]

follow one's nose — (fig.) (be guided by instinct) seinem Instinkt folgen; (go forward) der Nase nachgehen

get up somebody's nose — (coll.): (annoy somebody) jemandem auf den Wecker gehen (salopp)

hold one's nose — sich (Dat.) die Nase zuhalten

pay through the nose — tief in die Tasche greifen müssen (ugs.)

poke or thrust etc. one's nose into something — (fig.) seine Nase in etwas (Akk.) stecken (fig. ugs.)

put somebody's nose out of joint — (fig. coll.) jemanden vor den Kopf stoßen (ugs.)

rub somebody's nose in it — (fig.) es jemandem ständig unter die Nase reiben (ugs.)

speak through one's nose — näseln; durch die Nase sprechen

turn up one's nose at something — (fig. coll.) die Nase über etwas (Akk.) rümpfen

under somebody's nose — (fig. coll.) vor jemandes Augen (Dat.)

keep one's nose out of something — (fig. coll.) sich aus etwas [he]raushalten

keep your nose out of this! — halt [du] dich da raus!

2) (of ship, aircraft) Nase, die
2. transitive verb
1) (detect, smell out)

nose [out] — aufspüren

2)

nose one's way — sich (Dat.) vorsichtig seinen Weg bahnen
3. intransitive verb
(move) sich vorsichtig bewegen

Phrasal Verbs:

- nose about

- nose out

* * *

(wine) n.

Bukett -es (Wein) n. n.

Bug -e (Flugzeug) m.

Nase -n f.

English-german dictionary > nose
8 навирам

1. навра stick, put, shove, squeeze, drive, thrust (in/into)

навирам нещо в очите/под носа на някого thrust s.th. right under s.o.'s nose; rub s.o.'s nose into s.th.

навирам си носа в чужди работи poke/stick o.'s nose into other people's affairs/business

ам. sl. snoop

навирам се wriggle/squeeze/force o.'s way (into); squeeze in; intrude; break in (upon a company)

навира ти се в очите (за предмет) it stares you in the face

навирам се в очите на хората thrust o.s. forward

навирам се между шамарите ask for trouble, invite trouble, stick o.'s neck out

не се навирай между шамарите keep out of harm's way

сам се наврях (в някаква неприятна работа) I let myself in for it

2. навря swell out (in boiling)

* * *

навѝрам,

гл. stick, put, shove, squeeze, drive, thrust (in, into); \навирам нещо в очите/под носа на някого thrust s.th. right under s.o.’s nose; rub s.o.’s nose into s.th.; \навирам си носа в чужди работи poke/stick o.’s nose into other people’s affairs/business, shove o.’s oar in; амер. sl. snoop;

\навирам се wriggle/squeeze/force o.’s way (into); squeeze in; intrude; break in (upon a company); навира ти се в очите (за предмет) it stares you in face; \навирам се в очите на хората thrust o.s. forward; \навирам се между шамарите ask for trouble, invite trouble, stick o.’s neck out; не се навирай между шамарите keep out of harm’s way; сам се наврях (в някаква неприятна работа) I let myself in for it.

* * *
1. 1, навра stick, put, shove, squeeze, drive, thrust (in/into) 2. 2, навря swell out (in boiling) 3. НАВИРАМ ce wriggle/squeeze/force o.'s way (into);squeeze in;intrude;break in (upon a company) 4. НАВИРАМ нещо в очите/под носа на някого thrust s.th. right under s.o.'s nose;rub s.o.'s nose into s.th. 5. НАВИРАМ се в очите на хората thrust o.s. forward 6. НАВИРАМ се между шамарите ask for trouble, invite trouble, stick o.'s neck out 7. НАВИРАМ си носа в чужди работи poke/stick o.'s nose into other people's affairs/business 8. ам. sl. snoop 9. навира ти се в очите (за предмет) it stares you in the face 10. не се навирай между шамарите keep out of harm's way 11. сам се наврях (в някаква неприятна работа) I let myself in for it

Български-английски речник > навирам
9 straight

streit
1. adjective
1) (not bent or curved: a straight line; straight (= not curly) hair; That line is not straight.) recto, liso

2) ((of a person, his behaviour etc) honest, frank and direct: Give me a straight answer!) honrado, de confianza, sincero, franco

3) (properly or levelly positioned: Your tie isn't straight.) derecho, recto

4) (correct and tidy: I'll never get this house straight!; Now let's get the facts straight!) en orden, arreglado

5) ((of drinks) not mixed: a straight gin.) solo

6) ((of a face, expression etc) not smiling or laughing: You should keep a straight face while you tell a joke.) serio

7) ((of an actor) playing normal characters, or (of a play) of the ordinary type - not a musical or variety show.) serio, dramático

2. adverb
1) (in a straight, not curved, line; directly: His route went straight across the desert; She can't steer straight; Keep straight on.) recto, directamente

2) (immediately, without any delay: He went straight home after the meeting.) directamente

3) (honestly or fairly: You're not playing (= behaving) straight.) francamente, con franqueza

3. noun
(the straight part of something, eg of a racecourse: He's in the final straight.) recta

- straighten
- straightness
- straightforward
- straightforwardly
- straightforwardness
- straight talking
- go straight
- straight away
- straighten out/up
- a straight fight
- straight off

straight¹ adj

1. liso

she's got straight hair tiene el pelo liso

2. recto / derecho

a straight line una línea recta

the mirror isn't straight el espejo no está recto

3. en orden

I want everything straight before your mother comes back quiero todo en orden antes de que vuelva tu madre

straight² adv

1. recto / derecho

go straight on down this road sigue todo recto por esta calle

2. directamente

she went straight to the police se dirigió directamente a la policía

straight away enseguida / inmediatamente

straight

tr[streɪt]

adjective

1 (not curved - gen) recto,-a; (- hair) liso,-a

■ a straight road una carretera recta

■ can you walk in a straight line? ¿puedes caminar en línea recta?

2 (level, upright) derecho,-a, recto,-a

■ backs straight! ¡espalda recta!

■ is my tie straight? ¿tengo la corbata recta?

■ the picture isn't straight el cuadro no está recto

■ sit with your back straight siéntate erguido

3 (tidy, neat) en orden, arreglado,-a

■ I must get the house straight tengo que ordenar la casa

4 (honest - person) honrado,-a, de confianza; (sincere) sincero,-a, franco,-a

■ be straight with me sea sincero conmigo

■ give me a straight answer dame una respuesta clara

■ let's do some straight talking hablemos claro

5 (direct - question) directo,-a; (- refusal, rejection) categórico,-a, rotundo,-a

■ he gave me a straight "no" for an answer su respuesta fue un "no" rotundo

6 (correct, accurate) correcto,-a

■ let me get this straight a ver si lo he entendido

■ have you got your facts straight? ¿tienes la información correcta?

7 (consecutive) seguido,-a

■ he worked for five days straight trabajó cinco días seguidos

■ 31 straight wins 31 victorias consecutivas

■ she got straight A's sacó sobresaliente en todo

8 (drink) solo,-a

9 (play, actor, etc) serio,-a, dramático,-a

10 (person - conventional) convencional; (- heterosexual) heterosexual; (non-drug user) que no toma droga

11 familiar (not in debt) solvente

adverb

1 (in a straight line) recto,-a

■ he was staring straight ahead miraba al frente

■ go straight on sigue todo recto

■ it's straight in front of you está delante de tus narices

■ he can't shoot straight no es un tirador certero

2 (not in a curve) derecho,-a, recto,-a

■ sit up straight ponte derecho

3 (directly) directamente

■ he went straight to the fridge se fue directamente a la nevera

■ come straight home vuelve directamente a casa

■ she went straight from school to university pasó directamente del instituto a la universidad

■ go straight to bed vete directamente a la cama

■ the car was coming straight at me el coche venía directo hacia mí

4 (immediately) en seguida

■ straight after lunch inmediatamente después de comer

■ I'll come straight back volveré en seguida

5 (frankly) francamente, con franqueza

■ tell him straight (out) díselo sin rodeos

■ get straight to the point ve al grano

6 (clearly) claro, con claridad

■ I can't think straight no puedo pensar bien

noun

1 SMALLSPORT/SMALL (in race) recta

■ he sped down the final straight bajó la recta final a gran velocidad

2 (in cards) escalera

3 familiar (conventional person) carca nombre masulino o femenino; (heterosexual) heterosexual nombre masulino o femenino; (non-drug user) persona que no se droga

\

SMALLIDIOMATIC EXPRESSION/SMALL

as straight as an arrow/die (line, direction) derecho,-a como una vela 2 (person) honrado,-a

the straight and narrow el buen camino

straight from the shoulder sin rodeos

straight away en seguida

straight off sin pensarlo, en el acto

straight up en serio

to go straight (criminal) reformarse

to keep a straight face contener la risa

to play straight (with somebody) jugar limpio (con alguien)

to put/set the record straight dejar las cosas claras, aclarar las cosas, poner las cosas en su lugar

to put/set somebody straight (about something) explicar los hechos a alguien

to vote a/the straight ticket SMALLAMERICAN ENGLISH/SMALL votar a candidatos del mismo partido para todos los cargos

straight choice alternativa clara

straight fight mano a mano nombre masculino

straight profit beneficio limpio

straight swap cambio directo

straight ['streɪt] adv

1) : derecho, directamente

go straight, then turn right: sigue derecho, luego gira a la derecha

2) honestly: honestamente

to go straight: enmendarse

3) clearly: con claridad

4) frankly: francamente, con franqueza

straight adj

1) : recto (dícese de las líneas, etc.), derecho (dícese de algo vertical), lacio (dícese del pelo)

2) honest, just: honesto, justo

3) neat, orderly: arreglado, ordenado

straight

adj.

• derecho, -a adj.

• directo, -a adj.

• engallado, -a adj.

• enhiesto, -a adj.

• erguido, -a adj.

• franco, -a adj.

• liso, -a adj.

• recto, -a adj.

• seguido, -a adj.

• serio, -a adj.

adv.

• derechamente adv.

• derecho adv.

• directamente adv.

• recto adv.

straight* (Sexuality)

n.

• buga* s.m.

I streɪt
adjective -er, -est

1)

a) ( not curved or wavy) recto; < hair> lacio, liso

to walk in a straight line — caminar en línea recta

keep your knees straight — no dobles las rodillas

he walks with a straight back — camina muy erguido

b) (level, upright, vertical) (pred)

to be straight — estar* derecho

is my tie straight? — ¿tengo la corbata derecha or bien puesta?

your tie isn't straight — llevas or tienes la corbata torcida

2) ( in order) (pred)

is my hair straight? — ¿tengo bien el pelo?

I have to get o put my room straight — tengo que ordenar mi cuarto

if I pay for the coffees, we'll be straight — si pago los cafés quedamos or estamos en paz or (CS) a mano

to get something straight: let's get this straight a ver si nos entendemos; you have to make sure you've got your facts straight tienes que asegurarte de que la información que tienes es correcta; to set the record straight dejar las cosas en claro; to put o set somebody straight about something — aclararle algo a alguien

3)

a) (direct, clear) <denial/refusal> rotundo, categórico

it's a straight choice between buying a car or going on holiday — la alternativa es clara: o se compra un coche o se va de vacaciones

I made $20,000 straight profit — saqué 20.000 dólares limpios de beneficio

she got straight A's — ≈sacó sobresaliente en todo

b) ( unmixed) <gin/vodka> solo

4) (honest, frank) < question> directo; < answer> claro

all I want is a straight yes or no — lo único que quiero es que me digas que sí o que no, sin más

I've been absolutely straight with you about the whole business — no te he ocultado nada del asunto

5) ( successive)

he won in straight sets — ( Sport) ganó sin conceder or sin perder ningún set

she's had five straight wins — ha ganado cinco veces seguidas

this is the fifth straight day it's happened — (AmE) éste es el quinto día seguido que pasa

6)

a) ( serious) <play/actor> dramático, serio

b) ( conventional) (colloq) convencional

c) ( heterosexual) (colloq) heterosexual

II

adverb

1)

a) ( in a straight line) < walk> en línea recta

they live straight across from us — viven justo enfrente de nosotros

she looked straight ahead — miró al frente

the truck was coming straight at me — el camión venía derecho or justo hacia mí

I aimed straight for his heart — le apunté justo al corazón

he made straight for the bar — se fue derecho al bar

look me straight in the eye — mírame a la cara

keep straight on until you come to the lights — sigue derecho hasta llegar al semáforo

the bullet went straight through his arm — la bala le atravesó el brazo

b) ( erect) <sit/stand> derecho

sit up straight — ponte derecho

2)

a) ( directly) directamente

I came straight home from work — vine directamente or derecho a casa después del trabajo

she drank it straight from the bottle — se lo bebió directamente de la botella

I joined the army straight from school — me alisté en el ejército en cuanto terminé el colegio

b) ( immediately)

straight after dinner — inmediatamente después de cenar, en cuanto terminé de cenar

I'll bring it straight back — enseguida lo devuelvo

she said straight off she wasn't paying — (colloq) dijo de entrada que ella no pagaba

I'll come straight to the point — iré derecho or directamente al grano

straight away — straightaway

3) (colloq)

a) ( frankly) con franqueza

she told him straight out — se lo dijo sin rodeos

b) ( honestly)

are you playing straight with me? — ¿estás jugando limpio conmigo?

to go straight: he swore he'd go straight — prometió que se reformaría

4) ( clearly) <see/think> con claridad

I can't think straight — no puedo pensar claro or con claridad

5) ( Theat) < play> de manera clásica

III

noun ( on race track)

the straight — la recta

[streɪt]
1. ADJ
(compar straighter) (superl straightest)
1) (=not bent or curved) [line, road, nose, skirt] recto; [trousers] de perneras estrechas, de pata estrecha *; [hair] lacio, liso; [shoulders] erguido, recto

he couldn't even walk in a straight line — ni siquiera podía caminar en línea recta

she was keeping the boat on a straight course — mantenía el barco navegando en línea recta

to have a straight back — tener la espalda erguida or recta

• I couldn't keep a straight face, I couldn't keep my face straight — no podía mantener la cara seria

she said it with a completely straight face — lo dijo con la cara totalmente seria

2) (=not askew) [picture, rug, hat, hem] derecho

the picture isn't straight — el cuadro está torcido or (LAm) chueco

your tie isn't straight — tienes la corbata torcida, tu corbata no está bien

• to put or set straight — [+ picture, hat, tie, rug] poner derecho

3) (=honest, direct) [answer] franco, directo; [question] directo; [refusal, denial] categórico, rotundo

• all I want is a straight answer to a straight question — lo único que pido es que respondas con franqueza a una pregunta directa

• it's time for some straight talking — es hora de hablar con franqueza or claramente

• to be straight with sb — ser franco con algn, hablar a algn con toda franqueza

- as straight as a die

4) (=unambiguous) claro

is that straight? — ¿está claro?

• to get sth straight, let's get that straight right from the start — vamos a dejar eso claro desde el principio

there are a couple of things we'd better get straight — hay un par de cosas que debemos dejar claras

have you got that straight? — ¿lo has entendido?, ¿está claro?

he had to get things straight in his mind — tenía que aclararse las ideas

he hasn't got his facts straight — no tiene la información correcta

• to put or set sth straight — aclarar algo

to put or set things or matters straight — aclarar las cosas

to put or set the record straight — aclarar las cosas

he soon put or set me straight — enseguida me aclaró las cosas

5) (=tidy, in order) [house, room] arreglado, ordenado; [books, affairs, accounts] en orden

I like to keep my house straight — me gusta tener la casa arreglada or ordenada

the paperwork still isn't straight — los papeles no están todavía en orden

• to get or put sth straight — arreglar algo

6) (=clear-cut, simple) [choice, swap] simple

her latest novel is straight autobiography — su última novela es una simple autobiografía

we made £50 straight profit on the deal — sacamos 50 libras limpias del negocio

a straight cash offer — una oferta de dinero en mano

7) (=consecutive) [victories, defeats, games] consecutivo

this is the fifth straight year that she has won — este es el quinto año consecutivo en el que ha ganado

• to get straight As — sacar sobresaliente en todo

• a straight flush — (in poker) una escalera real

• she lost in straight sets to Pat Hay — (in tennis) perdió contra Pat Hay sin ganar ningún set

• we had ten straight wins — ganamos diez veces seguidas, tuvimos diez victorias consecutivas

8) (=neat) [whisky, vodka] solo

9) (Theat) (=not comic) [part, play, theatre, actor] dramático, serio

10) * (=conventional) [person] de cabeza cuadrada *

she's a nice person, but very straight — es maja pero tiene la cabeza demasiado cuadrada *

11) * (=not owed or owing money)

if I give you a fiver, then we'll be straight — si te doy cinco libras, estamos en paz

12) * (=heterosexual) heterosexual, hetero *

13) * (=not criminal) [person]

he's been straight for two years — ha llevado una vida honrada durante dos años

14) ** (=not using drugs)

I've been straight for 13 years — hace 13 años que dejé las drogas, llevo 13 años desenganchado de las drogas

2. ADV

1) (=in a straight line) [walk, shoot, fly] en línea recta; [grow] recto

they can't even shoot straight — ni siquiera saben disparar en línea recta

he was sitting up very straight — estaba sentado muy derecho or erguido

stand up straight! — ¡ponte derecho or erguido!

• straight above us — directamente encima de nosotros

• it's straight across the road from us — está justo al otro lado de la calle

• to go straight ahead — ir todo recto, ir todo derecho

to look straight ahead — mirar al frente, mirar hacia adelante

straight ahead of us — justo en frente de nosotros

• to look straight at sb — mirar derecho hacia algn

he came straight at me — vino derecho hacia mí

• to hold o.s. straight — mantenerse derecho

• to look sb straight in the eye — mirar directamente a los ojos de algn

to look sb straight in the face — mirar a algn directamente a la cara

• to go straight on — ir todo recto, ir todo derecho

• the bullet went straight through his chest — la bala le atravesó limpiamente el pecho

• I saw a car coming straight towards me — vi un coche que venía derecho hacia mi

• to look straight up — mirar hacia arriba

the cork shot straight up in the air — el corcho salió disparado hacia arriba

2) (=level)

• to hang straight — [picture] estar derecho

the picture isn't hanging straight — el cuadro está torcido or (LAm) chueco

3) (=directly) directamente; (=immediately) inmediatamente

youngsters who move straight from school onto the dole queue — jóvenes que pasan directamente del colegio a la cola del paro

I went straight home/to bed — fui derecho a casa/a la cama

come straight back — vuelve directamente aquí

to come straight to the point — ir al grano

to drink straight from the bottle — beber de la botella

• straight after this — inmediatamente después de esto

• straight away — inmediatamente, en seguida, al tiro (Chile)

• straight off — (=without hesitation) sin vacilar; (=immediately) inmediatamente; (=directly) directamente, sin rodeos

she just went straight off — se marchó sin detenerse

- I heard it straight from the horse's mouth

4) (=frankly) francamente, con franqueza

just give it to me or tell me straight — dímelo francamente or con franqueza

• to tell sb sth straight out — decir algo a algn sin rodeos or directamente

• straight up — (Brit) * en serio

straight from the shoulder —

I let him have it straight from the shoulder — se lo dije sin rodeos

5) (=neat) [drink] solo

I prefer to drink whisky straight — prefiero tomar el whisky solo

6) (=clearly) [think] con claridad

he was so frightened that he couldn't think straight — tenía tanto miedo que no podía pensar con claridad

I was so drunk I couldn't see straight — estaba tan borracho que no veía

7) *

• to go straight — (=reform) [criminal] enmendarse; [drug addict] dejar de tomar drogas, desengancharse

he's been going straight for a year now — [ex-criminal] hace ahora un año que lleva una vida honrada; [ex-addict] hace un año que dejó las drogas, lleva un año desenganchado de las drogas

8) (Theat)

he played the role straight — interpretó el papel de manera clásica

9) (=consecutively)

we worked on the harvest for three days straight — hicimos la cosecha durante tres días seguidos

3. N

1) (=straight line)

• to cut sth on the straight — cortar algo derecho

- the straight and narrow

to keep to the straight and narrow — ir por buen camino

to keep sb on the straight and narrow — mantener a algn por el buen camino

to depart from the straight and narrow — apartarse del buen camino

2) (Brit) (on racecourse)

• the straight — la recta

as the cars entered the final straight Hill was in the lead — cuando los coches entraron en la recta final Hill iba a la cabeza

3) (Cards) runfla f, escalera f

4) * (=heterosexual) heterosexual mf

4.

CPD

straight angle N — ángulo m llano

straight arrow * N — (US) estrecho(-a) m / f de miras

straight man N — actor m que da pie al cómico

I was the straight man and he was the comic — yo era el actor que daba pie a sus chistes y él era el cómico

straight razor N — (US) navaja f de barbero

straight sex N — (=not homosexual) sexo m entre heterosexuales; (=conventional) relaciones fpl sexuales convencionales, sexo m sin florituras *

straight ticket N (US) (Pol) —

to vote a straight ticket — votar a candidatos del mismo partido para todos los cargos

* * *

I [streɪt]
adjective -er, -est

1)

a) ( not curved or wavy) recto; < hair> lacio, liso

to walk in a straight line — caminar en línea recta

keep your knees straight — no dobles las rodillas

he walks with a straight back — camina muy erguido

b) (level, upright, vertical) (pred)

to be straight — estar* derecho

is my tie straight? — ¿tengo la corbata derecha or bien puesta?

your tie isn't straight — llevas or tienes la corbata torcida

2) ( in order) (pred)

is my hair straight? — ¿tengo bien el pelo?

I have to get o put my room straight — tengo que ordenar mi cuarto

if I pay for the coffees, we'll be straight — si pago los cafés quedamos or estamos en paz or (CS) a mano

to get something straight: let's get this straight a ver si nos entendemos; you have to make sure you've got your facts straight tienes que asegurarte de que la información que tienes es correcta; to set the record straight dejar las cosas en claro; to put o set somebody straight about something — aclararle algo a alguien

3)

a) (direct, clear) <denial/refusal> rotundo, categórico

it's a straight choice between buying a car or going on holiday — la alternativa es clara: o se compra un coche o se va de vacaciones

I made $20,000 straight profit — saqué 20.000 dólares limpios de beneficio

she got straight A's — ≈sacó sobresaliente en todo

b) ( unmixed) <gin/vodka> solo

4) (honest, frank) < question> directo; < answer> claro

all I want is a straight yes or no — lo único que quiero es que me digas que sí o que no, sin más

I've been absolutely straight with you about the whole business — no te he ocultado nada del asunto

5) ( successive)

he won in straight sets — ( Sport) ganó sin conceder or sin perder ningún set

she's had five straight wins — ha ganado cinco veces seguidas

this is the fifth straight day it's happened — (AmE) éste es el quinto día seguido que pasa

6)

a) ( serious) <play/actor> dramático, serio

b) ( conventional) (colloq) convencional

c) ( heterosexual) (colloq) heterosexual

II

adverb

1)

a) ( in a straight line) < walk> en línea recta

they live straight across from us — viven justo enfrente de nosotros

she looked straight ahead — miró al frente

the truck was coming straight at me — el camión venía derecho or justo hacia mí

I aimed straight for his heart — le apunté justo al corazón

he made straight for the bar — se fue derecho al bar

look me straight in the eye — mírame a la cara

keep straight on until you come to the lights — sigue derecho hasta llegar al semáforo

the bullet went straight through his arm — la bala le atravesó el brazo

b) ( erect) <sit/stand> derecho

sit up straight — ponte derecho

2)

a) ( directly) directamente

I came straight home from work — vine directamente or derecho a casa después del trabajo

she drank it straight from the bottle — se lo bebió directamente de la botella

I joined the army straight from school — me alisté en el ejército en cuanto terminé el colegio

b) ( immediately)

straight after dinner — inmediatamente después de cenar, en cuanto terminé de cenar

I'll bring it straight back — enseguida lo devuelvo

she said straight off she wasn't paying — (colloq) dijo de entrada que ella no pagaba

I'll come straight to the point — iré derecho or directamente al grano

straight away — straightaway

3) (colloq)

a) ( frankly) con franqueza

she told him straight out — se lo dijo sin rodeos

b) ( honestly)

are you playing straight with me? — ¿estás jugando limpio conmigo?

to go straight: he swore he'd go straight — prometió que se reformaría

4) ( clearly) <see/think> con claridad

I can't think straight — no puedo pensar claro or con claridad

5) ( Theat) < play> de manera clásica

III

noun ( on race track)

the straight — la recta

English-spanish dictionary > straight
10 turn

1. [tɜ:n] n
1. 1) оборот

the turn of a wheel - оборот колеса

the turn of a dial - оборот наборного диска

three turns of the moon - три оборота Луны

at each turn - при каждом обороте (колеса и т. п.)

2) с.-х. оборот пласта

3) вращение; вращательное движение

to give smth. a turn - повернуть что-л.

to give smb. a turn - покружить кого-л.

2. 1) поворот ( движение)

sharp turn - крутой поворот

no left [right] turn - запрещён левый [правый] поворот

a turn to the right [to the left] - поворот направо [налево]

with a single turn of the key - одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn - повернуть

backhand [standing] turn - поворот на задних ногах [на месте] ( конный спорт)

downhill [uphill] turn - поворот на спуске с горы [при подъёме] ( лыжный спорт)

jump turn - поворот прыжком без опоры на палки ( лыжный спорт)

steered turn - поворот рулением ( лыжный спорт)

turn of a curve - прохождение виража ( велоспорт)

right turn! - направо!

left turn! - налево!

about turn! - кругом!

2) авт. разворот

boot-leg turn - разворот с остановками

loop turn - разворот с ходу

3) поворот, место поворота

a turn at the corner - поворот на углу

to stop at a turn in the road - остановиться на повороте (дороги)

4) изгиб

a turn in a river - излучина реки

a path full of turns and twists - извилистая тропа

5) поворот ( в течении времени); поворотный пункт; порог, конец

at the turn of the century - на пороге нового столетия [см. тж. ♢ ]

at the turn of the year [of the month] - в конце года [месяца]

6) поворот; отклонение, отступление (в сюжете, рассказе и т. п.)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost - в рассказе столько поворотов и отступлений (от основной сюжетной линии), что читатель совершенно теряется

3. 1) изменение направления

turn of the tide - мор. смена приливо-отливного течения [см. тж. ♢ ]

what turn did the discussion take? - в каком направлении развивалась дискуссия?

2) смена, перемена курса ( судна)

4. перемена, изменение ( состояния)

the turn of the seasons - смена времён года

the turn of affairs [of events] - оборот дел [поворот событий]

the turns of fortune - превратности судьбы

a turn for the better [for the worse] - изменение к лучшему [к худшему]

the patient has taken a turn for the better - больному стало лучше

to take a bad turn - принять дурной оборот

things have taken a dangerous turn - дело приняло опасный оборот

to give a new turn to smth. - придать новый оборот /-ую окраску/ чему-л.

to hope for a turn in one's luck - надеяться на перемену судьбы

there was a nasty turn in the weather - погода изменилась к худшему, погода испортилась

5. виток

turn of a bandage - оборот /ход/ бинта

dead turns - эл. мёртвые /холостые/ витки

give the rope a few more turns around the tree - оберни верёвку вокруг дерева ещё несколько раз

6. 1) очередь

in its turn - в свою очередь

in turn(s), by turns, turn and turn about - по очереди

laughing and crying in turn - то смеясь, то плача

he went hot and cold by turns - его бросало то в жар, то в холод

out of turn - вне очереди [см. тж. ♢ ]

to wait one's turn in a doctor's office - дожидаться своей очереди на приём к врачу

to take turns - делать (что-л.) по очереди; чередоваться, сменяться

now it's your turn to speak - теперь ваша очередь выступать

my turn will come! - придёт и мой черёд!; я ещё своё возьму!; я ещё своего добьюсь!

2) попытка заняться чем-л.; временное занятие

to take a turn at creative writing - заняться писательством

take a turn! - а ну попробуй!

7. 1) очередной номер программы, выход; сценка, интермедия

short turns - короткие номера /сценки/

a song-and-dance turn - песенно-танцевальный номер

to do one's turn - исполнять номер ( программы)

2) исполнитель номера

8. короткая прогулка, поездка

to take /to have/ a turn, to go for a turn (in the garden) - пройтись /прогуляться/ (по саду)

to take a turn on a bicycle - покататься /проехаться/ на велосипеде

9. короткий период деятельности

a turn of work - небольшая работа, немного работы

to take a turn at the oars - немного погрести /поработать/ вёслами

to take a turn at gardening - немного поработать в саду

10. (рабочая) смена

afternoon turn - дневная смена

to add a second turn - добавить вторую смену, организовать двухсменную работу

11. 1) особенность, характерная черта; склад (ума, характера)

a serious turn of mind - серьёзный ум

an optimistic turn of mind - оптимистический склад ума

peculiar turn of the Greek character - особенность греческого (национального) характера

2) стиль, манера; интерпретация

she gave the sonata a new turn - она сыграла сонату по-новому

12. способность; дар; жилка

a turn for affairs - деловая жилка /складка/

a turn for mathematics - математический дар

he is of a musical turn, he has a turn for music - у него хорошие способности к музыке

13. 1) строение, форма

the turn of an ankle - форма лодыжки

the turn of her arms - линии её рук

2) построение ( фразы)

I don't like the turn of the sentence - мне не нравится, как построено это предложение

3) оборот

a turn of speech - оборот речи

to miss idiomatic turns - не понимать идиоматических выражений

14. разг.

1) приступ, припадок, вспышка

a turn of anger - припадок /вспышка/ гнева

2) потрясение, шок

to give smb. quite a turn - сильно испугать /взволновать/ кого-л.

to have (quite) a turn - испытать шок

I had quite a turn when I heard the news - я был в шоке, когда услышал эту новость

15. pl менструация

16. бирж.

1) акт купли-продажи (ценных бумаг и т. п.)

2) прибыль от купли или продажи ценных бумаг

3) оборот капитала

4) разница между курсом покупателей и курсом продавцов (тж. turn of the market, jobber's turn)

17. полигр. марашка

18. ж.-д.

1) обходный путь

2) виток

19. муз. группетто

20. ав. разворот

♢ turn of the century - начало XX века [см. тж. 2, 5)]

turn of the tide - заметное изменение к лучшему, перемена судьбы [см. тж. 3, 1)]

turn of life - мед. переходный период, климактерий

to a turn - точно; как нужно

done /roasted/ to a turn - зажарено как раз в меру ( о мясе)

at every turn - на каждом шагу; повсюду, постоянно; каждый раз

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn - путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев

out of turn - неуместно, не к месту, некстати [см. тж. 6, 1)]

to talk /to speak/ out of turn - а) сказать не к месту; б) говорить необдуманно

to be on the turn - а) меняться, претерпевать изменения; б) скисать, свёртываться (особ. о молоке)

to do smb. a good turn - оказать кому-л. добрую услугу

to do smb. a bad /an ill/ turn - повредить кому-л., оказать кому-л. плохую услугу

to serve smb. the good turn (of) - ≅ сослужить кому-л. добрую службу

to serve one's (own) turn - отвечать требованиям; соответствовать цели; вполне подходить

to serve smb.'s turn - годиться; устраивать кого-л., подходить, отвечать какой-л. цели

not to do a hand's turn - ≅ и пальцем не пошевелить

one good turn asks /deserves/ another - посл. услуга за услугу
2. [tɜ:n] v
I

1. 1) поворачивать

to turn a key [a door-handle, a tap] - повернуть ключ [дверную ручку, кран]

he turned the knob and the door opened - он повернул ручку, и дверь открылась

he turned his chair to the fire - он повернул стул к огню

turn your eyes this way - посмотрите в эту сторону

to turn one's head - обернуться, повернуть голову

he turned his face toward the speaker - он повернулся лицом к говорящему

2) поворачиваться

he heard his name called but did not turn - он услышал своё имя, но не обернулся

the tap won't turn - кран не открывается (и не закрывается)

a door turns upon its hinges - дверь поворачивается на петлях

everybody's eyes turned to him - все посмотрели на него

my heart turns to you - моё сердце обращено к вам

3) отворачивать, отводить

to turn one's eyes - отвести глаза

she turned her face and wept - она отвернулась и зарыдала

2. 1) вращать

to turn a wheel - вращать колесо

to turn a handle - крутить ручку

to turn a screw tight - плотно привинтить шуруп

he kept turning his hat in his hands - он всё время вертел в руках шляпу

2) обёртывать, наматывать

he had a snake turned round his arm - вокруг его руки обвилась змея

3) вращаться

the Earth turns round the Sun - Земля вращается вокруг Солнца

the wheels were turning slowly - колёса вращались медленно

the wheel turns a complete circle in a second - колесо делает полный оборот за секунду

4) кружиться

heights make my head turn - высота вызывает у меня головокружение

my head is turning - у меня кружится голова

3. 1) переворачивать

to turn the leaves of a book - переворачивать страницы книги, листать книгу

to turn pancakes - переворачивать оладьи

to turn a record - перевернуть пластинку

the nurse could easily turn the patient - сестра могла легко перевернуть больного

2) переворачиваться

to turn in bed [in one's sleep] - вертеться в постели [во сне]

it's enough to make him turn in his grave - он от этого в гробу перевернётся

4. 1) опрокидывать; переворачивать вверх дном

to turn a decanter - опрокинуть графин

to turn an hour-glass - переворачивать песочные часы

2) выкладывать, выпускать

to turn the dough onto a board - выложить тесто на доску

to turn meat into the pot - положить мясо в котелок

to turn the contents of one's bag (out) onto the table - выложить содержимое своей сумки на стол

5. 1) загибать; закручивать; отгибать

his moustaches were turned and curled - его усы были подкручены и завиты

turn the sheet (back) - отогните простыню

to turn a bar of steel - согнуть стальной брусок

2) загибаться; закручиваться; отгибаться

6. 1) направлять

to turn one's (foot)steps - направляться, направлять свои стопы

to turn one's horse to the hills - направить коня в горы

to turn the car left [right] - повернуть машину налево [направо]

to turn a car to avoid collision - повернуть машину, чтобы избежать столкновения

2) направляться

to turn to the right - пойти направо

to turn west - направиться на запад

not to know which way to turn - не знать, куда идти [ср. тж. ♢ ]

he turned towards home - он повернул к дому

I turned down the avenue - я повернул /свернул/ на аллею

3) поворачиваться (в обратную сторону)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner - пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду

shall we turn? - пойдём обратно?, повернём?

he turned on his heel(s) and went away in a rage - он повернулся на каблуках и ушёл разгневанный

7. 1) отклонять, менять направление

to turn the course of a river - изменить течение реки

to turn the course of history - изменить ход истории

to turn a blow [criticism] - отвести удар [критику]

to turn an attack - отбить атаку

to turn the tide (of events) - изменить ход событий

to turn the enemy - обратить неприятеля в бегство

to turn the mob - заставить толпу отступить

to turn a vessel from her course - изменить курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet - этот металл достаточно прочен, чтобы пуля не пробила его /отскочила от него/

2) отклоняться, менять направление

the river turns here - здесь река поворачивает

the road turns slightly to the north - дорога слегка отклоняется на север

the tide is turning - приливная волна меняет направление

8. (on, upon) нацеливать, направлять

to turn one's gun on smb. - направить оружие на кого-л.

to turn one's weapon upon oneself - обратить собственное оружие против самого себя

to turn the telescope on a star - навести телескоп на звезду

cannon were turned on the city - пушки были нацелены на город

9. огибать, обходить

to turn a corner - поворачивать за угол [ср. тж. ♢ ]

to turn a cape - обогнуть мыс ( о судне)

to turn smb.'s flank - воен. охватывать чей-л. фланг, охватывать /обходить/ кого-л. с фланга [ср. тж. ♢ ]

10. 1) точить, обтачивать на токарном станке

to turn a candlestick out of brass - вытачивать медный подсвечник

2) поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработке

to turn well [easily] - хорошо [легко] точиться

3) оттачивать, придавать завершённую форму (фразе и т. п.)

to turn a compliment - сделать тонкий комплимент

to turn an epigram - сочинить эпиграмму

11. редк.

1) (из)менять (что-л.); действовать (на что-л.)

his speech turned my thinking - то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения

2) изменяться, подвергаться изменению

manners turn with time - с временами меняются и нравы

12. редк.

1) обращать (кого-л.) в другую веру

2) обращаться в другую веру, менять религию

3) изменять, предавать

13. редк. вызывать тошноту

onions turn me - от лука меня начинает тошнить

14. уст. иметь противоположный результат

II А

1. лицевать ( одежду)

I must have my suit turned - мне нужно перелицевать костюм

2. делать, выполнять (прыжок, упражнение)

to turn a somersault - делать /крутить/ сальто

to turn handsprings - выполнять повороты рывком; делать «колесо»

to turn a clumsy pirouette - сделать неуклюжий пируэт

3. обдумывать (вопросы, проблемы и т. п.)

to turn smth. in one's head - обдумывать что-л.

he turned the question every way but could find no answer - разг. как он ни бился над этим вопросом, решить его он не мог

he was still turning the idea about when he fell asleep - засыпая, он всё ещё продолжал об этом думать

4. 1) менять ( тему); переводить ( разговор)

to turn the conversation (to livelier topics) - перевести разговор (на более интересные темы)

2) переходить ( о разговоре) [ср. тж. II Б 2, 3)]

the talk turned to more general topics - разговор перешёл на более общие темы

5. 1) убавлять или прибавлять (газ, воду и т. п.)

to turn the gas low - убавить газ

2) достигнуть (определённого момента, возраста и т. п.)

he has not yet turned forty - ему ещё нет сорока

it has just turned a quarter past one - сейчас как раз четверть второго

the price has turned ten dollars by the next bid - в следующий момент цена достигла десяти долларов; следующий покупатель предложил (за вещь) десять долларов

6. 1) менять (цвет, окраску и т. п.)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow - осенью листва желтеет

2) меняться (о цвете, окраске); увядать

her hair has begun to turn - её волосы начали седеть

the leaves are turning - листья желтеют

3) меняться; перемениться ( о ветре)

the wind is turning - ветер меняет направление, ветер меняется

7. 1) пускать в обращение (деньги, товары)

2) находиться в обращении (о деньгах, товарах)

8. 1) получать ( прибыль)

to turn a fair profit - получить немалую прибыль

2) зарабатывать ( деньги)

to turn an honest dollar - честно заработать доллар

9. продаваться, идти ( о товаре)

this merchandise will turn easily - этот товар будет хорошо раскупаться

10. 1) портить, вызывать прокисание; сквашивать (молоко и т. п.)

2) портиться, прокисать, скисать (о молоке и т. п.)

the milk has turned - молоко прокисло

11. 1) согнуть, затупить ( лезвие острого инструмента)

to turn the edge (of a knife) - затупить (нож)

2) загнуться, согнуться, затупиться ( о лезвии)

the edge of the knife turned - лезвие ножа затупилось

12. выгонять ( скот на пастбище; тж. turn out)

13. 1) срезать кожуру ленточкой (с лимона, апельсина и т. п.)

2) вырезать (косточку из какого-л. плода)

14. пахать, оборачивать ( пласт)

15. стр. выводить (свод, арку)

16. вывязывать (пятку чулка и т. п.)

II Б

1. to turn smth. to smth., to smb. обращать, направлять (мысли, внимание) на что-л. или к кому-л.; сосредоточивать (мысли, внимание) на чём-л. или на ком-л.

to turn one's thoughts to God - обратиться мыслями к богу

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work - сосредоточивать мысли [внимание] на (своей) работе

to turn one's efforts to smth. more important - направлять свои усилия на что-л. более важное

at last we turned our attention to him - наконец мы занялись им

2. to turn to smth., to smb.

1) обращаться, направляться на что-л. или к кому-л.; сосредоточиваться на чём-л. или на ком-л. (о мыслях, внимании и т. п.)

his thoughts have often turned to the subject - его мысли часто возвращались к этому предмету

his thoughts turned to the sea - мысли его обратились к морю, он обратился мыслями к морю

2) обращаться, переходить к чему-л. или кому-л.; начинать рассматривать что-л. или кого-л.

let us now turn from mechanics to medicine - перейдём теперь от механики к медицине

3) переводить разговор на что-л. или кого-л. [ср. тж. II А 4, 2)]

when she entered the room he turned to another subject - когда она вошла в комнату, он перевёл разговор на другую тему

3. to turn to smb.

1) обращаться к кому-л.

I don't know to whom to turn - я не знаю, к кому (следует) обратиться

2) тянуться к кому-л.

all children turned to him - все дети тянулись к нему

4. to turn to smth.

1) обращаться к чему-л.

to turn to the dictionary [to the reference-book] - обратиться к словарю [к справочнику]

2) приниматься, браться за что-л. (тж. to turn oneself to smth.)

to turn to painting [to music] - заняться живописью [музыкой]

he turned again to his work - он снова принялся за свою работу

5. to turn smth. to smth. использовать, применять что-л. для чего-л.

to turn smth. to advantage - обратить что-л. на пользу, использовать что-л. с выгодой

to turn anthropological knowledge to practical uses - использовать антропологические знания в практических целях

to turn misfortune to (good) account - извлечь пользу из несчастья

6. to turn smb. (on)to smth.

1) использовать, занимать кого-л. для чего-л.

to turn all available hands (on)to the job of cleaning up - использовать все свободные руки на уборке (помещения и т. п.); бросить всех свободных работников на уборку (помещения и т. п.)

2) приобщить кого-л. к чему-л., убедить кого-л. в чём-л.

to turn smb. to one's own views - убедить кого-л. в правильности своих взглядов; внушить кому-л. свои взгляды

7. to turn to smb. (for smth.) обращаться к кому-л. (за чем-л.)

to turn to the experts - обращаться к специалистам

to turn to the secretary for information - обратиться за справкой к секретарю

to turn to smb. for help [for support, for advice] - обращаться к кому-л. за помощью [за поддержкой, за советом]; искать у кого-л. помощи [поддержки, совета]

the child turned to its mother for comfort - ребёнок искал утешения у матери

8. to turn smb., smth. (in)to smb., smth. превращать кого-л., что-л. в кого-л., что-л., делать кого-л., что-л. кем-л., чем-л.

to turn smb. into a coward - делать из кого-л. труса, превращать кого-л. в труса

to turn cream into butter - делать масло из сливок

to turn sunlight directly into electricity - непосредственно преобразовывать солнечный свет в электричество

the drawing room was turned into a study - гостиная была превращена /переделана/ в кабинет, гостиная стала служить кабинетом

they turned her into a film star - они сделали её кинозвездой

9. to turn (in)to smb., smth. превращаться в кого-л., что-л.; становиться кем-л., чем-л.

to turn into a criminal - стать преступником

water turns to ice - вода превращается в лёд

the rain turned (in)to sleet - дождь превратился /перешёл/ в мокрый снег

joy has turned into bitterness - радость обернулась горечью

his love turned to hate - его любовь превратилась в ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding - озадаченный взгляд быстро сменился понимающим

10. to turn smth. into smth.

1) обменивать что-л. на что-л., обращать что-л. во что-л.

they turned their stock into cash - они обратили свои акции в деньги

she turned her eggs into cash - она продала яйца и выручила (хорошие) деньги

2) переводить на другой язык

to turn Greek books into Latin - переводить греческие книги на латынь

how would you turn this passage? - как вы переведёте этот отрывок?

turn it into French - переведите это на французский язык

3) перефразировать, сформулировать иначе

11. to turn smth. against smb., smth. обращать что-л. против кого-л., чего-л.

they turned his argument against him - они обратили его аргументы против него самого

his own criticism was turned against him - его собственная критика обернулась против него самого

12. to turn smb. against smb., smth. восстанавливать кого-л. против кого-л., чего-л.

they turned his family against him - они восстановили против него его семью

he turns everyone against himself - он восстанавливает всех против себя

13. to turn against smb., smth.

1) восставать против кого-л., чего-л.

the poor turned against the rich - бедняки восстали против богачей

he turned against his former friends - он ополчился на /пошёл против/ своих прежних друзей

2) обращаться против кого-л., чего-л.

his words turned against himself - его слова обернулись против него самого

14. to turn smb. from /out of, off/ smth., to turn smb. to /into/ smth. прогонять, выгонять, выпускать кого-л. откуда-л., куда-л.

to turn one's son from /out of/ the house - выгнать сына из дома

to turn the cat into the cellar for the night - выгонять или выпускать кота на ночь в погреб

15. to turn smb. from smth. /from doing smth./ отвратить кого-л. от чего-л.; помешать кому-л. делать что-л.

to turn smb. from his duty - отвлекать кого-л. от исполнения своего долга

I turned him from his purpose - я заставил его изменить своё намерение

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it - если уж он что задумал, ничто не заставит его изменить своего решения

16. to turn on /upon/ smth.

1) зависеть от чего-л., держаться на чём-л.

great events often turn upon very small circumstances - большие события часто зависят от очень мелких обстоятельств

everything turns on his answer - всё зависит от его ответа

the success of the picnic turns on the weather - успех пикника будет зависеть от погоды

2) вращаться около чего-л.; сосредоточиться на чём-л.

the debate did not turn upon any practical proposition - обсуждение не касалось какого-л. практического предложения

the conversation turned on literature - разговор коснулся литературы

17. to turn on /upon/ smb. набрасываться на кого-л.

in his anger he turned on me - в гневе он набросился на меня

the dog turned on me and bit me - собака набросилась и укусила меня

III А

1. как глагол-связка в составном именном сказуемом

1) в сочетании с существительным превращаться, становиться

to turn soldier [cook, schoolmaster] - стать солдатом [поваром, школьным учителем]

he turned Tory - он стал членом консервативной партии

to turn traitor - стать предателем

to turn Christian [Mohammedan] - обратиться в христианство [магометанство]

he has turned full-time author - он стал профессиональным писателем

both poets turned in the end men of action - оба поэта стали в конце концов людьми действия

2) в сочетании с прилагательным становиться, делаться

to turn pale - побледнеть

to turn sick - почувствовать тошноту

to turn green with envy - позеленеть от зависти

to turn blue with cold - посинеть от холода

to turn red with anger - покраснеть от гнева

to turn sour - прокисать ( о молоке)

to turn grey - поседеть

to turn sulky - помрачнеть; надуться

the weather is turning colder - становится холоднее

2. в сочетании с существительным и прилагательным превращать, делать; приводить в (какое-л.) состояние

it turns the tongue black - от этого язык чернеет

he turned the dog loose - он спустил собаку (с цепи и т. п.) [ср. тж. ♢ ]

last year's drought turned things worse - прошлогодняя засуха усугубила положение

it turns her nauseous - её от этого тошнит

the sight turned him green with envy - это зрелище заставило его позеленеть от зависти

♢

to turn short - внезапно остановиться, замереть

to turn to bay - отбиваться, отчаянно защищаться ( как загнанный зверь)

to turn tail см. tail1 I ♢

to turn tail on /upon/ smth. - отказаться от чего-л.; пренебречь чем-л.; предать что-л.

to turn colour - а) менять цвет; б) краснеть; смущаться в) бледнеть

to turn turtle см. turtle1 I ♢

to turn bridle - а) повернуть лошадь назад; б) отступать ( верхом)

to turn flukes - взмахнуть хвостом и уйти под воду ( о ките)

to turn the trick - добиться желаемого эффекта, получить желаемый результат

to turn the corner - выйти из затруднительного или опасного положения [ср. тж. I 9]

to turn the scale /the balance/ - а) (at) показывать (какой-л.) вес; весить ( столько-то); hand baggage turned the scale at 60 pounds - ручная кладь потянула 60 фунтов; б) решить вопрос, разрешить сомнения

to turn the other cheek - а) библ. подставить другую ланиту /щёку/; б) не противиться злу; не отвечать обидчику

to turn smb.'s brain /mind/ - а) расстраивать, огорчать; б) сводить с ума

to turn smb.'s head - вскружить кому-л. голову

to turn head - уст. мужественно сопротивляться

to turn the /one's/ back - отвернуться, уйти

to turn smb.'s heart - тронуть, растрогать кого-л.

to turn the tables on smb. см. table I ♢

to turn smb.'s flank - обойти /перехитрить/ кого-л. [ср. тж. I 9]

to turn one's ankle - вывихнуть /подвернуть/ лодыжку /ногу/

to turn one's coat - изменить своим принципам; перейти в другую партию; «сменить шкуру»

not to turn one's finger - и пальцем не шевельнуть

not to turn a hair - не выказывать нервозности /тревоги/; ≅ и глазом не моргнуть

to turn the edge /the point/ of smth. - притуплять, смягчать что-л. (критическое замечание и т. п.)

to turn smb., smth. loose - а) давать волю кому-л., чему-л.; предоставлять кого-л. самому себе; б) разряжать (орудие, пистолет); открывать огонь; в) (on) натравливать кого-л. на кого-л.; [ср. тж. III А 2]

to turn loose on smb. - набрасываться на кого-л.

to turn a mountain into a molehill - ≅ делать из мухи слона

to turn a deaf ear to smb. - не слушать, отказаться выслушать кого-л.

to turn the /a/ blind eye to smth. - закрывать глаза на что-л.

to turn a blind eye to smb.'s philanderings - закрывать глаза на чьи-л. похождения

to turn the cold shoulder to /on/ smb. - оказывать кому-л. холодный приём

to turn one's /a/ hand to smth. - заняться каким-л. делом, приступить к работе

to turn one's hand to useful work - заняться полезным делом

he can turn his hand to almost anything - он умеет делать почти всё; ≅ у него золотые руки

to turn one's hand upon smb. - уст. убить кого-л.

to turn smb., smth. to ridicule - подвергать кого-л., что-л. насмешкам, осмеивать кого-л., что-л.

to turn one's back on /upon/ smth. - а) отвернуться, уйти от чего-л.; we turn our backs on winter - мы прощаемся с зимой; б) пренебрегать кем-л. или чем-л.; предавать кого-л. или что-л.; to turn one's back on history - забыть уроки истории; to turn one's back on one's own people - предать свой народ

to turn smth. on its head - перевернуть что-л. вверх дном, поставить что-л. (с ног) на голову

to turn smb. from the door - не пустить кого-л. на порог, отказать кому-л. в гостеприимстве

to turn smb. round one's little finger - помыкать кем-л.; ≅ вить верёвки из кого-л.

to turn smb. adrift in the world - бросить кого-л. на произвол судьбы

not to know where /which way/ to turn - а) не знать, как поступить; б) не знать, где преклонить голову; [ср. тж. I 6, 2)]

his luck has turned - удача ему изменила

it turns my stomach - меня от этого тошнит /воротит/

my stomach turns at the sight - от этого зрелища меня тошнит

to turn smth. inside out - выворачивать наизнанку

the wind turned my umbrella inside out - ветер вывернул мой зонт наизнанку

to turn inside out - выворачиваться наизнанку

my umbrella turned inside out - мой зонт вывернулся наизнанку

to turn smth. upside down /topsy-turvy/ - переворачивать что-л. вверх дном

robbers had turned the room upside down - грабители перевернули в комнате всё вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ - опрокидываться, переворачиваться вверх дном

the world has turned topsy-turvy - мир перевернулся (вверх дном)

НБАРС > turn
11 turn

1. n

1) поворот

a turn to the left (to the right) — поворот ліворуч (праворуч)

about turn! — кругом!

left turn! — ліворуч!

right turn! — праворуч!

standing turn — поворот на місці

to make (to take) a turn — повернути

2) оберт

the turn of a wheel — оберт колеса

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

a turn for the better (for the worse) — зміна на краще (на гірше)

turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

8) виток

9) черга

turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

out of turn — поза чергою

10) послуга

to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

to take a turn, to go for a turn — прогулятися

14) короткий період діяльності

to take a turn at gardening — трохи попрацювати в саду

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

she has a turn for music — у неї є музичні здібності

he is of a humorous turn — у нього є почуття гумору

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

a turn of anger — спалах гніву

20) потрясіння, шок

to give smb. a turn — шокувати когось

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

turn button — віконна засувка

turn indicator — ав. покажчик повороту

turn meter — ав. покажчик швидкості повороту

turns per second — кількість обертів за секунду

at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

turn of life — мед. клімактерій

to a turn — точно

to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

2. v

1) повертати

to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

2) повертатися

a door turns upon its hinges — двері повертаються на завісах

3) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

4) обертатися

the earth turns round the sun — Земля обертається навколо Сонця

5) паморочитися

my head is turning — у мене паморочиться голова

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

to turn upside down — перевернутися догори дном

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

to turn one's horse to the wood — спрямувати коня в ліс

13) прямувати

to turn to the left — піти наліво

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

16) змінювати напрям; відхилятися

the river turns here — тут річка повертає

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

to turn a corner — завернути за ріг

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

to turn easily — легко обточуватися

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

the milk has turned — молоко скисло

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

45) перетворювати (на — into)

to turn milk into butter — збивати масло

46) перетворюватися на щось

water turns to ice — вода перетворюється на лід

47) робитися, ставати

to turn red — почервоніти

to turn teacher — стати учителем

turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)

turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік

turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

much turns on his answer — багато чого залежить від його відповіді

turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

turn under — с.г. заорювати

turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

to turn the corner — вийти із скрутного становища

to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

to turn the blind eye to smth. — закривати очі на щось

to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу

to turn one's back, to turn one's tail — утекти

to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

to turn the scale (the balance) — вирішити результат справи

to turn yellow — злякатися

not to turn a hair — навіть і оком не моргнути

to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

not to know»which way to turn — не знати, що робити

to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

* * *
I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
12 turn

I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
13 full

̈ɪful полнота;
высшая точка( чего-л) - the * of the moon полнолуние - the * of the tide высшая точка прилива - to the * полностью;
в полной мере;
в высшей степени - at the * (специальное) в момент полноты - to enjoy smth. to the * насладиться чем-л в полной мере все, целое - to tell the * of smth. рассказывать все - in * полностью - write your name in * напишите ваше имя полностью (шотландское) бушель полный, налитый или наполненный до краев - * glass полный стакан - eyes * of tears глаза, полные слез наполненный;
заполненный - * to the brim /to overflowing/ переполненный, полный до краев - only half * налитый или заполненный до половины - * audience переполненный зал - a room * of furniture комната, заставленная мебелью - * stomach полный желудок полный, неукороченный, несокращенный - * load полная нагрузка - * name полное имя;
имя и фамилия - to drive a car at * speed вести автомобиль на высшей скорости - * inspiration (медицина) глубокий вдох - * step (военное) полный шаг - at * length во весь рост, во всю длину исполненный, преисполненный - a person * of kindness человек, исполненный доброты - * of dignity полный достоинства полный, исчерпывающий - * details of a scheme подробное изложение плана - a * treatment of a subject исчерпывающее изложение темы - a * account of smth. полный отчет о чем-л полного состава;
полностью укомплектованный - * orchestra полный оркестр - * jury полный состав присяжных - * pack (военное) полная выкладка полный, достигший полноты, высшей степени, высшей точки - * moon полная луна - * tide высокая вода - * summer разгар лета - in * vigour в расцвете сил - in * bloom в полном расцвете цельный, нерасчлененный, целый - * hour целый час без перерыва - * view полный обзор - * day весь день - * сolour чистый цвет - * milk цельное молоко - * line сплошная линия изобилующий, богатый - rivers * of fish реки, богатые рыбой - woods * of game леса, изобилующие дичью - a cake * of plums пирог с изюмом и цукатами - a dictionary * of useful examples словарь со множеством полезных примеров - his head is * of nonsense его голова набита чепухой обильный - * meal обильная еда - * measure полная мера - very * harvest очень богатый урожай полный, дородный;
пухлый - rather * in the face круглолицый - * figure полная фигура широкий, свободный - * skirt широкая юбка - a coat made * across the chest пиджак, свободный в груди - * sleeves широкие рукава поглощенный - * of himself самовлюбленный - * of one's own affairs всецело занятый своими собственными делами - he is * of his coming journey он только и говорит, что о предстоящей поездке охваченный, целиком отдавшийся (чувству) - * of hatred охваченный ненавистью наевшийся досыта - to eat till one is * есть до отвала( полно) звучный, глубокий - * voice полнозвучный голос - * tone глубокий тон родной;
полногрудный - * sister родная сестра полноправный, действительный( о членстве) - only * members of the club are allowed to vote голосуют только действительные члены клуба > * as an egg is of meat битком набитый;
полным-полнешенек > in * feather в полном параде > * and by (морское) круто к ветру;
в общем и целом > to be on * time быть занятым полную рабочую неделю > in * swing в полном разгаре > he that is * of himself is very empty очень пуст тот, кто полон самим собой > * of beans горячий (о лошади) ;
энергичный, жизнерадостный;
в приподнятом настроении;
(американизм) любящий подурачиться, дурашливый;
(американизм) преувеличивающий, завиральный > * of hot air мелющий чепуху > * plate (сленг) работа, не оставляющая свободного времени;
работы невпроворот прямо, точно, как раз - * in the centre как раз посредине - the ball hit him * on the head мяч ударил его прямо по голове (эмоционально-усилительно) очень - * well очень хорошо - they knew * well that... они отлично знали, что... - * soon очень скоро - * many очень многие полностью, вполне кроить широко;
шить в сборку, в складку - to * a sleeve сделать пышный рукав быть широким, полным (диалектизм) достигать полноты (о Луне) (текстильное) валять (сукно) ~ как раз;
the ball hit him full on the nose мяч попал ему прямо в нос ~ brother родной брат;
full powers полномочия;
to be on full time быть занятым полную рабочую неделю disk ~ вчт. на диске нет свободного места ~ разг. сытый;
to eat till one is full есть до отвала, до полного насыщения full текст. валять (сукно) ~ поэт. вполне ~ достигший высшей степени, высшей точки;
in full vigour в расцвете сил;
full tide высокая вода ~ изобилующий, богатый (чем-л.) ~ исчерпывающий ~ как раз;
the ball hit him full on the nose мяч попал ему прямо в нос ~ кроить широко (платье) ;
шить в сборку, в складку ~ обильный;
a full meal сытная еда ~ очень;
full well (очень) хорошо ~ поглощенный;
he is full of his own affairs он всецело занят своими делами ~ полнота ~ полный, дородный ~ полный;
целый;
a full audience полная аудитория, полный зрительный зал ~ полный ~ разг. сытый;
to eat till one is full есть до отвала, до полного насыщения ~ широкий, свободный (о платье) ~ широкий ~ полный;
целый;
a full audience полная аудитория, полный зрительный зал ~ brother родной брат;
full powers полномочия;
to be on full time быть занятым полную рабочую неделю ~ configured вчт. в максимальном комплекте ~ to overflowing (или to the brim) полный до краев;
a full hour целый час;
full load полная нагрузка ~ to overflowing (или to the brim) полный до краев;
a full hour целый час;
full load полная нагрузка load: full ~ полная нагрузка ~ обильный;
a full meal сытная еда ~ up predic. разг. переполненный;
битком набитый;
full moon полнолуние ~ of cards вчт. полный набор плат ~ brother родной брат;
full powers полномочия;
to be on full time быть занятым полную рабочую неделю ~ достигший высшей степени, высшей точки;
in full vigour в расцвете сил;
full tide высокая вода ~ to overflowing (или to the brim) полный до краев;
a full hour целый час;
full load полная нагрузка ~ up predic. разг. переполненный;
битком набитый;
full moon полнолуние ~ очень;
full well (очень) хорошо ~ поглощенный;
he is full of his own affairs он всецело занят своими делами in ~ в полной мере in ~ полностью;
to the full в полной мере in ~ полностью ~ достигший высшей степени, высшей точки;
in full vigour в расцвете сил;
full tide высокая вода in ~ полностью;
to the full в полной мере

Большой англо-русский и русско-английский словарь > full
14 straight

straight [streɪt]

ligne droite ⇒ 1 (a) droit ⇒ 2 (a)-(c), 2 (g), 3 (a)-(c) raide ⇒ 2 (a) honnête ⇒ 2 (c) franc ⇒ 2 (c) clair ⇒ 2 (d) en ordre ⇒ 2 (e) quitte ⇒ 2 (f) pur ⇒ 2 (h) consécutif ⇒ 2 (i) directement ⇒ 3 (c), 3 (d) franchement ⇒ 3 (e)

1 noun

(a) (on racetrack, railway track) ligne f droite;

∎ the final or home straight la dernière ligne droite;

∎ figurative we're on the home straight now nous sommes dans la dernière ligne droite;

∎ to keep to the straight and narrow rester dans le droit chemin

(b) (level)

∎ to be out of straight être de biais ou de travers;

∎ to cut a material on the straight couper une étoffe de droit fil

(c) (in poker) quinte f

(d) familiar (heterosexual) hétéro mf

(e) familiar (conventional person) personne f conventionnelle ou sérieuse^□ ;

∎ don't be such a straight! sois pas si sérieux!

(f) familiar drugs slang (cigarette) clope f (par opposition à une cigarette de haschisch)

2 adjective

(a) (not curved → line, road, nose) droit; (→ hair) raide;

∎ Mathematics a straight line une (ligne) droite;

∎ in a straight line en ligne droite;

∎ to have a straight back avoir le dos bien droit, se tenir bien droit;

∎ keep your back straight tiens-toi droit, redresse-toi;

∎ figurative to play with or to keep a straight bat se conduire honorablement

(b) (level, upright) droit;

∎ the picture isn't straight le tableau n'est pas droit ou est de travers;

∎ is my tie straight? est-ce que ma cravate est droite?;

∎ to put or to set straight (picture) remettre d'aplomb, redresser; (hat, tie) ajuster;

∎ hold or keep the tray straight tenez le plateau bien droit

(c) (honest → person) honnête, droit; (frank → person, answer) franc (franche);

∎ straight as a die d'une droiture ou honnêteté absolue;

∎ he's always been straight in his dealings with me il a toujours été honnête avec moi;

∎ to be straight with sb être franc avec qn;

∎ are you being straight with me? est-ce que tu joues franc jeu avec moi?;

∎ to play a straight game jouer franc jeu;

∎ to give sb a straight answer répondre franchement à qn;

∎ to have a straight talk about sth parler franchement de qch;

∎ to do some straight talking parler franchement;

∎ at the meeting he did some straight talking il n'a pas mâché ses mots à la réunion;

∎ it's time we did some straight talking il faut qu'on parle, tous les deux;

∎ American familiar a straight shooter une personne franche^□ ;

∎ American familiar a straight arrow (man) un brave type; (woman) une brave femme;

∎ he's a straight arrow (person of integrity) on peut compter sur lui^□ ; (too conventional) il est un peu coincé

(d) (correct, clear) clair;

∎ to put or to set the record straight mettre les choses au clair;

∎ just to set the record straight pour que ce soit bien clair;

∎ I'd like to get things straight before I leave je voudrais mettre les choses au clair avant de partir;

∎ let's get this straight entendons-nous bien là-dessus;

∎ let's get this straight, he left at two o'clock? mettons les choses au clair, il est parti à deux heures?;

∎ have you put her straight? as-tu mis les choses au point avec elle?;

∎ you ought to put her straight about what he's (really) like tu devrais lui dire comment il est vraiment;

∎ now just you get this straight! mets-toi bien ceci dans la tête!, qu'on se mette bien d'accord sur ce point!

(e) (tidy, in order → room, desk, accounts) en ordre;

∎ to put or to set straight (room, house) mettre en ordre, mettre de l'ordre dans; (affairs, accounts) mettre de l'ordre dans;

∎ put your desk straight rangez votre bureau;

∎ put your things straight on the desk mettez un peu d'ordre sur le bureau

(f) (quits) quitte;

∎ here's the £5 I owe you, now we're straight voilà les 5 livres que je te dois, maintenant nous sommes quittes;

∎ I need five hundred pounds to get myself straight il me faut cinq cents livres pour me remettre d'aplomb ou me refaire

(g) (direct) droit, direct;

∎ Boxing he hit him a straight left/right il lui a porté un direct du gauche/du droit;

∎ American to vote a straight ticket voter pour une liste sans panachage

(h) (pure, utter) pur;

∎ it's just straight prejudice ce sont des préjugés, tout simplement;

∎ it's just straight propaganda c'est de la propagande pure et simple

(i) (consecutive) consécutif, de suite;

∎ to have three straight wins gagner trois fois de suite ou d'affilée;

∎ Sport to win in three straight sets (in tennis) gagner en trois sets;

∎ he won in straight sets (best of three sets) il a gagné en deux sets; (best of five sets) il a gagné en trois sets;

∎ we worked for three straight days nous avons travaillé trois jours d'affilée;

∎ he got straight As all term il n'a eu que de très bonnes notes tout le semestre;

∎ a straight A student un étudiant brillant;

∎ a straight flush (in poker) une quinte flush

(j) (neat → whisky, vodka) sec (sèche)

(k) (serious) sérieux;

∎ to keep a straight face garder son sérieux;

∎ it's the first straight role she's played in years c'est son premier rôle sérieux depuis des années

(l) familiar (conventional) conventionnel^□, sérieux^□

(m) familiar (heterosexual) hétéro

(n) familiar

∎ to be straight (not criminal) être rangé des voitures; (not on drugs) être clean

(o) Cars (cylinders) en ligne;

∎ a straight eight engine un moteur huit cylindres en ligne

(p) Geometry (angle) plat

(q) American familiar (true) vrai^□ ;

∎ this is the straight story of what happened voici comment ça s'est vraiment passé

3 adverb

(a) (in a straight line) droit, en ligne droite;

∎ try and walk straight! essaie de marcher droit!;

∎ the rocket shot straight up la fusée est montée à la verticale ou en ligne droite;

∎ to shoot straight viser juste;

∎ familiar to go straight (criminal) se ranger des voitures

(b) (upright → walk, sit, stand) (bien) droit;

∎ sit up straight! tiens-toi droit ou redresse-toi (sur ta chaise)!

(c) (directly) (tout) droit, directement;

∎ he looked me straight in the face/in the eye il me regarda bien en face/droit dans les yeux;

∎ to drink straight from the bottle boire à (même) la bouteille;

∎ it's straight across the road c'est juste en face;

∎ the car came straight at me la voiture a foncé droit sur moi;

∎ the ball went straight through the window la balle est passée par la fenêtre;

∎ the knife went straight through my arm le couteau m'a transpercé le bras;

∎ we drove straight through Nantes nous avons traversé Nantes sans nous arrêter;

∎ to read a book straight through (from beginning to end) lire un livre d'un bout à l'autre; (without stopping) lire un livre d'une traite;

∎ he looked straight through me il m'a regardé sans me voir;

∎ it went straight to his heart cela lui est allé droit au cœur;

∎ straight ahead tout droit;

∎ where's the crossroads? - it's straight ahead où se trouve le carrefour? - c'est tout droit devant vous;

∎ he looked straight ahead il regarda droit devant lui;

∎ straight on tout droit;

∎ go straight on till you come to a roundabout continuez tout droit jusqu'à ce que vous arriviez à un rond-point;

∎ at the roundabout go straight over au rond-point allez tout droit;

∎ familiar to let sb have it straight dire son fait à qn^□ ;

∎ to come straight out with sth dire qch tout net;

∎ she gave it me straight from the shoulder elle me l'a dit sans ambages ou sans prendre de gants

(d) (without delay) directement;

∎ come straight home after the concert! rentre à la maison tout de suite après le concert!;

∎ go straight to bed! va tout de suite te coucher!;

∎ I'll be straight back je reviens directement;

∎ they mostly go straight from school to university pour la plupart, ils passent directement du lycée à l'université;

∎ to come straight to the point aller droit au fait;

∎ to get straight on with one's work se mettre directement au travail;

∎ straight away immédiatement, aussitôt, tout de suite;

∎ familiar straight off tout de suite^□

(e) (frankly, honestly) franchement, carrément;

∎ I told him straight (out) what I thought of him je lui ai dit franchement ce que je pensais de lui;

∎ to play straight jouer franc jeu;

∎ familiar I'm giving it to you straight je vous le dis tout net^□ ;

∎ British familiar straight up? sans blague?;

∎ straight up! sans blague!, je t'assure!

(f) (clearly)

∎ I can't see straight je ne vois pas bien;

∎ I can't think straight je n'ai pas les idées claires

(g) (neat, unmixed)

∎ to drink whisky straight boire son whisky sec

(h) (conventionally)

∎ to play (it) straight Theatre jouer de façon classique; Music suivre la partition

►► Theatre straight actor acteur(trice) m,f sérieux-(euse);

straight four (in rowing) quatre m de pointe sans barreur;

Theatre straight man (of comedian) faire-valoir m inv;

Theatre straight part rôle m sérieux;

American straight razor rasoir m à main;

straight theatre le théâtre traditionnel;

American Politics straight ticket liste f non panachée

Un panorama unique de l'anglais et du français > straight
15 look

1. [lʋk] n
1. взгляд

kind [scornful, angry, vacant] look - добрый [презрительный, сердитый, отсутствующий] взгляд

to have /to take, to give/ a look at smth. - посмотреть /взглянуть/ на что-л.; /бегло/ ознакомиться с чем-л.

to take a good look at smb., smth. - внимательно посмотреть на кого-л., что-л., хорошенько рассмотреть кого-л., что-л.

to cast /to shoot/ a look - бросить взгляд

to flash a look at smb. - метнуть взгляд на кого-л.

to steal a look - посмотреть украдкой

may I have a look at your passport? - позвольте взглянуть на ваш паспорт?

2. 1) вид, наружность

to have a look of smb., smth. - чем-то (смутно) напоминать кого-л., что-л., быть похожим на кого-л., что-л.

I don't like the look of him - мне не нравится его вид /его внешность/

he had an odd look about him - у него был странный вид

the house had a dismal look - дом выглядел довольно мрачно

judging by the look of his rash, he has scarlet fever - судя по (виду) сыпи, у него скарлатина

affairs took on an ugly look - дела приняли дурной оборот

I don't like the new look in evening wear - мне не нравится последняя мода вечерних туалетов

it has given the shop a new look - от этого магазин совсем преобразился

2) выражение

a look of pleasure came to her face - довольное выражение появилось на её лице

there was an ugly look in his eye - вид у него был угрожающий

3. обыкн. pl наружность ( человека)

good looks - красота, миловидность

to be in good looks - хорошо выглядеть

she has looks and youth - она молода и красива

she's beginning to lose her looks - она начинает дурнеть

4. поиск

to have a look for smth. - искать /разыскивать/ что-л.

to be upon the look (for) - быть в поисках (чего-л.)

♢ by the look(s) of it - с виду; по виду; видимо

by the look(s) of it we shan't have much rain this year - похоже, что в этом году будет мало дождей

I don't like the look(s) of it - мне это кажется подозрительным; меня это настораживает

to give smb. the look - заигрывать с кем-л.

women still gave him the look - женщины всё ещё заглядывались на него /интересовались им/
2. [lʋk] v
I

1. смотреть, глядеть

to look but see nothing - смотреть, но ничего не видеть

to look at smb., smth. - смотреть на кого-л., что-л.

to look at the ceiling - смотреть в потолок

don't look at me! - не смотрите на меня

to look on smb. with dislike [with distrust] - смотреть на кого-л. с отвращением [с недоверием]

to look black at smb. - смотреть на кого-л. сердито /со злостью/

to look after the train as it is leaving the station - провожать глазами отходящий поезд

to look another way - смотреть в другую сторону /в другом направлении/

look! - смотри!, вот!

look this way! - смотри сюда /в эту сторону/

to look through a glass [through a window pane] - смотреть сквозь стекло [через окно] [см. тж. 2]

he looked about the room - он обвёл глазами комнату

2. взглянуть, посмотреть

to look into smth. - заглядывать во что-л.

to look into the window - заглянуть в окно

to look out of /амер. out/ smth. - выглянуть откуда-нибудь

he looked out of the window to see if she was coming - он посмотрел /выглянул/ в окно, не идёт ли она

to look over smth. - просмотреть, осмотреть что-л.

to look over one's manuscript - просмотреть свою рукопись

to look over the house [apartment] - осмотреть дом [квартиру]

to look through smth. - а) просматривать; to look through smb.'s papers - просмотреть /проверить/ чьи-л. документы /бумаги/; б) виднеться, проглядывать

his greed looked through his eyes - по его взгляду можно было сказать, что он жадный человек; [см. тж. 1]

to look about one - осматриваться

we hardly had time to look about us before we had to continue out journey - мы еле-еле успели осмотреться, как уж было пора отправляться в путь

not much to look at - некрасивый, непрезентабельный; смотреть не на что

3. 1) выглядеть, иметь вид, казаться

to look happy [sad, ill] - выглядеть /казаться/ счастливым [печальным, больным], иметь счастливый [печальный, больной] вид

to look big - принимать важный вид

to look small - иметь жалкий вид

he made me look small - он меня унизил

to look one's age - выглядеть не старше или не моложе своих лет

not to look oneself - измениться до неузнаваемости, быть непохожим на самого себя

to look oneself again - оправиться, прийти в себя, принять свой обычный вид

to look one's part - внешне соответствовать образу ( об актёре)

you don't look yourself - а) вас узнать нельзя; б) на вас лица нет

everybody looked tired - у всех был усталый вид

does this hat look well on me? - мне идёт эта шляпа?

things look promising - положение обнадёживающее /благоприятное/, дела принимают хороший оборот

things look black - дела плохи, дела принимают плохой оборот

that looks heavy - на вид /по виду/ это тяжело

I never saw her look better - она никогда не выглядела лучше

she looks her best in blue - синий цвет ей больше всего к лицу

he made me look a fool - он поставил меня в дурацкое положение

that looks suspicious - это подозрительно

2) (like, as if) быть похожим; напоминать; производить то или иное впечатление

she looks like her father - она похожа на своего отца

he looks like an honest man - он производит впечатление порядочного человека

it looks like rain /like raining/ - похоже на (то, что будет) дождь

you look as if something has happened - у тебя такой вид, будто что-то случилось

it looks as if /as though/ we are going to have trouble - похоже на то, что /видимо/, у нас будут неприятности

you look as if you slept badly - ты выглядишь, как будто ты не выспался

it would look as if you are afraid - можно подумать, что вы боитесь

4. 1) проверить, посмотреть, в чём дело

to look into a matter - разбираться в деле, рассматривать проблему

to look into a question - изучать вопрос

will you look at this sentence, please? - проверьте /взгляните, пожалуйста, на/ это предложение

the plumber has come to look at the pipes - водопроводчик пришёл, чтобы проверить трубы

I must get my car looked at - надо, чтобы посмотрели /проверили/ мою машину

when one looks more closely - если вдуматься (хорошенько)

it is something that needs looking at - это требует расследования

2) (to) заботиться о (ком-л., чём-л.); следить за (кем-л., чем-л.)

just look to it that this doesn't happen again - последите за тем, чтобы это не повторилось

the country must look to its defences - страна должна обеспечивать свою оборону

look to your manners, boy! - веди себя как полагается, мальчик!

5. (towards, on to, into, down) выходить (тж. look out); быть обращённым (куда-л., в какую-л. сторону)

the room looks south - комната выходит на юг

the windows look (out) on the garden - окна выходят в сад

6. выражать (взглядом, видом)

to look one's consent - выражать своё согласие взглядом

he looked his thanks - весь его вид выражал благодарность

she has looked❝yes❞ - её глаза сказали «да»

7. ( с инфинитивом) амер. ожидать с уверенностью; надеяться

he looked to hear from her - он ждал, что она даст о себе знать

we looked to have immediate success - мы надеялись /рассчитывали/ сразу добиться успеха

8. в грам. знач. междометия послушайте!, эй! (тж. look here!; привлекает внимание собеседника)

look, old boy - go easy with her! - послушай, старина, поосторожнее с ней!

look who's here! - кого я вижу!

now look what you've done! - смотрите, что вы наделали!

look who's talking! - не вам бы говорить!

II Б

1. 1) to look on /upon/ smb. as smb. считать кого-л. кем-л.

to look on /upon/ smb. as an authority [as a leader, as one's teacher] - считать кого-л. авторитетом [вождём, своим учителем]

2) to look on /upon/ smth. as smth. рассматривать что-л. в качестве чего-л. или как что-л.

I look on /upon/ it as an ill omen - я считаю это дурным предзнаменованием

2. to look to smb. for smth. обращаться к кому-л. за чем-л., рассчитывать, надеяться на кого-л.

to look to smb. for help - рассчитывать на чью-л. помощь

I look to you for protection - я ищу у вас защиты

3. to look after smb., smth. присматривать, ухаживать за кем-л., чем-л.; заботиться о ком-л., чём-л.

to look after one's health - заботиться о своём здоровье

to look after flowers - ухаживать за цветами

to give one's valuables to the bank to look after - сдать свои ценности в банк на хранение

who will look after the children? - кто посмотрит за детьми?, кто позаботится о детях?

he's well able to look after himself - а) он не нуждается в посторонней помощи, он всё умеет делать сам; б) он отлично умеет защищать свои интересы

4. to look for smb., smth.

1) искать что-л., кого-л.

he is looking for his son - он разыскивает своего сына

she is looking for her keys [her bag] - она ищет ключи [сумочку]

2) подыскивать, присматривать

to look for an apartment - подыскивать /присматривать/ себе квартиру

he is looking for a wife - он ищет себе жену

to look for trouble [for a fight] - напрашиваться на неприятность [на драку]

3) надеяться, ожидать

rain may be looked for - можно ждать дождя

5. to look + пассивный инфинитив ожидать

to look to be helped [to be protected] - ждать помощи [защиты]

♢

look and see - смотрите во все глаза

look after your own business - не суй свой нос в чужие дела

to look through smb. - а) пронизывать кого-л. взглядом; б) не замечать, смотреть как на пустое место

to look through rose-coloured glasses - смотреть (на всё) сквозь розовые очки, видеть всё в привлекательном свете

to look through blue-coloured glasses - смотреть (на всё) пессимистически, видеть всё в непривлекательном свете

to look at him... - если судить по его виду...

to look at it... - с внешней стороны..., если посмотреть снаружи...

not to look at smth. - больше не прикасаться к чему-л., отказываться вмешиваться во что-л.

he wouldn't look at the proposal - он и думать /слышать/ не хотел об этом предложении

look sharp! - не зевай!, не мешкай!

look alive /lively/! - живей!, пошевеливайся!

to look down one's nose at smb. - смотреть сверху вниз /свысока, с едва скрываемым презрением или неудовольствием/ на кого-л.

to look up and down - а) искать везде, перерыть всё; б) смерить взглядом

to look smb. in the face - смотреть смело /прямо/ в лицо кому-л.

to look danger in the face - смотреть опасности в глаза

to look like a million dollars - амер. прекрасно выглядеть

he never looked behind him - всю жизнь ему сопутствовал успех; он неуклонно шёл вверх по служебной лестнице

look before you leap см. leap1 II ♢

to look a gift horse in the mouth см. gift I ♢

НБАРС > look
16 rest

1. I
abs

1) I'm going to lie down and rest я прилягу отдохнуть; let your eyes rest дайте отдохнуть глазам; never let your enemy rest не давайте покоя противнику /врагу/; rest! вольно! (команда)

2) let the matter rest оставить дело так, как есть; if 1 could let the matter rest, I would do it если бы я мог, я оставил бы все так, как есть; and there the matter rests тем дело и кончилось; let land rest agric. оставлять землю под паром; the defence rests law защите нечего добавить, защита отказывается от вопросов
2. II
1) rest in some manner rest quietly (well, completely, a little, serenely, securely, etc.) отдыхать /лежать, спать/ тихо /спокойно/ и т.д.; did you rest well? хорошо ли вы отдохнули /поспали/?; rest at some place let's rest here, shall we? давайте отдохнем здесь, a?; rest at some time rest at night отдыхать /спать/ ночью; where do we rest tonight? где мы сегодня остановимся на ночь?; rest for some time rest a few minutes отдохнуть несколько минут

2) rest at some place the matter cannot rest here, we must investigate it further дело не может так оставаться, нам надо исследовать /продолжить исследования/ дальше
3. III
1) rest smb., smth. rest men and horses (one's men, one's horse. one's eyes, one's weary bones, one's legs, the mind, etc.) дать отдых людям и лошадям и т.д.; I stayed there a day to rest myself я пробыл там день, чтобы передохнуть /отдохнуть/; try to rest your eyes постарайтесь дать глазам отдых /отдохнуть/; these dark glasses rest my eyes в этих темных очках у меня глаза отдыхают /не устают/

2) rest smth. [may] God rest his soul! eccl. царствие ему небесное!

3) rest smth. we must rest the land agric. мы должны оставить эту землю под паром
4. IV
1) rest smb. for some time rest your men an hour or two дайте людям отдохнуть часок-другой

2) rest smth. somewhere rest the matter there пусть дело остается так, как есть, не занимайтесь больше этим делом
5. X
rest assured быть уверенным; you may rest assured that everything possible will be done (that I will do my best, that everything has been tried, that I will take care of it, etc.) можете быть уверены в том, что будет сделано все возможное и т.д.
6. XI
feel rested in some manner feel quite rested я чувствую себя вполне отдохнувшим
7. XV
rest in some state rest easy (content with this state of things, etc.) быть /оставаться/ спокойным и т.д.
8. XVI
1) rest for some time rest for an hour (for some minutes, etc.) отдыхать час и т.д.; he rested for a day before going on with his journey он отдохнул денек, прежде чем продолжить свое путешествие rest after (before, in, during, etc.) smth. he likes to rest after (before) dinner после (до) обеда он любит отдохнуть; teachers rest in the summer учителя отдыхают /получают отпуск/ летом; she planned to rest during her vacation во время отпуска она решила ничем не заниматься; rest in (on, under, etc.) smth. rest in a chair (on a couch, under a tree, etc.) отдыхать /лежать, спать/ в кресле и т.д.; rest in the country (in the mountains, on the seashore, etc.) отдыхать /проводить отпуск/ в деревне и т.д.; rest from smth. rest from one's labours (from one's duty, from one's lessons, from one's studies, from [one's] work, from toil, from the heat, etc.) отдыхать от /после/ трудов и т.д.;

2) rest at (upon, over, etc.) smth. rest at the bottom of the hill (upon the mountain top, over the entire city, upon the altar, etc.) лежать /покоиться/ у подножия холма и т.д.; rest on arches (upon marble pillars, on, a wall, etc.) опираться на арки /покоиться на арках/ и т.д.; the roof rests on eight columns эта крыша опирается на восемь колонн; he rested on his stick он опирался на палку; rest against the wall прислониться к стене; his elbow (her arm, the child's hand, etc.) rests on the table (on the rail, etc.) его локоть и т.д. лежит на столе и т.д.; her chin rests upon her hand она подпирает подбородок рукой; a shadow (an expression of doubt /of uncertainty/, etc.) rests (up)on his (her, etc.) face на его и т.д. лице лежит тень и т.д.; a light rests on his face лицо его озарено светом; a smile rests on the lips на губах блуждает улыбка id rest on one's oars naut. сушить весла; rest (up)on one's laurels почивать на лаврах

3) rest in smth. rest in the /one's/ grave (in the churchyard, in [eternal] peace, etc.) покоиться в могиле и т.д.; rest in peace! мир праху твоему; may his soul rest in peace eccl. да упокоится душа его; rest with smb. rest with one's forefathers покоиться с предками

4) rest (up)on smth. rest on a book (upon one's plays, upon credit, on different foundations, on a foundation of science and education, on the conscientiousness of the workmen etc.) основываться на книге и т.д.; опираться на книгу и т.д.; his fame rests upon his novels славу ему создали его романы; this party rests upon the peasant опорой этой партии является крестьянство; this argument rests on rather weak evidence этот довод довольно слабо обоснован; the error rests upon an optical illusion эта ошибка проистекает из оптического обмана /обмана зрения/; everything rests on his answer все зависит от его ответа; the case rests on the following facts в основу этого дела положены следующие факты

5) rest with smb. the choice (the next move, etc.) rests with you выбор и т.д. [надо] делать вам; it rests with you to decide (to propose terms, etc.) решать и т.д. надо вам; government (the management of affairs, power, etc.) rests with him управление и т.д. в его руках; the responsibility rests with him ответственность лежит на нем; the priority of the invention rests with him приоритет в этом изобретении принадлежит ему; the fault rests with him вина лежит на нем

6) rest (up)on smth., smb. one's gaze /one's glance/ rests on the open book (upon a strange scene, on smb.'s face, on smb., etc.) чей-л. взгляд устремлен на открытую книгу /прикован к открытой книге/ и т.д.; she let her glance rest on me она взглядом задержалась на мне
9. XXI1
1) rest smth. at smth. I shall not let it rest at that я этого так не оставлю; rest smth. for some time let the matter rest for a while оставим то пока [так, как есть]

2) rest smb. for smth. rest the players for tomorrow's game пусть игроки отдохнут перед завтрашним состязанием; rest smb. in (before, on, etc.) smth. rest yourself in a chair (before the fire, on a rock, etc.) отдохните в кресле и т.д.

3) rest smth. on (in, etc.) smth. rest one's elbows on the table (on the mantlepiece, etc.) класть локти на стол и т.д.; rest one's chin on one's hand подпереть подбородок рукой; rest one's head on a cushion (on smb.'s knee, on /in/ one's hands, etc.) положить голову на подушку и т.д.; rest your foot on the rail поставьте ногу на перекладину; rest a ladder (one's back, etc.) against the wall (against a tree, etc.) прислонить лестницу и т.д. к стене и т.д.; the knight rested his hands upon the hilt of his sword руки рыцаря лежали /покоились/ на рукоятке меча

4) rest smth. on smth. rest an opinion on proof (one's claim on justice, etc.) основывать свое мнение на доказательствах и т.д.; he rested his argument on trivialities его аргументация строилась на общих фразах; rest smth. on /in /smb. rest one's hopes on /in/ smb. возлагать надежды на кого-л.

5) rest smth. on smb., smth. rest one's eyes on smb. (on the scene, etc.) остановить свой взгляд на ком-л. и т.д.

6) rest smth. for some time rest this land (this field) for a year agric. оставить эту землю (это поле) на одни год под паром
10. XXV
rest till... /until.../ usually in the negative1)

he never rested till it was finished он ни разу не отдохнул, пока не закончил работу

2)

he could not rest till he got his wish (till he had succeeded, till he knew the truth, etc.) он не мог успокоиться, пока не добился своего и т.д.; I shall not rest till I have seen London я не успокоюсь, пока не увижу Лондон; we will not rest until the matter is settled мы не успокоимся, пока дело не будет решено

English-Russian dictionary of verb phrases > rest
17 nose

nəuz 1. noun
1) (the part of the face by which people and animals smell and usually breathe: She held the flower to her nose; He punched the man on the nose.) nese

2) (the sense of smell: Police dogs have good noses and can follow criminals' trails.) luktesans, nese

3) (the part of anything which is like a nose in shape or position: the nose of an aeroplane.) tupp, spiss, nese, forstavn
2. verb
1) (to make a way by pushing carefully forward: The ship nosed (its way) through the ice.) bane vei, rykke sakte framover

2) (to look or search as if by smelling: He nosed about (in) the cupboard.) snuse rundt

•

- - nosed
- nosey
- nosy
- nosily
- nosiness
- nose-bag
- nosedive
- nose job 3. verb
(to make such a dive: Suddenly the plane nosedived.)

- follow one's nose
- lead by the nose
- nose out
- pay through the nose
- turn up one's nose at
- under a person's very nose
- under very nose
- under a person's nose
- under nose

dyse
--------
snute
--------
teft

I
subst. \/nəʊs\/

1) nese

2) snute, mule, tryne

3) ( overført) nese

• keep your nose out of my affairs

ikke legg deg bort i mine saker \/ ikke stikk nesen din i mine saker

4) luktesans

5) teft

• she has a (keen) nose for news

hun har teft når det gjelder nyheter

• he has a good\/sharp nose

han har god teft

6) tut, spiss

• the investigator studied the nose of the projectile

7) ( på fartøy) forstavn

8) ( på fly) nese

9) ( slang) angiver

blow one's nose snyte seg, pusse nesen

count\/tell noses telle antallet tilstedeværende ( ved votering) telle stemmer

cut off one's nose to spite one's face skyte seg selv i foten, lage selvmål, ødelegge for seg selv

do something under somebody's (very) nose gjøre noe rett for nesen på noen

follow one's nose gå dit nesen peker, gå rett frem

• follow your nose and you're sure to find the place

gå dit nesen peker så finner du helt sikkert frem

get one's nose out of joint ( hverdagslig) bli tråkket på tærne, bli fornærmet

• don't get your nose out of jont; he probably didn't mean it like that

ikke bli så fornærmet; han mente det sikkert ikke slik

get up somebody's nose ( hverdagslig) gå noen på nervene, være slitsom

keep one's nose clean ( hverdagslig) passe seg, holde seg borte fra problemer

look down one's nose at ( hverdagslig) rynke på nesen av, se ned på

make a long nose at peke nese til

on the nose hva lukt angår (austr., hverdagslig) stinkende

• phew, something in here is seriously on the nose

fysj, et eller annet her stinker noe forferdelig

(amer., slang) på en prikk, akkurat (slang, hestesport) som vinner

pay through one's nose ( hverdagslig) betale i dyre dommer

plain as the nose on one's face ( hverdagslig) soleklart, klart som solen

see beyond (the length of) one's nose se lenger enn nesen rekker

speak through one's nose snakke i nesen

stick\/poke\/push\/put\/shove\/thrust one's nose into somebody's business blande seg opp i noens anliggender

thumb one's nose at peke nese til

turn one's nose up at something rynke på nesen ved\/over noe

win by a nose ( hesteveddeløp) vinne med (en) nese
II
verb \/nəʊz\/

1) trykke nesen mot, trykke snuten mot

2) snuse på, lukte på

3) bevege seg sakte fremover

4) ( også nose out) være, få teften av, spore opp, lukte seg til, snuse opp, få rede på

5) ( også nose about, nose around) snoke, snuse rundt

6) ( også nose out) slå med knapp margin

nose around for\/after snuse rundt etter

nose at snuse på

nose down ( luftfart) stikke nesen ned, dykke

nose for\/after snuse etter

nose into snoke i

nose one's way through bevege seg sakte gjennom, lete seg frem gjennom

• he nosed his way through the fog

han lette seg frem gjennom tåken

nose up ( luftfart) stige

English-Norwegian dictionary > nose
18 za|jrzeć

za|jrzeć, za|glądnąć dial. pf — za|glądać impf (zajrzysz, zajrzał, zajrzeli — zaglądam) vi 1. (popatrzeć w głąb) to look, to peep
- zajrzeć do szafy/garnka to look into the wardrobe/pot

- zajrzeć pod ławkę/łóżko/dywan to look under the bench/bed/carpet

- zajrzeć za kotarę/róg to look behind the curtain/corner

- zaglądnąć przez dziurkę od klucza to peep through the keyhole

- zaglądnąć przez szparę w drzwiach do środka to peep into the room through a crack in the door

- zajrzeć do książki/gazety to look through a book/paper

- zajrzyj lepiej do słownika you’d better look it up in a dictionary

- zaglądać w cudze garnki przen. to poke one’s nose into other people’s affairs

- zajrzeć komuś (głęboko) w oczy to look (deep) into sb’s eyes

- zajrzeć komuś w twarz to look sb in the face
2. pot. (odwiedzić) to drop in a. by, to call
- zajrzyj do nas, jak będziesz w pobliżu drop by when you’re in the neighbourhood

- często zaglądasz do rodziców? do you often drop in at your parents?

- poczekaj, zajrzę jeszcze do tego sklepu wait, I’ll just pop into that shop
3. książk., przen. (oświetlać) [światło] to come in
- księżyc/słońce zagląda przez okno the room is lit by the moon/sun
4. książk., przen. (być widocznym na zewnątrz) to be seen
- kwiaty i drzewa zaglądają do pokoju flowers and trees can be seen outside the window

■ bieda/głód zagląda komuś w oczy książk. poverty/hunger is staring sb in the face

- śmierć zagląda komuś w oczy książk. death is staring sb in the face

- zaglądać do kieliszka a. butelki pot. to like to booze

The New English-Polish, Polish-English Kościuszko foundation dictionary > za|jrzeć
19 sua

sŭus, a, um (old form sos, sa, sum; dat. plur. sis, Enn. ap. Fest. p. 301 Mull.; acc. sas. id. ib. p. 325 ib.; cf. Paul. ex Fest. p. 47; Schol. Pers. 1, 108; sing. sam for suam, Fest. p. 47 Mull.;
so for suo, C. I. L. 5, 2007. In ante-class. verse su- with the following vowel freq. forms one syllable,
Plaut. Merc. 1, 1, 48; id. Ps. 1, 3, 5; Ter. And. 1, 1, 68; Lucr. 1, 1022; v. Neue, Formenl. 2, 189 sqq.), pron. poss., 3 d pers. [root SVA-; Sanscr. sva, own; cf. sui; Gr. seWo-, whence sphe, etc., and he; cf. heos], of or belonging to himself, herself, etc.; his own, her own, etc.; his, her, its, their; one ' s; hers, theirs.
I.
Ordinary possessive use his, etc. (cf. the similar use of the pers. pron. sui, q. v.).
A.
With antecedent in the same sentence.
1.
The antecedent a subject-nominative, expressed or understood.
(α).
His:
Caesar copias suas divisit,
Caes. B. C. 3, 97:
ille in sua sententia perseverat,
id. ib. 1, 72:
tantam habebat suarum rerum fiduciam,
id. ib. 2, 37:
cum sceleris sui socios Romae reliquisset,
Cic. Cat. 3, 1, 3:
cur ego non ignoscam si anteposuit suam salutem meae?
id. Pis. 32, 79; id. Phil. 2, 18, 45; id. Mil. 10, 27; id. Fam. 15, 14, 1:
Hanno praefecturam ejus (i.e. Muttinis) filio suo (Hannonis) dedit,
Liv. 26, 40, 7:
imperat princeps civibus suis,
Sen. Clem. 1, 16, 2:
nemo rem suam emit,
id. Ben. 7, 4, 8.—
(β).
Her:
mea Glycerium suos parentes repperit,
Ter. And. 5, 6, 5:
utinam haec ignoraret suum patrem,
id. Phorm. 5, 6, 34:
si nunc facere volt era officium suom,
Plaut. Cas. 2, 8, 72:
ne eadem mulier cum suo conjuge honestissimum adulescentem oppressisse videatur,
Cic. Cael. 32, 78:
si omnibus suis copiis excellentem virum res publica armasset,
id. Phil. 13, 16, 32.—
(γ).
Its:
omne animal, simul et ortum est, et se ipsum et omnes partes suas diligit,
Cic. Fin. 2, 11, 33:
cum mea domus ardore suo deflagrationem Italiae toti minaretur,
id. Planc. 40, 95.—
(δ).
Their: (legiones) si consulem suum reliquerunt, vituperandae sunt Cic. Phil. 5, 2, 4:
mittent aliquem de suo numero,
id. ib. 11, 10, 25:
rationem illi sententiae suae non fere reddebant,
id. Tusc. 1, 17, 38:
qui agellos suos redimere a piratis solebant,
id. Verr. 2, 3, 37, § 85:
edicunt ut ad suum vestitum senatores redirent,
id. Sest. 14, 32:
suis finibus eos prohibent,
Caes. B. G. 1, 1: Allobrogibus sese persuasuros existimabant ut per suos (Allobrogum) fines eos (Helvetios) ire paterentur, id. id. 1, 6;
and distributively: ac naves onerariae LXIII. in portu expugnatae, quaedam cum suis oneribus, frumento, armis, aere, etc.,
some with their several cargoes, Liv. 26, 47, 9.—
2.
With a subject-clause as antecedent:
id sua sponte apparebat tuta celeribus consiliis praepositurum,
was selfevident, Liv. 22, 38, 13:
ad id quod sua sponte satis collectum animorum erat, indignitate etiam Romani accendebantur,
id. 3, 62, 1:
secutum tamen sua sponte est ut vilior ob ea regi Hannibal et suspectior fieret,
id. 35, 14, 4. —
3.
With subject-acc. as antecedent:
hanc dicam Athenis advenisse cum aliquo amatore suo, Plant. Mil. 2, 2, 86: doceo gratissimum esse in sua tribu Plancium,
Cic. Planc. 19, 47:
cupio eum suae causae confidere,
id. Sest. 64, 135:
suspicari debuit (Milo), eum (Clodium) ad villam suam (Clodii) deversurum,
id. Mil. 19, 51: Medeam praedicant in fuga fratris sui membra dissipavisse, id. Imp. Pomp. 9, 22:
(dixit) Caesarem pro sua dignitate debere et studium et iracundiam suam reipublicae dimittere,
Caes. B. C. 1, 8.—
4.
With object-acc. as antecedent.
(α).
Suus being an adjunct of the subject (generally rendered in Engl. by a pass. constr.):
hunc pater suus de templo deduxit,
he was taken from the temple by his father, Cic. Inv. 2, 17, 52:
hunc sui cives e civitate ejecerunt,
id. Sest. 68, 142:
Alexandrum uxor sua... occidit,
id. Inv. 2, 49, 144:
illum ulciscentur mores sui,
id. Att. 9, 12, 2:
quodsi quem natura sua... forte deficiet,
id. Or. 1, 14:
utrumque regem sua multitudo consalutaverat,
Liv. 1, 7, 1:
quas (urbes) sua virtus ac dii juvent, magnas sibi opes facere,
id. 1, 9, 3; 1, 7, 15; 6, 33, 5:
quos nec sua conscientia impulerit, nec, etc.,
id. 26, 33, 3; 25, 14, 7:
consulem C. Marium servus suus interemit,
Val. Max. 6, 8, 2:
quis non Vedium Pollionem pejus oderat quam servi sui?
Sen. Clem. 1, 18, 2:
sera dies sit qua illum gens sua caelo adserat,
id. Cons. Poll. 12 (31), 5.—With the antecedent understood from the principal sentence:
ita forma simili pueri ut mater sua internoscere (sc. eos) non posset,
Plaut. Men. prol. 19; and with suus as adjunct both of the subject and of the antecedent: jubet salvere suos vir uxorem suam, id. merc. 4, 3, 11. —
(β).
With impers. verbs:
sunt homines, quos libidinis infamiaeque suae neque pudeat neque taedeat,
Cic. Verr. 1, 12, 35:
video fore ut inimicos tuos poeniteat intemperantiae suae,
id. Fam. 3, 10, 1:
si Caesarem beneficii sui poeniteret,
id. Lig. 10, 29; so id. Agr. 2, 11, 26:
jam ne nobilitatis quidem suae plebejos poenitere,
Liv. 10, 7, 8:
militem jam minus virtutis poenitere suae,
id. 22, 12, 10.—
(γ).
As adjunct of other members of the sentence:
ad parentes suos ducas Silenium,
Plaut. Cist. 2, 3, 86. nam is illius filiam conicit in navem clam matrem suam (i.e. filiae), id. Mil. 2, 1, 34:
eosdem ad quaestoris sui aut imperatoris, aut commilitonum suorum pericula impulistis,
Cic. Phil. 13, 17, 34:
totum enim ex sua patria sustulisti,
id. Verr. 2, 5, 49, § 127; id. Or. 3, 32, 126: quem (Hammonium) tibi etiam suo nomine ( on his own account) commendo... itaque peto a te ut ejus procuratorem et ipsum suo nomine diligas, id. Fam. 13, 21, 2:
Caesar Fabium in sua remittit hiberna,
Caes. B. G. 5, 33; id. B. C. 3, 24:
introire ad Ciceronem, et domi suae imparatum confodere,
Sall. C. 28, 1:
suis flammis delete Fidenas,
i. e. the flames kindled by the Fidenates, Liv. 4, 33, 5:
suo igni involvit hostes,
Tac. A. 14, 30:
quid Caesarem in sua fata inmisit?
Sen. Ep. 94, 65; id. Q. N. 1, praef. 7; cf.
with antecedent supplied from preceding sentence: non destiti rogare et petere (sc. Brutum) mea causa, suadere et hortari sua,
Cic. Att. 6, 2, 7.—
5.
With dat. as antecedent.
(α).
As adjunct of subject (cf. 4. supra):
suus rex reginae placet,
a queen likes her own king, Plaut. Stich. 1, 2, 76:
ei nunc alia ducenda'st domum, sua cognata Lemniensis,
id. Cist. 1, 1, 101:
Autronio nonne sodales, non collegae sui... defuerunt?
Cic. Sull. 2, 7:
si ceteris facta sua recte prosunt,
id. Cat. 3, 12, 27:
cui non magistri sui atque doctores, cui non... locus ipse... in mente versetur?
id. Planc. 33, 81:
haec omnia plane... Siculis erepta sunt: primum suae leges, etc.,
id. Verr. 2, 2, 13, § 33:
Romanis multitudo sua auxit animum,
Liv. 21, 50, 4:
sicuti populo Romano sua fortuna labet,
id. 42, 50, 7:
Lanuvinis sacra sua reddita,
id. 8, 14, 2:
vilitas sua illis detrahit pretium,
Sen. Ben. 4, 29, 2:
nemo est cui felicitas sua satisfaciat,
id. Ep. 115, 17:
labor illi suus restitutus est,
id. Brev. Vit. 20, 3:
magnitudo sua singulis constat,
id. Q. N. 1, 1, 10:
tantum sapienti sua, quantum Dec omnis aetas patet,
id. Ep. 53, 11. —
With antecedent supplied from principal sentence: mater quod suasit sua Adulescens mulier fecit, i.e. ei,
Ter. Hec. 4, 4, 38.—
(β).
Of other words:
regique Thebano regnum stabilivit suum,
Plaut. Am. 1, 1, 40:
mittam hodie huic suo die natali malam rem magnam,
id. Ps. 1, 3, 5:
ego Metello non irascor, neque ei suam vacationem eripio,
Cic. Verr. 2, 2, 68, § 164:
desinant insidiari domui suae consuli,
id. Cat. 1, 13, 32:
quibus ea res honori fuerit a suis civibus,
id. Mil. 35, 96: Scipio suas res Syracusanis restituit, Liv. [p. 1824] 29, 1, 17:
nos non suas (leges Lacedaemoniis arbitror) ademisse, sed nostras leges dedisse,
id. 39, 37, 6:
Graccho et Tuditano provinciae Lucani et Galliae cum suis exercitibus prorogatae,
id. 25, 3, 5.—
6.
With gen., abl., or object of a prep. as antecedent:
nec illius animi aciem praestringit splendor sui nominis,
Cic. Rab. Post. 16, 43:
nolite a sacris patriis Junonis Sospitae domesticum et suum consulem avellere,
id. Mur. 41, 90:
quamvis tu magna mihi scripseris de Bruti adventu ad suas legiones,
id. Att. 14, 13, 12:
suae legis ad scriptum ipsam quoque sententiam adjungere,
the meaning of their law to which they refer, id. Inv. 2, 49, 147:
cum ambitio alterius suam primum apud eos majestatem solvisset,
Liv. 22, 42, 12:
nunc causam instituendorum ludorum ab origine sua repetam,
Val. Max. 2, 4, 4:
Jubam in regno suo non locorum notitia adjuvet, non popularium pro rege suo virtus,
Sen. Ep. 71, 10; id. Ben. 7, 6, 3; id. Clem. 1, 3, 4.—Esp. with cujusque as antecedent:
in qua deliberatione ad suam cujusque naturam consilium est omne revocandum,
Cic. Off. 1, 33, 119 (v. II. D. 2. infra).— Abl.:
operam dare ut sua lex ipso scripto videatur niti,
Cic. Inv. 2, 49, 147 (cf. supra):
(Caesar reperiebat) ad Galbam propter justitiam prudentiamque suam totius belli summam deferri,
Caes. B. G. 2, 4:
credere, ad suum concilium a Jove deos advocari,
Sen. Q. N. 2, 42, 1.—
7.
With predic. nom. as antecedent:
sapientissimi artis suae professores sunt a quibus et propria studia verecunde et aliena callide administrantur,
Val. Max. 8, 12, 1.—
8.
With appositive noun.
(α).
With gram. subject as antecedent:
hoc Anaximandro, populari ac sodali suo, non persuasit,
Cic. Ac. 2, 37, 118:
vidit fortissimum virum, inimicissimum suum,
id. Mil. 9, 25:
(hic) fuit in Creta contubernalis Saturnini, propinqui sui,
id. Planc. 11, 27:
ut non per L. Crassum, adfinem suum... causam illam defenderit,
id. Balb. 21, 49:
ne cum hoc T. Broccho, avunculo, ne cum ejus filio, consobrino suo, ne nobiscum vivat,
id. Lig. 4, 11:
Caesar mittit ad eum A. Clodium, suum atque illius familiarem,
Caes. B. C. 3, 57.—
(β).
With object as antecedent:
Dicaearchum cum Aristoxeno, aequali et condiscipulo suo, omittamus,
Cic. Tusc. 1, 18, 41:
tres fratres optimos, non solum sibi ipsos, neque nobis, necessariis suis, sed etiam rei publicae condonavit,
id. Lig. 12, 36:
Varroni, quem, sui generis hominem,... vulgus extrahere ad consulatum nitebatur,
Liv. 22, 34, 2.—
(γ).
With appositive noun as antecedent:
si P. Scipionem, clarissimum virum, majorumque suorum simillimum res publica tenere potuisset,
Cic. Phil. 13, 14, 29:
M. Fabi Ambusti, potentis viri cum inter sui corporis homines, tum ad plebem, etc.,
Liv. 6, 34, 5:
C. vero Fabricii, et Q. Aemilii Papi, principum saeculi sui, domibus argentum fuisse confitear oportet,
Val. Max. 4, 4, 3.—
9.
In participial clauses.
(α).
The antecedent being the logical subject of the participle, and other than the principal subject:
credamus igitur Panaetio, a Platone suo dissentienti ( = qui dissentiebat),
Cic. Tusc. 1, 32, 79:
ea Sex. Roscium, expulsum ex suis bonis, recepit domum,
id. Rosc. Am. 10, 27:
diffidentemque rebus suis confirmavit,
id. Imp. Pomp. 9, 23:
Dejotarum ad me venientem cum omnibus copiis suis, certiorem feci, etc.,
id. Fam. 15, 4, 7; id. Cat. 4, 9, 18: si hominis et suis et populi Romani ornamentis amplissimi ( being greatly distinguished) causam repudiassem, id. Mur. 4, 8:
stupentes tribunos et suam jam vicem magis anxios quam, etc., liberavit consensus populi Romani,
Liv. 8, 35, 1; 22, 42, 8:
manet in folio scripta querela suo ( = quam scripsit),
Ov. F. 5, 224; cf. in abl. absol.:
et ipsis (hostibus) regressis in castra sua,
Liv. 22, 60, 9:
quibus (speculis) si unum ostenderis hominem, populus adparet, unaquaque parte faciem exprimente sua,
Sen. Q. N. 1, 5, 5.—
(β).
The logical subject of the participle, being also the principal subject:
sic a suis legionibus condemnatus irrupit in Galliam,
Cic. Phil. 10, 10, 21:
hunc agrum patres nostri, acceptum a majoribus suis ( = quem acceperant), perdiderunt,
id. Agr. 2, 31, 84:
ut in suis ordinibus dispositi dispersos adorirentur,
Caes. B. C. 3, 92: Appius, odium in se aliorum suo in eos metiens odio, haud ignaro, inquit, imminet fortuna, Liv. 3, 54, 3:
ipsa capit Condita in pharetra ( = quae condiderat) tela minora sua,
Ov. F. 2, 326; cf. in abl. absol.:
Sopater, expositis suis difficultatibus ( = cum exposuisset, etc.): Timarchidem... perducit,
Cic. Verr. 2, 2, 28, § 69:
Caesar, primum suo deinde omnium ex conspectu remotis equis, etc.,
Caes. B. G. 1, 25:
Campani, audita sua pariter sociorumque clade, legatos ad Hannibalem miserunt,
Liv. 25, 15, 1:
(Appius) deposito suo magistratu... domum est reductus,
id. 4, 24, 7; 3, 35, 9; 9, 10, 13; 9, 41, 9.—
(γ).
The antecedent being the principal subject, not the logical subject of the participle:
M. Papirius dicitur Gallo, barbam suam (i.e. Papirii) permulcenti,... iram movisse,
Liv. 5, 41, 9: cum Gracchus, verecundia deserendi socios, implorantis fidem suam populique Romani, substitisset. id. 23, 36, 8; cf. in abl. absol.:
si sine maximo dedecore, tam impeditis suis rebus, potuisset emori,
Cic. Rab. Post. 10, 29; id. Mil. 14, 38; id. Planc. 21, 51; id. Clu. 14, 42:
ita (consul) proelio uno accidit Vestinorum res, haudquaquam tamen incruento milite suo (consulis),
Liv. 8, 29, 12; cf.
with antecedent to be supplied: Campani, cum, robore juventutis suae acciso, nulla (sc. eis) propinqua spes esset, etc.,
id. 7, 29, 7.—
10.
In gerund. construction. ( a) With subject as antecedent:
mihi ipsa Roma ad complectendum conservatorem suum progredi visa est,
Cic. Pis. 22, 52.—
(β).
With object, the logical subjects of the gerund as antecedent:
cur iis persequendi juris sui... adimis potestatem?
Cic. Div. in Caecil. 6, 21:
si senatui doloris sui de me declarandi potestas esset erepta,
id. Sest. 23, 51:
nec tribunis plebis (spatium datur) sui periculi deprecandi,
Caes. B. C. 1, 5.—
(γ).
With antecedent dependent on the gerund:
eamque rem illi putant a suum cuique tribuendo appellatam,
Cic. Leg. 1, 6, 19.—
11.
As adjunct of a noun dependent on a subjectinf., with its logical subject as antecedent:
magnum Miloni fuit, conficere illam pestem nulla sua invidia?
Cic. Mil. 15, 40:
neque enim fuit Gabinii, remittere tantum de suo nec regis, imponere tantum plus suis,
his claim, id. Rab. Post. 11, 31:
Piso, cui fructum pietatis suae neque ex me neque a populo Romano ferre licuit,
id. Sest. 31, 68:
ei cujus magis intersit, vel sua, vel rei publicae causa vivere,
id. Off. 3, 23, 90:
sapientis est consilium explicare suum de maximis rebus,
id. Or. 2, 81, 333; id. Mil. 15, 41.—With logical subject understood:
totam Italiam suis colonis ut complere (sc. eis) liceat, permittitur,
Cic. Agr. 2, 13, 34:
maximum (sc. eis) solacium erit, propinquorum eodem monumento declarari, et virtutem suorum, et populi Romani pietatem,
id. Phil. 14, 13, 35.
B.
Without gram. antec., one ' s, one ' s own.
1.
Dependent on subject-inff.:
ejusdem animi est, posteris suis amplitudinem nobis quam non acceperit tradere, et memoriam prope intermortuam generis sui, virtute renovare,
Cic. Mur. 7, 16:
siquidem atrocius est, patriae parentem quam suum occidere,
id. Phil. 2, 13, 31:
miliens perire est melius quam in sua civitate sine armorum praesidio non posse vivere,
id. ib. 2, 44, 112: quanto est honestius, alienis injuriis quam suis commoveri, one ' s own, id. Verr. 2, 3, 72, § 169:
contentum suis rebus esse maximae sunt certissimaeque divitiae,
id. Par. 6, 51:
ut non liceat sui commodi causa nocere alteri,
id. Off. 3, 5, 23:
detrahere de altero sui commodi causa,
id. ib. 3, 5, 24:
suis exemplis melius est uti,
Auct. Her. 4, 1, 2:
levius est sua decreta tollere quam aliorum,
Liv. 3, 21. 5; 39, 5, 2;
29, 37, 11: satius est vitae suae rationes quam frumenti publici nosse,
Sen. Brev. Vit. 18, 3:
quanto satius est sua mala exstinguere quam aliena posteris tradere?
id. Q. N. 3, praef. 5:
cum initia beneficiorum suorum spectare, tum etiam exitus decet,
id. Ben. 2, 14, 2; 3, 1, 5:
Romani nominis gloriae, non suae, composuisse illa decuit,
Plin. 1, prooem. § 16.—With 1 st pers. plur., as indef. antecedent: cum possimus ab Ennio sumere... exemplum, videtur esse arrogantia illa relinquere, et ad sua devenire, to one ' s own = to our own, Auct. Her. 4, 1, 2.—
2.
Without a subject-inf.:
omnia torquenda sunt ad commodum suae causae... sua diligenter narrando,
Cic. Inv. 1, 21, 30: ut in ceteris habenda ratio non sua (al. sui) solum, sed etiam aliorum, id. Off. 1, 39, 139:
erat Dareo mite ac tractabile ingenium, nisi suam naturam plerumque fortuna corrumperet (suam not referring to Dareo),
Curt. 3, 2, 17 MSS. (Foss, mansuetam). — With 1 st pers. plur., as indef. antecedent (cf. 1. supra):
non erit ista amicitia sed mercatura quaedam utilitatum suarum,
Cic. N. D. 1, 44, 122; cf.: pro suo possidere, II. A. 2. a. g; and Cic. Off. 2, 21, 73, II. A. 2. b. a; cf. also II. B. 1. a; II. B. 5. c.; II. B. 7. b.; II. C. 8. b. b infra.
C.
With antec. in a previous sentence. Here ejus, eorum, earum are used for his, her, their, unless the clause is oblique in regard to the antecedent, i. e. the antecedent is conceived as the author of the statement.
1.
In clauses dependent on a verbum sentiendi or dicendi, expressed or understood, referring to the grammatical or logical subject of the verb.
a.
In infinitive clauses:
(Clodius) Caesaris potentiam suam potentiam esse dicebat,
Cic. Mil. 32, 88:
(Caelius) a sua (causa) putat ejus (i.e. Ascitii) esse sejunctam,
id. Cael. 10, 24:
ipsos certo scio non negare ad haec bona Chrysogonum accessisse impulsu suo (referring to ipsos),
id. Rosc. Am. 37, 107:
hostes viderunt,... suorum tormentorum usum spatio propinquitatis interire,
Caes. B. C. 2, 16:
docent, sui judicii rem non esse,
id. ib. 1, 13.—The reference of suus may be ambiguous, esp. if an infinitive is dependent on another:
hoc Verrem dicere ajebant, te... opera sua consulem factum, i.e. Verris, though grammatically it might refer to the subj. of aiebant,
Cic. Verr. 1, 10, 29:
(Ariovistus) dixit neminem secum sine sua pernicie contendisse,
Caes. B. G. 1, 36; cf. the context with, in all, eleven reflexive pronouns referring to four different antecedents (populus Romanus, Ariovistus, Caesar, nemo); cf.
also: occurrebat ei, mancam praeturam suam futuram consule Milone,
Cic. Mil. 9, 25; 32, 88; Liv. 3, 42, 2.—
b.
Suus in a clause dependent on inf.:
scio equidem, ut, qui argentum afferret atque expressam imaginem suam (i.e. militis) huc ad nos, cum eo ajebat velle mitti mulierem,
Plaut. Ps. 2, 2, 55:
isti bonorum emptores arbitrantur, vos hic sedere qui excipiatis eos qui de suis (i.e. emptorum) manibus effugerint,
Cic. Rosc. Am. 52, 151:
Siculi venisse tempus ajebant ut commoda sua defenderem,
id. Div. in Caecil. 1, 3:
ut tunc tandem sentiret recuperanda esse quae prius sua culpa amissa forent,
Liv. 44, 8, 4. —
Ambiguous: velle Pompejum se Caesari purgatum, ne ea quae reipublicae causa egerit (Pompejus) in suam (i.e. Caesaris) contumeliam vertat (where suam might be referred to Pompejus),
Caes. B. C. 1, 8.—
c.
In oblique clauses introduced by ut or ne, or clauses subordinate to such:
Cassius constituit ut ludi absente te fierent suo nomine,
Cic. Att. 15, 11, 2:
postulat ut ad hanc suam praedam tam nefariam adjutores vos profiteamini,
id. Rosc. Am. 2, 6:
Nasidius eos magnopere hortatur ut rursus cum Bruti classe, additis suis (i.e. Nasidii) auxiliis confligant,
Caes. B. C. 2, 3:
(regem) denuntiasse sibi ut triduo regni sui decederent finibus,
Liv. 42, 25, 12:
Sabinae mulieres, hinc patres, hinc viros orantes, ne parricidio macularent partus suos (i.e. mulierum),
id. 1, 13, 2:
Patron praecepit suis ut arma induerent, ad omne imperium suum parati,
Curt. 5, 11, 1.—With reflex. pron., referring to a different antecedent:
ad hanc (Laidem) Demosthenes clanculum adit, et ut sibi copiam sui faceret, petit,
Gell. 1, 8, 5. —
d.
In subordinate clauses introduced by quin or quod:
(Dejotarus) non recusat quin id suum facinus judices,
Cic. Deiot. 15, 43; so id. ib. 4, 15;
16, 45: parietes hujus curiae tibi gratias agere gestiunt, quod futura sit illa auctoritas in his majorum suorum et suis sedibus,
id. Marcell. 3, 10:
quidni gauderet quod iram suam nemo sentiret?
Sen. Troad. 3, 13:
querenti quod uxor sua e fico se suspendisset,
Quint. 6, 3, 88;
and with intentional ambiguity: cum Proculejus quereretur de filio quod is mortem suam expectaret,
id. 9, 3, 68. —
e.
In interrogative clauses:
si, quod officii sui sit, non occurrit animo, nihil umquam omnino aget,
Cic. Ac. 2, 8, 25:
ut non auderet iterum dicere quot milia fundus suus abesset ab urbe,
id. Caecin. 10, [p. 1825] 28:
donec sciat unisquisque quid sui, quid alieni sit,
Liv. 6, 27, 8:
rex ignarus, quae cum Hannibale legatis suis convenisset, quaeque legati ejus ad se allaturi fuissent,
id. 23, 39, 2:
postquam animadvertit quantus agminis sui terror esset,
id. 43, 19, 5. —
2.
In a virtually oblique clause.
a.
In final clause, introduced by ut, ne, or rel., referring to the subject of the purpose:
me a portu praemisit domum, ut haec nuntiem uxori suae,
Plaut. Am. 1, 1, 41:
quasi Appius ille Caecus viam muniverit, non qua populus uteretur, sed ubi impune sui posteri latrocinarentur, i. e. Appii,
Cic. Mil. 7, 17:
quae gens ad Caesarem legatos mise. rat, ut suis omnibus facultatibus uteretur,
Caes. B. C. 3, 80:
inde castra movent, ne qua vis sociis suis ab Romano exercitu inferri possit,
Liv. 43, 23, 5:
(Romani) Albam a fundamentis proruerunt, ne memoria originum suarum exstaret,
id. 26, 13, 16:
oppidani nuntios Romam, qui certiorem de suo casu senatum facerent, misere,
id. 6, 33, 7; cf.:
tanto intervallo ab hostibus consedit, ut nec adventus suus propinquitate nimia nosci posset, et, etc.,
Liv. 10, 20, 7:
Datames locum delegit talem ut non multum obesse multitudo hostium suae paucitati posset,
Nep. Dat. 7, 3:
quid si gubernator a diis procellas petat ut gratior ars sua periculo fiat?
Sen. Ben. 6, 25, 4. —
b.
In other dependent clauses represented as conceived by an antecedent in the principal sentence:
Sulla, si sibi suus pudor ac dignitas non prodesset, nullum auxilium requisivit ( = negavit se defendi velle, si, etc.),
Cic. Sull. 5, 15:
Paetus omnes libros quos frater suus reliquisset mihi donavit ( = dixit se donare libros quos, etc.),
id. Att. 2, 1, 12:
non enim a te emit, sed, priusquam tu suum sibi venderes, ipse possedit ( = potitus est, ne, etc.),
id. Phil. 2, 37, 96:
Africanus, si sua res ageretur, testimonium non diceret,
id. Rosc. Am. 36, 3:
ille ipse (Pompejus) proposuit epistulam illam, in qua est Pro tuis rebus gestis amplissimis. Amplioribusne quam suis, quam Africani?
id. Att. 8, 9, 2:
spiritus dabat (Manlio) quod... vinculorum suorum invidiam dictator fugisset,
Liv. 6, 18, 4:
(Numa) Camenis eum lucum sacravit, quod earum ibi concilia cum conjuge sua Egeria essent,
id. 1, 21, 3:
adulescens deos omnis invocare ad gratiam illi pro se referendam, quoniam sibi nequaquam satis facultatis pro suo animo atque illius erga se esset,
id. 26, 50, 4 (cf. D. 1. a. infra).
D.
In the place of ejus.
1.
In clauses virtually oblique, but with indicative, being conceived by the antecedent (hence suus, not ejus), but asserted as fact by the author (hence indicative, not subjunctive):
Cicero tibi mandat ut Aristodemo idem respondeas, quod de fratre suo (Ciceronis) respondisti,
Cic. Att. 2, 7, 4:
oriundi ab Sabinis, ne, quia post Tatii mortem ab sua parte non erat regnatum, imperium amitterent, sui corporis creari regem volebant,
Liv. 1, 17, 2:
C. Caesar villam pulcherrimam, quia mater sua aliquando in illa custodita erat, diruit,
Sen. Ira, 3, 21, 5:
Philemonem, a manu servum, qui necem suam per venenum inimicis promiserat, non gravius quam simplici morte punivit,
Suet. Caes. 74; cf.:
quomodo excandescunt si quid e juba sua decisum est,
Sen. Brev. Vit. 12, 3.—
2.
To avoid ambiguity:
petunt rationes illius (Catilinae) ut orbetur consilio res publica, ut minuatur contra suum (i.e. Catilinae) furorem imperatorum copia (instead of ejus, which might be referred to res publica),
Cic. Mur. 39, 83:
equites a cornibus positos, cum jam pelleretur media peditum suorum acies, incurrisse ab lateribus ferunt,
Liv. 1, 37, 3.—
3.
Colloquially and in epistolary style suus is used emphatically instead of ejus, with the meaning own, peculiar: deinde ille actutum subferret suus servus poenas Sosia, his own slave (opp. Mercury, who personates Sosias), Plaut. Am. 3, 4, 19: mira erant in civitatibus ipsorum furta Graecorum quae magistratus sui fecerant, their own magistrates ( = ipsorum), Cic. Att. 6, 2, 5:
in quibus (litteris Bruti) unum alienum summa sua prudentia (est), ut spectem ludos suos,
his peculiar prudence, id. ib. 15, 26, 1; so,
quod quidem ille (Nero) decernebat, quorumdam dolo ad omina sui exitus vertebatur,
Tac. A. 16, 24; cf. II. A. 1. b and g; II. A. 2. a. b; II. B. 3.—
4.
Without particular emphasis (mostly ante- and post-class. and poet.):
tum erit tempestiva cum semen suum maturum erit,
Cato, R. R. 31:
vitis si macra erit, sarmenta sua concidito minute,
id. ib. 37:
qui sic purgatus erit, diuturna valetudine utatur, neque ullus morbus veniet, nisi sua culpa,
id. ib. 157:
Cimon in eandem invidiam incidit quam pater suus,
Nep. Cim. 3, 1:
id qua ratione consecutus sit (Lysander) latet. Non enim virtute sui exercitus factum est, etc.,
id. Lys. 1, 2:
ipse sub Esquiliis, ubi erat regia sua, Concidit,
Ov. F. 6, 601:
quodque suus conjux riguo collegerat horto, Truncat olus foliis,
id. M. 8, 646; so id. ib. 15, 819.
II.
In partic.
A.
As substt.
1.
sui, suorum, m., his, their (etc.) friends, soldiers, fellow-beings, equals, adherents, followers, partisans, posterity, slaves, family, etc., of persons in any near connection with the antecedent.
(α).
(Corresp. to the regular usage, I. A. B. C.) Cupio abducere ut reddam (i.e. eam) suis, to her family, friends, Ter. Eun. 1, 2, 77; cf. id. ib. 1, 2, 66:
cum animus societatem caritatis coierit cum suis, omnesque natura conjunctos suos duxerit,
fellow-beings, Cic. Leg. 1, 23, 60:
mulier ingeniosa praecepit suis omnia Caelio pollicerentur,
her slaves, id. Cael. 25, 62:
quo facilius et nostras domos obire, et ipse a suis coli possit,
his friends, id. ib. 7, 18:
qua gratiam beneficii vestri cum suorum laude conjungant,
their family, id. Agr. 2, 1, 1:
vellem hanc contemptionem pecuniae suis reliquisset,
to his posterity, id. Phil. 3, 6, 16:
cum divisurum se urbem palam suis polliceretur,
his partisans, id. ib. 13, 9, 19:
Caesar, cohortatus suos, proelium commisit,
Caes. B. G. 1, 25; so,
Curio exercitum reduxit, suis omnibus praeter Fabium incolumibus,
id. B. C. 2, 35:
Caesar receptui suorum timens,
id. ib. 3, 46:
certior ab suis factus est, praeclusas esse portas,
id. ib. 2, 20:
omnium suorum consensu, Curio bellum ducere parabat,
id. ib. 2, 37: so,
Pompejus suorum omnium hortatu statuerat proelio decertare,
id. ib. 3, 86:
Caesar Brundisium ad suos severius scripsit,
to his officers, id. ib. 3, 25:
naviculam conscendit cum paucis suis,
a few of his followers, id. ib. 3, 104:
multum cum suis consiliandi causa secreto praeter consuetudinem loqueretur,
id. ib. 1, 19:
nupsit Melino, adulescenti inprimis inter suos et honesto et nobili,
his equals, associates, Cic. Clu. 5, 11:
rex raptim a suis in equum impositus fugit,
his suite, Liv. 41, 4, 7:
subsidio suorum proelium restituere,
comrades, id. 21, 52, 10:
feras bestias... ad opem suis ferendam avertas,
their young, id. 26, 13, 12:
abstulit sibi in suos potestatem,
his slaves, Sen. Ira, 3, 12, 6:
Besso et Nabarzani nuntiaverant sui regem... interemptum esse,
their fellow - conspirators, Curt. 5, 12, 14. — Very rarely sing.:
ut bona mens suis omnibus fuerit. Si quem libido abripuit, illorum eum, cum quibus conjuravit, non suum judicet esse,
Liv. 39, 16, 5.—
(β).
Irregular use (acc. to I. D.): sui = ejus amici, etc. (freq.;
the absolute use of ejus in this sense being inadmissible): quasi vero quisquam dormiat? ne sui quidem hoc velint, non modo ipse (sui = ejus amici, liberi),
Cic. Tusc. 1, 38, 92:
is (annus) ejus omnem spem... morte pervertit. Fuit hoc luctuosum suis, acerbum patriae, etc.,
id. Or. 3, 2, 8:
quadrigas, quia per suos ( = ipsius milites) agendae erant, in prima acie locaverat rex,
Liv. 37, 41, 8:
auctoritatem Pisistrati qui inter suos ( = ejus cives) maxima erat,
id. 37, 12:
quo cum multitudine adversariorum sui superarentur, ipse fuit superior, etc.,
Nep. Hann. 8, 4; v. g.—
(γ).
Without antecedent (cf. I. B. supra): quoties necesse est fallere aut falli a suis, by one ' s friends, Sen. Phoen. 493.—
(δ).
Sing.: sŭa, suae. f., a sweetheart, mistress (rare): illam suam suas res sibi habere jussit. Cic. Phil. 2, 28. 69:
cedo quid hic faciet sua?
Ter. Heaut. 2, 3, 92.—
2.
sŭum, i, n., and more freq. sŭa, suorum, n. plur., = one ' s property.
a.
Sing.
(α).
Lit.:
nec suom adimerem alteri,
his property, his own, Plaut. Trin. 2, 2, 38 (34):
nunc si ille salvos revenit, reddam suom sibi (v. D. 3. a. infra),
id. ib. 1, 2, 119:
illum studeo quam facillime ad suum pervenire,
Cic. Fam. 13, 26, 4:
populi Romani hanc esse consuetudinem ut socios sui nihil deperdere velit,
Caes. B. G. 1, 43; cf. Cic. Rab. Post. 11, 3, I. A. 11. supra:
nec donare illi de suo dicimur,
Sen. Ben. 7, 4, 2; so esp. with quisque; v. infra — Hence, de suo = per se, or sua sponte;
(stellae) quae per igneos tractus labentia inde splendorem trahant caloremque, non de suo clara,
Sen. Q. N. 7, 1, 6. —
(β).
Trop.:
meum mihi placebat, illi suum (of a literary essay),
Cic. Att. 14, 20, 3: suom quemque decet, his own manners, etc., Plaut. Stich. 5, 4, 11; so, expendere oportet quid quisque habeat sui ( what peculiarities) nec velle experiri quam se aliena deceant;
id enim maxime quemque decet quod est cujusque maxime suum,
Cic. Off. 1, 31, 113.—
(γ).
Jurid. term: aliquid pro suo possidere, to possess in the belief of one ' s legal right:
pro suo possessio tale est, cum dominium nobis acquiri putamus. Et ea causa possidemus ex qua acquiritur, et praeterea pro suo,
Dig. 41, 10, 1;
so without an antecedent, and referring to a first person: item re donata, pro donato et pro suo possideo,
ib. 41, 10, 1; v. the whole tit. ib. 42, 10 (Pro suo); cf. ib. 23, 3, 67; cf. C., infra fin.;
similarly: usucapere pro suo = acquire dominion by a possession pro suo, Fragm. Vat. 111: res pro suo, quod justam causam possidendi habet, usucapit,
id. ib. 260; Dig. 41, 3, 27. —
b.
Plur.
(α).
One ' s property:
Roscius tibi omnia sua praeter animam tradidit,
Cic. Rosc. Am. 50, 146:
qui etiam hostibus externis victis sua saepissime reddiderunt,
id. Agr. 1, 6, 19:
tu autem vicinis tuis Massiliensibus sua reddis,
id. Att. 14, 14, 6:
Remi legatos miserunt qui dicerent se suaque omnia in fidem atque potestatem populi Romani permittere,
Caes. B. G. 2, 3, 2; 1, 11, 2; 2, 13, 2:
ipsi milites alveos informes quibus se suaque transveherent, faciebant,
their baggage, Liv. 21, 26, 9:
docere eos qui sua permisere fortunae,
Sen. Q. N. 3, praef. 7; so without an antecedent, one ' s own property (cf. I. B. 2. supra):
hanc ob causam maxime ut sua tenerentur res publicae constitutae sunt,
Cic. Off. 2, 21, 73;
rarely = eorum res: quod vero etiam sua reddiderint (i.e. Gallis),
Liv. 39, 55, 3. —
(β).
One ' s own affairs:
aliena ut melius videant et dijudicent Quam sua,
Ter. Heaut. 3, 1, 96:
cognoscunt... immobile agmen et sua quemque molientem,
Liv. 10, 20, 8:
omnia ei hostium non secus quam sua nota erant,
id. 22, 41, 5:
aliena cum suis perdidit,
Sen. Ben. 7, 16, 3.— Absol., referring to a noun fem.: sua (finxit) C. Cassius ( = suas persuasiones; cf.
the context),
Quint. 6, 3, 90.
B.
Predicative uses: suum esse, facere, fieri, putare, etc., like a gen. poss., to be, etc., the property, or under the dominion, control, power of the antecedent.
1.
Of property in things.
(α).
Corporeal:
scripsit causam dicere Prius aurum quare sit suum,
Ter. Eun. prol. 11:
nihil erat cujusquam quod non hoc anno suum fore putabat (Clodius),
Cic. Mil. 32, 87:
quia suum cujusque fit, eorum quae natura fuerant communia quod cuique obtigit, id quisque teneat,
id. Off. 1, 7, 21:
Juba suam esse praedicans praedam,
Caes. B. C. 3, 84:
gratum sibi populum facturum, si omnes res Neapolitanorum suas duxissent,
Liv. 22, 32, 8: libros esse dicimus Ciceronis;
eosdem Dorus librarius suos vocat,
Sen. Ben. 7, 6, 1:
cum enim istarum personarum nihil suum esse possit,
since these persons can own nothing, Gai. Inst. 2, 96; cf. Dig. 1, 7, 15 pr.—Virtually predicative:
referas ad eos qui suam rem nullam habent ( = rem quae sua sit),
nothing of their own, Cic. Phil. 2, 6, 15:
qui in potestate nostra est, nihil suum habere potest,
Gai. Inst. 2, 84. — ( b) Of literary works:
quae convenere in Andriam ex Perinthia Fatetur transtulisse, atque usum pro suis ( = quasi sua essent),
Ter. And. prol. 14:
potest autem... quae tum audiet... ingenue pro suis dicere,
his own thoughts, Quint. 12, 3, 3.—
(γ).
Of a country or people:
suum facere = suae dicionis facere: commemorat ut (Caesar) magnam partem Italiae beneficio atque auctoritate eorum suam fecerit,
Caes. B. C. 2, 32:
in quam (Asiam) jam ex parte suam fecerit,
Liv. 44, 24, 4:
crudelissima ac superbissima gens sua omnia suique arbitrii facit,
id. 21, 44, 5.—
(δ).
Trop.:
omnia sua putavit quae vos vestra esse velletis,
Cic. Phil. 11, 12, 27:
non meminit, illum exercitum senatus populique Romani esse, non suum,
id. ib. 13, 6, 4: [p. 1826] probavit, non rempublicam suam esse, sed se reipublicae, Sen. Clem. 1, 19, 8;
so of incorporeal things: hi si velint scire quam brevis eorum vita sit, cogitent ex quota parte sua sit,
how much of it is their own, id. Brev. Vit. 19, 3; so, suum facere, to appropriate:
prudentis est, id quod in quoque optimum est, si possit, suum facere,
Quint. 10, 2, 26:
quaeremus quomodo animus (hanc virtutem) usu suam faciat,
Sen. Clem. 1, 3, 1.—
2.
Of persons.
(α).
Under a master ' s or father ' s control:
ut lege caverent, ne quis quem civitatis mutandae causa suum faceret, neve alienaret,
make any one his slave, Liv. 41, 8, 12: quid eam tum? suamne esse ajebat, his daughter, i.e. in his power? Ter. And. 5, 4, 29:
eduxit mater pro sua ( = quasi sua esset),
id. Eun. 1, 2, 76.—
(β).
Reflexively = sui juris, independent, one ' s own master or mistress, not subject to another ' s control, under one ' s own control (v. sui juris, infra):
ancilla, quae mea fuit hodie, sua nunc est,
Plaut. Pers. 4, 3, 3.—
(γ).
Of moral power over others: suus = devoted to one:
hice hoc munere arbitrantur Suam Thaidem esse,
Ter. Eun. 2, 2, 38:
eos hic fecit suos Paulo sumptu,
id. Ad. 5, 4, 21:
sed istunc exora, ut (mulierem) suam esse adsimulet,
to be friendly to him, id. Heaut. 2, 3, 117:
cum Antonio sic agens ut perspiciat, si in eo negotio nobis satisfecerit, totum me futurum suum,
Cic. Att. 14, 1 a, 2:
Alpheus... utebatur populo sane suo,
devoted to him, id. Quint. 7, 29.— Poet.: vota suos habuere deos, the vows (inst. of the persons uttering them) had the gods on their side, Ov. M. 4, 373. —
(δ).
Of power over one's self, etc.:
nam qui sciet ubi quidque positum sit, quaque eo veniat, is poterit eruere, semperque esse in disputando suus,
self-possessed, Cic. Fin. 4, 4, 10:
inaestimabile bonum est suum fieri,
selfcontrol, Sen. Ep. 75, 18:
(furiosus) qui suus non est,
Dig. 42, 4, 7, § 9:
vix sua, vix sanae virgo Niseia compos Mentis erat,
Ov. M. 8, 35. —
3.
Suum est, as impers. predicate: = ejus est, characteristic of, peculiar to one (very rare):
dixit antea, sed suum illud est, nihil ut affirmet,
Cic. Tusc. 1, 42, 99.
C.
Attributive usages, almost always (except in Seneca) with suus before its noun.
1.
The property, relations, affairs, etc., of one opposed to those of another, own.
a.
Opposition expressed:
nihil de suo casu, multa de vestro querebatur,
Cic. Balb. 8, 21:
sua sibi propiora pericula quam mea loquebantur,
id. Sest. 18, 40:
suasque et imperatoris laudes canentes,
Liv. 45, 38, 12:
damnatione collegae et sua,
id. 22, 35, 3:
Senecae fratris morte pavidum et pro sua incolumitate pavidum,
Tac. A. 14, 73:
velut pro Vitellio conquerentes suum dolorem proferebant,
id. H. 3, 37;
opp. alienus: ut suo potius tempore mercatorem admitterent, quam celerius alieno,
at a time convenient to themselves, Varr. R. R. 3, 16, 11. —Without antecedent, opp. externus:
(Platoni) duo placet esse motus, unum suum, alterum externum, esse autem divinius quod ipsum ex se sua sponte moveatur, etc.,
Cic. N. D. 2, 12, 32. —
b.
Implied:
voluptatem suis se finibus tenere jubeamus,
within the limits assigned to it, Cic. Fin. 3, 1, 1:
cum vobis immortale monumentum suis paene manibus senatus... exstruxerit,
id. Phil. 14, 12, 33:
superiores (amnes) in Italia, hic (Rhodanus) trans Alpes, hospitales suas tantum, nec largiores quam intulere aquas vehentes,
Plin. 2, 103, 106, § 224: colligitur aqua ex imbribus;
ex suo fonte nativa est,
Sen. Q. N. 3, 3:
pennas ambo non habuere suas (non suas = alienas),
Ov. Tr. 3, 4, 24. —
c.
In particular phrases. ( a) Sua sponte and suo Marte, of one ' s own accord, by one ' s self, without the suggestion, influence, aid, etc., of others:
Caesar bellum contra Antonium sua sponte suscepit,
Cic. Phil. 8, 2, 5:
sua sponte ad Caesarem in jus adierunt,
Caes. B. C. 1, 87.—So of things, = per se, by or of itself, for itself, for its own sake:
jus et omne honestum sua sponte expetendum (cf. in the context: per se igitur jus est expetendum),
Cic. Leg. 1, 18, 48: justitium sua sponte inceptum priusquam indiceretur, by itself, i. e. without a decree, Liv. 9, 7, 8; so,
sortes sua sponte attenuatas,
id. 22, 1, 11 (cf. id. 22, 38, 13; 35, 14, 4, I. A. 2., supra): rex enim ipse, sua sponte, nullis commentariis Caesaris, simul atque audivit ejus interitum suo Marte res suas recuperavit, Cic. Phil. 2, 37, 95.—
(β).
Suus locus, in milit. lang., one ' s own ground, position, or lines:
restitit suo loco Romana acies (opp. to the advance of the enemy),
Liv. 22, 16, 2.—So figuratively:
et staturas suo loco leges,
Sen. Ben. 2, 20, 2:
aciem instruxit primum suis locis, pauloque a castris Pompeji longius,
Caes. B. C. 3, 84 (cf.: suo loco, 7. b. g, infra).—
(γ).
For suo jure v. 3. infra.—
(δ).
Sua Venus = one's own Venus, i. e. good luck (v. Venus): ille non est mihi par virtutibus, nec officiis;
sed habuit suam Venerem,
Sen. Ben. 2, 28, 2. —
2.
Of private relations (opp. to public):
ut in suis rebus, ita in re publica luxuriosus nepos,
Cic. Agr. 2, 18, 48:
deinde ut communibus pro communibus utatur, privatis ut suis,
id. Off. 1, 7, 20:
quod oppidum Labienus sua pecunia exaedificaverat,
Caes. B. C. 1, 15:
militibus agros ex suis possessionibus pollicetur,
i. e. his private property, id. ib. 1, 17; Sen. Ben. 7, 6, 3. —
3.
Of just rights or claims:
imperatori senatuique honos suus redditus,
due to them, Liv. 3, 10, 3:
neque inpedimento fuit, quominus religionibus suus tenor suaque observatio redderetur,
Val. Max. 1, 1, 8:
quibus omnibus debetur suus decor,
Quint. 11, 1, 41. —
So distributively: is mensibus suis dimisit legionem,
in the month in which each soldier was entitled to his discharge, Liv. 40, 41, 8. — Esp.: suo jure (so, meo, nostro, tuo, etc., jure), by his own right:
Tullus Hostilius qui suo jure in porta nomen inscripsit,
Cic. Phil. 13, 12, 26:
earum rerum hic A. Licinius fructum a me repetere prope suo jure debet,
id. Arch. 1, 1; id. Marcell. 2, 6; id. Phil. 2, 25, 62; id. Balb. 8, 21:
numquam illum res publica suo jure esset ulta,
by its unquestionable right, id. Mil. 33, 88. —
4.
Of that to which one is exclusively devoted:
huic quaestioni suum diem dabimus,
a day for its exclusive discussion, Sen. Ep. 94, 52:
homini autem suum bonum ratio est,
his exclusive good, id. ib. 76, 10:
in majorem me quaestionem vocas, cui suus locus, suus dies dandus est,
id. Q. N. 2, 46, 1. —
With proprius: mentio inlata apud senatum est, rem suo proprio magistratu egere,
that the business needed a particular officer exclusively for itself, Liv. 4, 8, 4:
et Hannibalem suo proprio occupandum bello,
id. 27, 38, 7; cf.:
dissupasset hostes, ni suo proprio eum proelio equites Volscorum exceptum tenuissent,
in which they alone fought, id. 3, 70, 4:
mare habet suas venas quibus impletur,
by which it alone is fed, Sen. Q. N. 3, 14, 3. —
5.
According to one ' s liking, of one ' s own choice.
a.
Of persons, devoted to one, friendly, dear:
Milone occiso (Clodius) habuisset suos consules,
after his own heart, Cic. Mil. 33, 89:
collegit ipse se contra suum Clodium,
his dear Clodius, id. Pis. 12, 27 (cf.: suum facere, habere, II. B. 2. g).—
b.
Of things, favorable.
(α).
Of place: neque Jugurtham nisi... suo loco pugnam facere, on his own ground, i. e. chosen by him, favorable, Sall. J. 61, 1:
hic magna auxilia expectabant et suis locis bellum in hiemem ducere cogitabant,
Caes. B. C. 1, 61; cf.:
numquam nostris locis laboravimus,
Liv. 9, 19, 15.—
(β).
Of time:
cum Perseus suo maxime tempore et alieno hostibus incipere bellum posset,
Liv. 42, 43, 3; v. 7. b, infra. —
c.
Of circumstances: sua occasio, a favorable opportunity; sometimes without antecedent:
neque occasioni tuae desis, neque suam occasionem hosti des,
Liv. 22, 39, 21:
tantum abfuit ut ex incommodo alieno sua occasio peteretur,
id. 4, 58, 2:
aestuque suo Locros trajecit,
a favorable tide, id. 23, 41, 11:
ignoranti quem portum petat nullus suus ventus est,
Sen. Ep. 71, 3:
orba suis essent etiamnunc lintea ventis,
Ov. M. 13, 195:
aut ille Ventis iturus non suis,
Hor. Epod. 9, 30. —
6.
Of persons or things, peculiar, particular:
quae est ei (animo) natura? Propria, puto, et sua,
Cic. Tusc. 1, 29, 70:
omnis enim motus animi suum quendam a natura habet vultum,
id. de Or. 3, 57, 316:
geometrae et musici... more quodam loquuntur suo. Ipsae rhetorum artes verbis in docendo quasi privatis utuntur ac suis,
id. Fin. 3, 1, 4:
sensus omnis habet suum finem,
its peculiar limits, Quint. 9, 4, 61: animus cum suum ambitum complevit et finibus se suis cinxit, consummatum est summum bonum, Sen. Vit. Beat. 9, 3: est etiam in nominibus ( nouns) diverso collocatis sua gratia, their peculiar elegance, Quint. 9, 3, 86:
ibi non bello aperto, sed suis artibus, fraude et insidiis, est paene circumventus,
Liv. 21, 34, 1:
nec Hannibalem fefellit, suis se artibus peti,
id. 22, 16, 5:
adversus hostem non virtute tantum, sed suis (i. e. hostis) etiam pugnare consiliis oportebat,
Flor. 2, 6, 26:
liberam Minucii temeritatem se suo modo expleturum,
Liv. 22, 28, 2:
equites ovantes sui moris carmine,
id. 10, 26, 11:
exsultans cum sui moris tripudiis,
id. 21, 42, 3:
tripudiantes suo more,
id. 23, 26, 9.—So, suo Marte, referring to the style of fighting peculiar to the different arms:
equitem suo alienoque Marte pugnare,
that the cavalry were fighting both in their own style and in that of the other arms, Liv. 3, 62, 9; cf.: suo Marte, 1, c. a, supra.—And distributively ( = suus quisque):
suos autem haec operum genera ut auctores, sic etiam amatores habent,
Quint. 12, 10, 2:
illa vero fatidica fulmina ex alto et ex suis venire sideribus,
Plin. 2, 43, 43, § 113; cf.:
quae quidem planiora suis exemplis reddentur,
Val. Max. 3, 4 prooem.—
7.
Proper, right.
a.
Referring to one's ordinary or normal condition:
quod certe non fecisset, si suum numerum naves habuissent,
their regular complement, Cic. Verr. 2, 5, 51, § 133. — So poet.:
flecte ratem! numerum non habet illa suum,
its full number, Ov. H. 10, 36:
novus exercitus consulibus est decretus: binae legiones cum suo equitatu,
Liv. 40, 36, 6:
cum suo justo equitatu,
id. 21, 17, 8:
totam (disciplinam) in suum statum redegit,
Val. Max. 2, 7, 2:
tranquilla mente et vultu suo,
with the ordinary expression of his face, Sen. Clem. 2, 6, 2:
media pars aeris ab his (ignibus) submota, in frigore suo manet. Natura enim aeris gelida est,
id. Q. N. 2, 10, 4:
cornuaque in patriis non sua vidit aquis,
not natural to her, Ov. H. 14, 90. —
So, non suus, of ingrafted branches and their fruit: miraturque (arbos) novas frondis et non sua poma,
Verg. G. 2, 82. —
b.
Of time, proper, regular, etc. (cf. 5. b, supra).
(α).
The regular time ( = stato tempore):
signum quod semper tempore exoritur suo,
Plaut. Rud. prol. 4:
cum et recte et suo tempore pepererit,
Ter. Hec. 4, 1, 16: aestas suo tempore incanduit...;
tam solstitium quam aequinoctium suos dies retulit,
Sen. Q. N. 3, 16, 3:
omnes venti vicibus suis spirant majore ex parte,
Plin. 2, 47, 48, § 128. —
(β).
The right or proper time:
salictum suo tempore caedito,
Cato, R. R. 33:
cessit e vita suo magis quam suorum civium tempore,
the right time for himself, Cic. Brut. 1, 4; so,
exstingui homini suo tempore optabile est,
id. Sen. 23, 85:
Scandilius dicit se suo tempore rediturum,
id. Verr. 2, 3, 60, § 139:
si Ardeates sua tempora exspectare velint,
Liv. 4, 7, 6:
Chrysippus dicit, illum... opperiri debere suum tempus, ad quod velut dato signo prosiliat,
Sen. Ben. 2, 25, 3:
quam multi exercitus tempore suo victorem hostem pepulerunt!
Liv. 44, 39, 4. — Without antecedent: sed suo tempore totius sceleris hujus fons aperietur. Cic. Phil. 14, 6, 15; cf.:
de ordine laudis, etc., praecipiemus suo tempore,
Quint. 2, 4, 21. —
(γ).
Suo loco = at the proper place:
quae erant prudentiae propria suo loco dicta sunt,
Cic. Off. 1, 40, 143:
quod reddetur suo loco,
Quint. 11, 1, 16:
ut suo loco dicetur,
Plin. 2, 90, 102, § 221:
inscripta quae suis locis reddam,
id. 1, prooem. § 27; Sen. Ben. 2, 20, 2; cf. 1, c. b; 4. supra. —
(δ).
Suited, appropriate, adapted to one:
in eodem fundo suum quidquid conseri oportet,
Cato, R. R. 7:
siquidem hanc vendidero pretio suo,
at a suitable price, Plaut. Pers. 4, 4, 30:
in partes suas digerenda causa,
Quint. 11, 1, 6:
confundetur quidquid in suas partes natura digessit,
Sen. Q. N. 3, 29, 8. — Poet.: haec ego dumque queror, lacrimae sua verba sequuntur, Deque meis oculis in tua membra cadunt, appropriate, i. e. tristia, Ov. H. 14, 67.—Without antecedent: suum quidquid genus talearum serito, any fit kind, i. e. suited to the ground, Cato, R. R. 48. —
8.
Own, with the notion of independence of, or dependence on others (cf. B. 2. g d).
a.
Of political independence: pacem condicionibus his fecerunt ut Capuae suae leges, sui magistratus essent, her own laws, i. e. not subject to Carthage, Liv. 23, 7, 2: liberos [p. 1827] eos ac suis legibus victuros, id. 25, 23, 4. —
Esp. in the phrases suae potestatis or in sua potestate esse, suo jure uti, sui juris esse: Puteolos, qui nunc in sua potestate sunt, suo jure, libertate aequa utuntur, totos occupabunt,
Cic. Agr. 2, 31, 86:
Rhegini potestatis suae ad ultimum remanserunt,
retained their self-government, Liv. 23, 30, 9:
urbem ne quam formulae sui juris facerent,
id. 38, 9, 10. —
b.
Of paternal authority.
(α).
Free from the power of the paterfamilias; in the phrases sui juris esse, suae potestatis esse, to be independent:
quaedam personae sui juris sunt, quaedam alieno juri sunt subjectae, Gai,
Inst. 1, 48:
sui juris sunt familiarum suarum principes, id est pater familiae, itemque mater familiae,
Ulp. Fragm. 4, 1:
liberi parentum potestate liberantur emancipatione. Sed filius quidem ter manumissus sui juris fit, ceteri autem liberi una manumissione sui juris fiunt,
id. ib. 10, 1:
morte patris filius et filia sui juris fiunt,
id. ib. 10, 2:
patres familiarum sunt qui sunt suae potestatis,
Dig. 1, 6, 4:
si modo defunctus testator suae potestatis mortis tempore fuerit,
Gai. Inst. 2, 147. —
With indef. reference: si sui juris sumus,
Dig. 46, 2, 20; cf.:
pro suo possideo, 2. a. supra.—Attributively: sui juris arrogatio feminae,
Cod. Just. 8, 47, 8:
homo sui juris,
ib. 10, § 5.— Trop.:
sapiens numquam semiliber erit: integrae semper libertatis et sui juris,
Sen. Brev. Vit. 5, 3:
non illarum coitu fieri cometen, sed proprium et sui juris esse,
id. Q. N. 7, 12, 2: nullique sunt tam feri et sui juris adfectus, ut non disciplina perdomentur, id. Ira, 2, 12, 3. —
(β).
Subject to paternal authority, in the phrases suus heres, sui liberi; suus heres, an heir who had been in the paternal power of the deceased:
CVI SVVS HERES NON SIT, XII. Tab. fr. 5, 4.—In the jurists without antecedent: sui et necessarii heredes sunt velut filius filiave, nepos neptisve ex filia, deinceps ceteri qui modo in potestate morientis fuerunt,
Gai. Inst. 2, 156:
(emancipati liberi) non sunt sui heredes,
ib. 2, 135:
alia facta est juris interpretatio inter suos heredes,
ib. 3, 15:
datur patrono adversus suos heredes bonorum possessio (where patrono is not the antecedent of suos),
ib. 3, 41:
sui heredes vel instituendi sunt vel exheredandi,
Ulp. Fragm. 22, 14:
accrescunt suis quidem heredibus in partem virilem, extraneis autem in partem dimidiam,
id. ib. 22, 17. —
Sui liberi, children in paternal power: de suis et legitimis liberis,
Cod. Just. 6, 55 inscr.
D.
In particular connections.
1.
With ipse, his own, etc. (cf. Zumpt, Gram. § 696).
a.
Ipse agreeing with the antecedent of suus, the antecedent being,
(α).
A subjectnom.:
(ingenium ejus) valet ipsum suis viribus,
by its own strength, Cic. Cael. 19, 45:
legio Martia non ipsa suis decretis hostem judicavit Antonium?
by its own resolutions, id. Phil. 4, 2, 5:
ruit ipse suis cladibus,
id. ib. 14, 3, 8:
si ex scriptis cognosci ipsi suis potuissent,
id. de Or. 2, 2, 8:
qui se ipse sua gravitate et castimonia defenderet,
id. Cael. 5, 11:
quod ipse suae civitatis imperium obtenturus esset,
Caes. B. G. 1, 3:
suamet ipsae fraude omnes interierunt,
Liv. 8, 18, 9; 39, 49, 3:
ut saeviret ipse in suum sanguinem effecerunt,
id. 40, 5, 1:
respicerent suum ipsi exercitum,
id. 42, 52, 10; 21, 31, 12; 22, 38, 3; 6, 19, 6.—
(β).
A subject-acc.:
sunt qui dicant eam sua ipsam peremptam mercede,
Liv. 1, 11, 9:
(tribuniciam potestatem) suis ipsam viribus dissolvi,
id. 2, 44, 2.—
(γ).
An object in dat. or acc.:
sic ut ipsis consistendi in suis munitionibus locus non esset,
Caes. B. C. 2, 6:
tribuni (hostem) intra suamet ipsum moenia compulere,
Liv. 6, 36, 4:
alios sua ipsos invidia opportunos interemit,
id. 1, 54, 8; 22, 14, 13.—Suus as adjunct of subject (rare):
aliquando sua praesidia in ipsos consurrexerunt,
their own garrisons revolted against them, Sen. Clem. 1, 26, 1.—
b.
With gen. of ipse, strengthening the possessive notion (cf. 4.;
post-Aug. and very rare, but freq. in modern Lat.): aves (foetus suos) libero caelo suaeque ipsorum fiduciae permittunt,
Quint. 2, 6, 7 (but tuus ipsius occurs in Cic.:
tuo ipsius studio,
Cic. Mur. 4, 9:
tuam ipsius amicitiam,
id. Verr. 2, 3, 4, § 7).—
c.
Both suus and ipse agreeing with the governing noun (very rare; not in Cic. or Caes.): quae tamen in ipso cursu suo dissipata est (= ipsa in cursu suo), in its very course, Sen. Q. N. 1, 1, 3 dub.:
suamet ipsa scelera,
Sall. C. 23, 2 (Dietsch ex conj. ipse):
suismet ipsis corporibus,
Liv. 2, 19, 5 MSS. (Weissenb. ex conj. ipsi):
a suismet ipsis praesidiis,
id. 8, 25, 6 MSS. (Weissenb. ipsi).—
2.
With quisque, distributively, each ( every one)... his own; in prose quisque is generally preceded by suus.
a.
Quisque and suus in different cases.
(α).
Quisque as subjectnom.:
sentit enim vim quisque suam quoad possit abuti,
Lucr. 5, 1033:
suo quisque loco cubet,
Cato, R. R. 5:
suum quisque noscat ingenium,
Cic. Off. 1, 31, 114:
ad suam quisque (me disciplinam) rapiet,
id. Ac. 2, 36, 114:
quod suos quisque servos in tali re facere voluisset,
id. Mil. 10, 29:
cum suo quisque auxilio uteretur,
Caes. B. C. 1, 51:
celeriter ad suos quisque ordines redit,
id. ib. 3, 37.—In apposition with plur. subj. (freq. in Liv.):
nunc alii sensus quo pacto quisque suam rem Sentiat,
Lucr. 4, 522:
ut omnes cives Romani in suis quisque centuriis prima luce adessent,
that all the Roman citizens should be present, each in his own centuria, Liv. 1, 44, 1:
hinc senatus, hinc plebs, suum quisque intuentes ducem constiterant,
id. 6, 15, 3:
ut (trigemini) pro sua quisque patria dimicent,
id. 1, 24, 2:
stabant compositi suis quisque ordinibus,
id. 44, 38, 11:
(consules) in suas quisque provincias proficiscuntur,
id. 25, 12, 2; 25, 26, 13:
in suo quaeque (stella) motu naturam suam exercent,
Plin. 2, 39, 39, § 106.—With abl. absol.:
omnes, velut dis auctoribus in spem suam quisque acceptis, proelium una voce poscunt,
Liv. 21, 45, 9 Weissenb. ad loc.:
relictis suis quisque stationibus... concurrerunt,
id. 32, 24, 4; 4, 44, 10; 39, 49, 3; 2, 38, 6.—
(β).
With acc. of quisque as subj.:
fabrum esse suae quemque fortunae, App. Claud. ap. Ps.-Sall. Ep. ad Caes. Rep. c. l.: sui quemque juris et retinendi et dimittendi esse dominum,
Cic. Balb. 13, 31:
recipere se in domos suas quemque jussit,
Liv. 25, 10, 9; and (ungrammatically) nom., as apposition to a subj.-acc.:
se non modo suam quisque patriam, sed totam Siciliam relicturos,
id. 26, 29, 3 MSS. (Weissenb. ex conj. quosque).—
(γ).
As adjunct of the subject-nom., with a case of quisque as object, attribut. gen., etc.:
sua cujusque animantis natura est,
Cic. Fin. 5, 9, 25:
sua quemque fraus, suum facinus, suum scelus, etc., de sanitate ac mente deturbat,
id. Pis. 20, 46:
sua quemque fraus et suus terror maxime vexat,
id. Rosc. Am. 24, 67:
suum cuique incommodum ferendum est,
id. Off. 3, 6, 30:
ut solidum suum cuique solvatur,
id. Rab. Post. 17, 46:
ne suus cuique domi hostis esset,
Liv. 3, 16, 3:
ut sua cuique respublica in manu esset,
id. 26, 8, 11:
animus suus cuique ordinem pugnandi dabat,
id. 22, 5, 8:
tentorium suum cuique militi domus ac penates sunt,
id. 44, 39, 5:
suus cuique (stellae) color est,
Plin. 2, 18, 16, § 79:
trahit sua quemque voluptas,
Verg. E. 2, 65:
stat sua cuique dies,
id. A. 10, 467.—
(δ).
As predicate-nom. (v. II. B.):
opinionem, quae sua cuique conjectanti esse potest,
Liv. 6, 12, 3.—
(ε).
As adjunct of subj.-acc.:
suum cuique honorem et gradum redditum gaudeo,
Cic. Rosc. Am. 47, 136:
scientiam autem suam cujusque artis esse,
id. Fin. 5, 9, 26.—
(ζ).
As adjunct of an object, with a case of quisque as object or attribut. gen.: suam cuique sponsam, mihi meam: suum cuique amorem, mihi meum, Atil. Fragm. inc. 1: suom cuique per me uti atque frui licet, Cato ap. Gell. 13, 24 (23), 1:
ut suo quemque appellem nomine,
Plaut. Ps. 1, 2, 52:
placet Stoicis suo quamque rem nomine appellare,
Cic. Fam. 9, 22, 1:
ad suam cujusque naturam consilium est omne revocandum,
id. Off. 1, 33, 119:
justitia quae suum cuique distribuit,
id. N. D. 3, 15, 38:
in tribuendo suum cuique,
id. Off. 1, 5, 14:
Turnus sui cuique periculi recens erat documentum,
Liv. 1, 52, 4:
in trimatu suo cuique dimidiam esse mensuram futurae certum esse,
Plin. 7, 15, 16, § 73:
certa cuique rerum suarum possessio,
Vell. 2, 89, 4; cf.: qua re suum unicuique studium suaque omnibus delectatio relinquatur, Ps.-Cic. Cons. 26, 93.—With quemque in apposition with acc. plur.:
Camillus vidit intentos opifices suo quemque operi,
Liv. 6, 25, 9; so cujusque in appos. with gen. plur.: trium clarissimorum suae cujusque gentis virorum mors, id. 39, 52, 7; and cuique with dat. plur.: sui cuique mores fingunt fortunam hominibus, Poet. ap. Nep. Att. 11, 6 (where Lachm. ad Lucr. 2, 372, reads quique, ex conj.; cf. b. b, infra).—
b.
Attraction of suus and quisque as adjuncts of nouns.
(α).
Attraction of suus:
ut nemo sit nostrum quin in sensibus sui cujusque generis judicium requirat acrius (= suum cujusque generis judicium),
Cic. Ac. 2, 7, 19:
quas tamen inter omnes (voces) est suo quoque in genere (vox) mediocris ( = inter omnes voces est mediocris vox, sua quoque in genere),
id. de Or. 3, 57, 216:
eo concilia suae cujusque regionis indici jussit (= sua cujusque regionis concilia),
Liv. 45, 29, 10:
equites suae cuique parti post principia collocat (= equites suos cuique parti),
id. 3, 22, 6:
cum motibus armorum et corporum suae cuique genti assuetis,
id. 25, 17, 5:
legiones deducebantur cum tribunis et centurionibus et sui cujusque ordinis militibus (= suis cujusque),
Tac. A. 14, 27:
quae sui cujusque sunt ingenii,
Quint. 7, 10, 10 Halm (al. sua):
sui cujusque ingenii poma vel semina gerunt (= sua cujusque),
Col. 3, 1;
and by a double attraction: has (cohortes) subsidiariae ternae et aliae totidem suae cujusque legionis subsequebantur (= has cohortes... totidem cujusque legionis, suam quaeque legionem, subsequebantur),
Caes. B. C. 1, 83. —
(β).
Attraction of quisque:
tanta ibi copia venustatum in suo quique loco sita,
Plaut. Poen. 5, 4, 6 (al. quaeque):
quodvis frumentum non tamen omne Quique suo genere inter se simile esse videbis,
Lucr. 2, 372 Lachm. and Munro ad loc.:
cum verba debeant sui cujusque generis copulari,
Varr. L. L. 10, 48:
in sensibus sui cujusque generis judicium,
Cic. Ac. 2, 7, 19:
haec igitur proclivitas ad suum quodque genus aegrotatio dicatur,
id. Tusc. 4, 12, 28:
separatim greges sui cujusque generis nocte remeabant (= greges sui quisque generis),
Liv. 24, 3, 5:
ut sui cujusque mensis acciperet (frumentum),
Suet. Aug. 40;
and quisque both attracted and in its own case: quia cujusque partis naturae et in corpore et in animo sua quaeque vis sit (where either cujusque or quaeque is redundant),
Cic. Fin. 5, 17, 46; v. Madv. ad loc.; Cato, R. R. 23 fin.;
so esp. in the phrases suo quoque tempore, anno, die, loco, etc.: pecunia, quae in stipendium Romanis suo quoque anno penderetur, deerat (= suo quaeque anno),
each instalment in the year when due, Liv. 33, 46, 9 Weissenb. ad loc.:
suo quoque loco,
Varr. R. R. 1, 7, 2; 1, 22, 6:
opera quae suis quibusque temporibus anni vilicum exsequi oporteret,
Col. 11, 3:
suo quoque tempore,
Vitr. 2, 9, 4:
nisi sua quaque die usurae exsolverentur (= sua quaeque die),
Dig. 22, 1, 12 init.; 13, 7, 8, § 3:
ut opera rustica suo quoque tempore faciat,
ib. 19, 2, 25, § 3 (al. quaeque)—
c.
In the order quisque... suus.
(α).
In relative clauses, comparative clauses with ut, and interrogative clauses introduced by quid, etc., where quisque immediately follows the relative, etc.:
ut quisque suom volt esse, ita est,
Ter. Ad. 3, 3, 45; cf.
with sibi,
Cic. Leg. 1, 18, 49; id. Lael. 9, 30:
expendere oportere quid quisque habeat sui... nec velle experiri quam se aliena deceant. Id enim maxime quemque decet quod est cujusque maxime suum,
id. Off. 1, 31, 113:
neque solum quid in senatu quisque civitatis suae dicerent ignorabant, sed, etc.,
Liv. 32, 19, 9:
gratius id fore laetiusque quod quisque sua manu ex hoste captum rettulerit,
id. 5, 20, 8; 6, 25, 10; cf.:
in quibus cum multa sint quae sua quisque dicere velit, nihil est quod quisque suum possit dicere,
Sen. Vit. Beat. 23, 1.—
(β).
If the emphasis is not on suus, but (for quisque, when emphatic, unusquisque is used) on some other word:
in civitates quemque suas... dimisit,
Liv. 21, 48, 2:
in patriam quisque suam remissus est,
Just. 33, 2, 8:
in vestigio quemque suo vidit,
Liv. 28, 22, 15; cf.:
hospitibus quisque suis scribebant,
id. 33, 45, 6:
pro facultatibus quisque suis,
id. 42, 53, 3; cf.:
respiciendae sunt cuique facultates suae,
Sen. Ben. 2, 15, 3:
praecipitat quisque vitam suam et futuri desiderio laborat,
id. Brev. Vit. 7, 5; id. Ben. 7, 5, 1:
tunc praeceps quisque se proripit et penates suos deserit,
id. Q. N. 6, 1, 5; 5, 18, 8:
summum quisque causae suae judicem facit,
Plin. 1, prooem. § 10: aestimatione nocturnae [p. 1828] quietis, dimidio quisque spatio vitae suae vivit, id. 7, 50, 51, § 167.—
(γ).
Poets adopt the order quisque suus when the metre requires it, Verg. A. 6, 743:
oscula quisque suae matri tulerunt,
Ov. F. 2, 715. —
(δ).
When suus and quisque belong to different clauses:
atque earum quaeque, suum tenens munus... manet in lege naturae,
Cic. Tusc. 5, 13, 38. —
d.
Suus uterque, or uterque suus, distributively of two subjects:
suas uterque legiones reducit in castra,
Caes. B. C. 1, 40; 2, 28:
ideo quod uterque suam legem confirmare debebit,
Cic. Inv. 2, 49, 142:
cum sui utrosque adhortarentur,
Liv. 1, 25, 1:
ad utrumque ducem sui redierunt,
id. 21, 29, 5:
utraque (lex) sua via it,
Sen. Ben. 6, 6, 1; cf.
uterque, in apposit.: nec ipsi tam inter se acriter contenderunt, quam studia excitaverant uterque sui corporis hominum,
Liv. 26, 48, 6.—
3.
With sibi.
(α).
Sibi with pronom. force (cf. sui, IV. C. fin.):
reddam suum sibi,
Plaut. Trin. 1, 2, 119 ( = ei; but referred to b, infra, by Brix ad loc.); cf.:
suam rem sibi salvam sistam,
id. Poen. 5, 2, 123:
idem lege sibi sua curationem petet,
for himself, Cic. Agr. 2, 9, 22 (cf. id. Phil. 2, 37, 96;
I. B. 2. b. supra): ut vindicare sibi suum fulgorem possint,
Sen. Q. N. 1, 1, 11; cf.
the formula of divorce: tuas res tibi habeto,
Dig. 24, 2, 2.—Hence, illam suam suas res sibi habere jussit, Cic. Phil. 2, 28, 69.—
(β).
With sibi redundant, to strengthen suus (anteand post-class. and colloq.):
quo pacto serviat suo sibi patri,
Plaut. Capt. prol. 5:
eum necabam ilico per cerebrum pinna sua sibi, quasi turturem,
id. Poen. 2, 40; v. sui, IV. C. and the passages there cited.—
4.
With gen. agreeing with the subject of suus:
quas cum solus pertulisset ut sua unius in his gratia esset,
that the credit of it should belong to him alone, Liv. 2, 8, 3:
qui de sua unius sententia omnia gerat,
id. 44, 22, 11; cf.:
unam Aegyptus in hoc spem habet suam,
Sen. Q. N. 4, 2, 2.—For suus ipsius, etc., v. D. 1. b. supra.—
5.
With demonstr., rel., or indef. pronn. and adjj., of his, hers, etc.:
postulat ut ad hanc suam praedam adjutores vos profiteamini,
to this booty of his, Cic. Rosc. Am. 2, 6:
Sestius cum illo exercitu suo,
id. Sest. 5, 12:
qua gravitate sua,
id. ib. 61, 129:
suam rem publicam illam defenderunt,
that republic of theirs, id. ib. 67, 141:
in istum civem suum,
against this citizen of theirs, id. Balb. 18, 41:
cum illo suo pari,
id. Pis. 8, 18:
te nulla sua calamitate civitas satiare potest?
id. Phil. 8, 6, 19:
dubitatis igitur, quin vos M. Laterensis ad suam spem aliquam delegerit,
for some hope of his, id. Planc. 16, 39:
non tam sua ulla spe quam militum impetu tractus,
by any hope of his, Liv. 25, 21, 5:
nullo suo merito,
from no fault of theirs, id. 26, 29, 4:
ipse arcano cum paucis familiaribus suis colloquitur,
with a few of his friends, Caes. B. C. 1, 19.—
6.
With descriptive adjj.
(α).
Standing before the adj. and noun (so most freq.):
suorum improbissimorum sermonum domicilium,
Cic. Pis. 31, 76:
causam sui dementissimi consilii,
id. Phil. 2, 22, 53:
suam insatiabilem crudelitatem,
id. ib. 11, 3, 8:
suis amplissimis fortunis,
id. ib. 13, 8, 16:
suum pristinum morem,
id. Pis. 12, 27:
suis lenissimis postulatis,
Caes. B. C. 1, 5: simili ratione Pompeius in suis veteribus castris consedit (suis emphatic; cf. b, infra), id. ib. 3, 76.—
(β).
Between the adj. and noun (less emphatic):
pro eximiis suis beneficiis,
Cic. Prov. Cons. 4, 7:
propter summam suam humanitatem,
id. Fam. 15, 14, 1:
ex praeteritis suis officiis,
Caes. B. C. 3, 60:
Caesar in veteribus suis castris consedit,
id. ib. 3, 76.—
(γ).
After adj. and noun:
veterem amicum suum excepit,
Cic. Rab. Post. 16, 43:
in illo ardenti tribunatu suo,
id. Sest. 54, 116.—
7.
Objectively for the pers. pron. (rare):
neque cuiquam mortalium injuriae suae parvae videntur ( = sibi illatae),
Sall. C. 51, 11; so,
neglectam ab Scipione et nimis leviter latam suam injuriam ratus,
Liv. 29, 9, 9:
ipsae enim leges te a cognitione sua judicio publico reppulerunt ( = a se cognoscendo),
Cic. Balb. 14, 32:
suam invidiam tali morte quaesitam ( = quaesitum esse ab eo ut homines se inviderent),
Tac. A. 3, 16; so,
nulla sua invidia,
Cic. Mil. 15, 40.—
8.
Abl. fem. sua, with refert or interest, for gen. of the pers. pron.: neminem esse qui quomodo se habeat nihil sua censeat interesse, Cic. Fin. 5, 10, 30:
si scit sua nihil interesse utrum anima per os, an per jugulum exeat,
Sen. Ep. 76, 33; v. intersum, III.—
9.
Strengthened by the suffix - pte or -met.
(α).
By - pte (not used with ipse) affixed to the forms sua, suo, and (ante-class.) suum:
quom illa osculata esset suumpte amicum,
Plaut. Mil. 2, 4, 38:
ut terrena suopte nutu et suo pondere in terram ferantur,
Cic. Tusc. 1, 17, 40:
ferri suopte pondere,
id. N. D. 1, 25, 69:
suapte natura,
id. Fat. 18, 42:
suapte vi et natura,
id. ib. 19, 43; id. Fin. 1, 16, 54; 5, 22, 61:
suopte ingenio,
Liv. 25, 18; so id. 1, 25, 1; 1, 18, 4:
suapte manu,
Cic. Or. 3, 3, 10:
locus suapte natura infestus,
Liv. 44, 6, 9; so,
suapte natura,
id. 4, 22, 4:
flumina suapte natura vasta,
Sen. Q. N. 3, 27, 8; so id. Ben. 4, 17, 2:
sponte suapte,
Varr. L. L. 6, 7, § 70.—
(β).
With - met, almost always followed by ipse (in all forms of suus except suus, suum, suae, and suorum):
suomet ipsi more,
Sall. J. 31, 6:
suomet ipsi instrumento,
Liv. 22, 14, 13:
suomet ipsi metu,
Tac. H. 3, 16 fin.:
suamet ipsum pecunia,
Sall. J. 8, 2:
suamet ipsae fraude,
Liv. 8, 18, 9:
intra suamet ipsum moenia,
id. 6, 36, 4:
suismet ipsi praesidiis,
id. 8, 25, 6:
suismet ipsis corporibus,
id. 2, 19, 5:
suosmet ipsi cives,
id. 2, 9, 5:
suasmet ipse spes,
Tac. A. 3, 66 fin. —Without ipse:
populum suimet sanguinis mercede,
Sall. H. Fragm. 1, 41, 25 Dietsch:
magna pars suismet aut proxumorum telis obtruncabantur,
id. ib. 2, 52 ib.

Lewis & Short latin dictionary > sua
20 suum

sŭus, a, um (old form sos, sa, sum; dat. plur. sis, Enn. ap. Fest. p. 301 Mull.; acc. sas. id. ib. p. 325 ib.; cf. Paul. ex Fest. p. 47; Schol. Pers. 1, 108; sing. sam for suam, Fest. p. 47 Mull.;
so for suo, C. I. L. 5, 2007. In ante-class. verse su- with the following vowel freq. forms one syllable,
Plaut. Merc. 1, 1, 48; id. Ps. 1, 3, 5; Ter. And. 1, 1, 68; Lucr. 1, 1022; v. Neue, Formenl. 2, 189 sqq.), pron. poss., 3 d pers. [root SVA-; Sanscr. sva, own; cf. sui; Gr. seWo-, whence sphe, etc., and he; cf. heos], of or belonging to himself, herself, etc.; his own, her own, etc.; his, her, its, their; one ' s; hers, theirs.
I.
Ordinary possessive use his, etc. (cf. the similar use of the pers. pron. sui, q. v.).
A.
With antecedent in the same sentence.
1.
The antecedent a subject-nominative, expressed or understood.
(α).
His:
Caesar copias suas divisit,
Caes. B. C. 3, 97:
ille in sua sententia perseverat,
id. ib. 1, 72:
tantam habebat suarum rerum fiduciam,
id. ib. 2, 37:
cum sceleris sui socios Romae reliquisset,
Cic. Cat. 3, 1, 3:
cur ego non ignoscam si anteposuit suam salutem meae?
id. Pis. 32, 79; id. Phil. 2, 18, 45; id. Mil. 10, 27; id. Fam. 15, 14, 1:
Hanno praefecturam ejus (i.e. Muttinis) filio suo (Hannonis) dedit,
Liv. 26, 40, 7:
imperat princeps civibus suis,
Sen. Clem. 1, 16, 2:
nemo rem suam emit,
id. Ben. 7, 4, 8.—
(β).
Her:
mea Glycerium suos parentes repperit,
Ter. And. 5, 6, 5:
utinam haec ignoraret suum patrem,
id. Phorm. 5, 6, 34:
si nunc facere volt era officium suom,
Plaut. Cas. 2, 8, 72:
ne eadem mulier cum suo conjuge honestissimum adulescentem oppressisse videatur,
Cic. Cael. 32, 78:
si omnibus suis copiis excellentem virum res publica armasset,
id. Phil. 13, 16, 32.—
(γ).
Its:
omne animal, simul et ortum est, et se ipsum et omnes partes suas diligit,
Cic. Fin. 2, 11, 33:
cum mea domus ardore suo deflagrationem Italiae toti minaretur,
id. Planc. 40, 95.—
(δ).
Their: (legiones) si consulem suum reliquerunt, vituperandae sunt Cic. Phil. 5, 2, 4:
mittent aliquem de suo numero,
id. ib. 11, 10, 25:
rationem illi sententiae suae non fere reddebant,
id. Tusc. 1, 17, 38:
qui agellos suos redimere a piratis solebant,
id. Verr. 2, 3, 37, § 85:
edicunt ut ad suum vestitum senatores redirent,
id. Sest. 14, 32:
suis finibus eos prohibent,
Caes. B. G. 1, 1: Allobrogibus sese persuasuros existimabant ut per suos (Allobrogum) fines eos (Helvetios) ire paterentur, id. id. 1, 6;
and distributively: ac naves onerariae LXIII. in portu expugnatae, quaedam cum suis oneribus, frumento, armis, aere, etc.,
some with their several cargoes, Liv. 26, 47, 9.—
2.
With a subject-clause as antecedent:
id sua sponte apparebat tuta celeribus consiliis praepositurum,
was selfevident, Liv. 22, 38, 13:
ad id quod sua sponte satis collectum animorum erat, indignitate etiam Romani accendebantur,
id. 3, 62, 1:
secutum tamen sua sponte est ut vilior ob ea regi Hannibal et suspectior fieret,
id. 35, 14, 4. —
3.
With subject-acc. as antecedent:
hanc dicam Athenis advenisse cum aliquo amatore suo, Plant. Mil. 2, 2, 86: doceo gratissimum esse in sua tribu Plancium,
Cic. Planc. 19, 47:
cupio eum suae causae confidere,
id. Sest. 64, 135:
suspicari debuit (Milo), eum (Clodium) ad villam suam (Clodii) deversurum,
id. Mil. 19, 51: Medeam praedicant in fuga fratris sui membra dissipavisse, id. Imp. Pomp. 9, 22:
(dixit) Caesarem pro sua dignitate debere et studium et iracundiam suam reipublicae dimittere,
Caes. B. C. 1, 8.—
4.
With object-acc. as antecedent.
(α).
Suus being an adjunct of the subject (generally rendered in Engl. by a pass. constr.):
hunc pater suus de templo deduxit,
he was taken from the temple by his father, Cic. Inv. 2, 17, 52:
hunc sui cives e civitate ejecerunt,
id. Sest. 68, 142:
Alexandrum uxor sua... occidit,
id. Inv. 2, 49, 144:
illum ulciscentur mores sui,
id. Att. 9, 12, 2:
quodsi quem natura sua... forte deficiet,
id. Or. 1, 14:
utrumque regem sua multitudo consalutaverat,
Liv. 1, 7, 1:
quas (urbes) sua virtus ac dii juvent, magnas sibi opes facere,
id. 1, 9, 3; 1, 7, 15; 6, 33, 5:
quos nec sua conscientia impulerit, nec, etc.,
id. 26, 33, 3; 25, 14, 7:
consulem C. Marium servus suus interemit,
Val. Max. 6, 8, 2:
quis non Vedium Pollionem pejus oderat quam servi sui?
Sen. Clem. 1, 18, 2:
sera dies sit qua illum gens sua caelo adserat,
id. Cons. Poll. 12 (31), 5.—With the antecedent understood from the principal sentence:
ita forma simili pueri ut mater sua internoscere (sc. eos) non posset,
Plaut. Men. prol. 19; and with suus as adjunct both of the subject and of the antecedent: jubet salvere suos vir uxorem suam, id. merc. 4, 3, 11. —
(β).
With impers. verbs:
sunt homines, quos libidinis infamiaeque suae neque pudeat neque taedeat,
Cic. Verr. 1, 12, 35:
video fore ut inimicos tuos poeniteat intemperantiae suae,
id. Fam. 3, 10, 1:
si Caesarem beneficii sui poeniteret,
id. Lig. 10, 29; so id. Agr. 2, 11, 26:
jam ne nobilitatis quidem suae plebejos poenitere,
Liv. 10, 7, 8:
militem jam minus virtutis poenitere suae,
id. 22, 12, 10.—
(γ).
As adjunct of other members of the sentence:
ad parentes suos ducas Silenium,
Plaut. Cist. 2, 3, 86. nam is illius filiam conicit in navem clam matrem suam (i.e. filiae), id. Mil. 2, 1, 34:
eosdem ad quaestoris sui aut imperatoris, aut commilitonum suorum pericula impulistis,
Cic. Phil. 13, 17, 34:
totum enim ex sua patria sustulisti,
id. Verr. 2, 5, 49, § 127; id. Or. 3, 32, 126: quem (Hammonium) tibi etiam suo nomine ( on his own account) commendo... itaque peto a te ut ejus procuratorem et ipsum suo nomine diligas, id. Fam. 13, 21, 2:
Caesar Fabium in sua remittit hiberna,
Caes. B. G. 5, 33; id. B. C. 3, 24:
introire ad Ciceronem, et domi suae imparatum confodere,
Sall. C. 28, 1:
suis flammis delete Fidenas,
i. e. the flames kindled by the Fidenates, Liv. 4, 33, 5:
suo igni involvit hostes,
Tac. A. 14, 30:
quid Caesarem in sua fata inmisit?
Sen. Ep. 94, 65; id. Q. N. 1, praef. 7; cf.
with antecedent supplied from preceding sentence: non destiti rogare et petere (sc. Brutum) mea causa, suadere et hortari sua,
Cic. Att. 6, 2, 7.—
5.
With dat. as antecedent.
(α).
As adjunct of subject (cf. 4. supra):
suus rex reginae placet,
a queen likes her own king, Plaut. Stich. 1, 2, 76:
ei nunc alia ducenda'st domum, sua cognata Lemniensis,
id. Cist. 1, 1, 101:
Autronio nonne sodales, non collegae sui... defuerunt?
Cic. Sull. 2, 7:
si ceteris facta sua recte prosunt,
id. Cat. 3, 12, 27:
cui non magistri sui atque doctores, cui non... locus ipse... in mente versetur?
id. Planc. 33, 81:
haec omnia plane... Siculis erepta sunt: primum suae leges, etc.,
id. Verr. 2, 2, 13, § 33:
Romanis multitudo sua auxit animum,
Liv. 21, 50, 4:
sicuti populo Romano sua fortuna labet,
id. 42, 50, 7:
Lanuvinis sacra sua reddita,
id. 8, 14, 2:
vilitas sua illis detrahit pretium,
Sen. Ben. 4, 29, 2:
nemo est cui felicitas sua satisfaciat,
id. Ep. 115, 17:
labor illi suus restitutus est,
id. Brev. Vit. 20, 3:
magnitudo sua singulis constat,
id. Q. N. 1, 1, 10:
tantum sapienti sua, quantum Dec omnis aetas patet,
id. Ep. 53, 11. —
With antecedent supplied from principal sentence: mater quod suasit sua Adulescens mulier fecit, i.e. ei,
Ter. Hec. 4, 4, 38.—
(β).
Of other words:
regique Thebano regnum stabilivit suum,
Plaut. Am. 1, 1, 40:
mittam hodie huic suo die natali malam rem magnam,
id. Ps. 1, 3, 5:
ego Metello non irascor, neque ei suam vacationem eripio,
Cic. Verr. 2, 2, 68, § 164:
desinant insidiari domui suae consuli,
id. Cat. 1, 13, 32:
quibus ea res honori fuerit a suis civibus,
id. Mil. 35, 96: Scipio suas res Syracusanis restituit, Liv. [p. 1824] 29, 1, 17:
nos non suas (leges Lacedaemoniis arbitror) ademisse, sed nostras leges dedisse,
id. 39, 37, 6:
Graccho et Tuditano provinciae Lucani et Galliae cum suis exercitibus prorogatae,
id. 25, 3, 5.—
6.
With gen., abl., or object of a prep. as antecedent:
nec illius animi aciem praestringit splendor sui nominis,
Cic. Rab. Post. 16, 43:
nolite a sacris patriis Junonis Sospitae domesticum et suum consulem avellere,
id. Mur. 41, 90:
quamvis tu magna mihi scripseris de Bruti adventu ad suas legiones,
id. Att. 14, 13, 12:
suae legis ad scriptum ipsam quoque sententiam adjungere,
the meaning of their law to which they refer, id. Inv. 2, 49, 147:
cum ambitio alterius suam primum apud eos majestatem solvisset,
Liv. 22, 42, 12:
nunc causam instituendorum ludorum ab origine sua repetam,
Val. Max. 2, 4, 4:
Jubam in regno suo non locorum notitia adjuvet, non popularium pro rege suo virtus,
Sen. Ep. 71, 10; id. Ben. 7, 6, 3; id. Clem. 1, 3, 4.—Esp. with cujusque as antecedent:
in qua deliberatione ad suam cujusque naturam consilium est omne revocandum,
Cic. Off. 1, 33, 119 (v. II. D. 2. infra).— Abl.:
operam dare ut sua lex ipso scripto videatur niti,
Cic. Inv. 2, 49, 147 (cf. supra):
(Caesar reperiebat) ad Galbam propter justitiam prudentiamque suam totius belli summam deferri,
Caes. B. G. 2, 4:
credere, ad suum concilium a Jove deos advocari,
Sen. Q. N. 2, 42, 1.—
7.
With predic. nom. as antecedent:
sapientissimi artis suae professores sunt a quibus et propria studia verecunde et aliena callide administrantur,
Val. Max. 8, 12, 1.—
8.
With appositive noun.
(α).
With gram. subject as antecedent:
hoc Anaximandro, populari ac sodali suo, non persuasit,
Cic. Ac. 2, 37, 118:
vidit fortissimum virum, inimicissimum suum,
id. Mil. 9, 25:
(hic) fuit in Creta contubernalis Saturnini, propinqui sui,
id. Planc. 11, 27:
ut non per L. Crassum, adfinem suum... causam illam defenderit,
id. Balb. 21, 49:
ne cum hoc T. Broccho, avunculo, ne cum ejus filio, consobrino suo, ne nobiscum vivat,
id. Lig. 4, 11:
Caesar mittit ad eum A. Clodium, suum atque illius familiarem,
Caes. B. C. 3, 57.—
(β).
With object as antecedent:
Dicaearchum cum Aristoxeno, aequali et condiscipulo suo, omittamus,
Cic. Tusc. 1, 18, 41:
tres fratres optimos, non solum sibi ipsos, neque nobis, necessariis suis, sed etiam rei publicae condonavit,
id. Lig. 12, 36:
Varroni, quem, sui generis hominem,... vulgus extrahere ad consulatum nitebatur,
Liv. 22, 34, 2.—
(γ).
With appositive noun as antecedent:
si P. Scipionem, clarissimum virum, majorumque suorum simillimum res publica tenere potuisset,
Cic. Phil. 13, 14, 29:
M. Fabi Ambusti, potentis viri cum inter sui corporis homines, tum ad plebem, etc.,
Liv. 6, 34, 5:
C. vero Fabricii, et Q. Aemilii Papi, principum saeculi sui, domibus argentum fuisse confitear oportet,
Val. Max. 4, 4, 3.—
9.
In participial clauses.
(α).
The antecedent being the logical subject of the participle, and other than the principal subject:
credamus igitur Panaetio, a Platone suo dissentienti ( = qui dissentiebat),
Cic. Tusc. 1, 32, 79:
ea Sex. Roscium, expulsum ex suis bonis, recepit domum,
id. Rosc. Am. 10, 27:
diffidentemque rebus suis confirmavit,
id. Imp. Pomp. 9, 23:
Dejotarum ad me venientem cum omnibus copiis suis, certiorem feci, etc.,
id. Fam. 15, 4, 7; id. Cat. 4, 9, 18: si hominis et suis et populi Romani ornamentis amplissimi ( being greatly distinguished) causam repudiassem, id. Mur. 4, 8:
stupentes tribunos et suam jam vicem magis anxios quam, etc., liberavit consensus populi Romani,
Liv. 8, 35, 1; 22, 42, 8:
manet in folio scripta querela suo ( = quam scripsit),
Ov. F. 5, 224; cf. in abl. absol.:
et ipsis (hostibus) regressis in castra sua,
Liv. 22, 60, 9:
quibus (speculis) si unum ostenderis hominem, populus adparet, unaquaque parte faciem exprimente sua,
Sen. Q. N. 1, 5, 5.—
(β).
The logical subject of the participle, being also the principal subject:
sic a suis legionibus condemnatus irrupit in Galliam,
Cic. Phil. 10, 10, 21:
hunc agrum patres nostri, acceptum a majoribus suis ( = quem acceperant), perdiderunt,
id. Agr. 2, 31, 84:
ut in suis ordinibus dispositi dispersos adorirentur,
Caes. B. C. 3, 92: Appius, odium in se aliorum suo in eos metiens odio, haud ignaro, inquit, imminet fortuna, Liv. 3, 54, 3:
ipsa capit Condita in pharetra ( = quae condiderat) tela minora sua,
Ov. F. 2, 326; cf. in abl. absol.:
Sopater, expositis suis difficultatibus ( = cum exposuisset, etc.): Timarchidem... perducit,
Cic. Verr. 2, 2, 28, § 69:
Caesar, primum suo deinde omnium ex conspectu remotis equis, etc.,
Caes. B. G. 1, 25:
Campani, audita sua pariter sociorumque clade, legatos ad Hannibalem miserunt,
Liv. 25, 15, 1:
(Appius) deposito suo magistratu... domum est reductus,
id. 4, 24, 7; 3, 35, 9; 9, 10, 13; 9, 41, 9.—
(γ).
The antecedent being the principal subject, not the logical subject of the participle:
M. Papirius dicitur Gallo, barbam suam (i.e. Papirii) permulcenti,... iram movisse,
Liv. 5, 41, 9: cum Gracchus, verecundia deserendi socios, implorantis fidem suam populique Romani, substitisset. id. 23, 36, 8; cf. in abl. absol.:
si sine maximo dedecore, tam impeditis suis rebus, potuisset emori,
Cic. Rab. Post. 10, 29; id. Mil. 14, 38; id. Planc. 21, 51; id. Clu. 14, 42:
ita (consul) proelio uno accidit Vestinorum res, haudquaquam tamen incruento milite suo (consulis),
Liv. 8, 29, 12; cf.
with antecedent to be supplied: Campani, cum, robore juventutis suae acciso, nulla (sc. eis) propinqua spes esset, etc.,
id. 7, 29, 7.—
10.
In gerund. construction. ( a) With subject as antecedent:
mihi ipsa Roma ad complectendum conservatorem suum progredi visa est,
Cic. Pis. 22, 52.—
(β).
With object, the logical subjects of the gerund as antecedent:
cur iis persequendi juris sui... adimis potestatem?
Cic. Div. in Caecil. 6, 21:
si senatui doloris sui de me declarandi potestas esset erepta,
id. Sest. 23, 51:
nec tribunis plebis (spatium datur) sui periculi deprecandi,
Caes. B. C. 1, 5.—
(γ).
With antecedent dependent on the gerund:
eamque rem illi putant a suum cuique tribuendo appellatam,
Cic. Leg. 1, 6, 19.—
11.
As adjunct of a noun dependent on a subjectinf., with its logical subject as antecedent:
magnum Miloni fuit, conficere illam pestem nulla sua invidia?
Cic. Mil. 15, 40:
neque enim fuit Gabinii, remittere tantum de suo nec regis, imponere tantum plus suis,
his claim, id. Rab. Post. 11, 31:
Piso, cui fructum pietatis suae neque ex me neque a populo Romano ferre licuit,
id. Sest. 31, 68:
ei cujus magis intersit, vel sua, vel rei publicae causa vivere,
id. Off. 3, 23, 90:
sapientis est consilium explicare suum de maximis rebus,
id. Or. 2, 81, 333; id. Mil. 15, 41.—With logical subject understood:
totam Italiam suis colonis ut complere (sc. eis) liceat, permittitur,
Cic. Agr. 2, 13, 34:
maximum (sc. eis) solacium erit, propinquorum eodem monumento declarari, et virtutem suorum, et populi Romani pietatem,
id. Phil. 14, 13, 35.
B.
Without gram. antec., one ' s, one ' s own.
1.
Dependent on subject-inff.:
ejusdem animi est, posteris suis amplitudinem nobis quam non acceperit tradere, et memoriam prope intermortuam generis sui, virtute renovare,
Cic. Mur. 7, 16:
siquidem atrocius est, patriae parentem quam suum occidere,
id. Phil. 2, 13, 31:
miliens perire est melius quam in sua civitate sine armorum praesidio non posse vivere,
id. ib. 2, 44, 112: quanto est honestius, alienis injuriis quam suis commoveri, one ' s own, id. Verr. 2, 3, 72, § 169:
contentum suis rebus esse maximae sunt certissimaeque divitiae,
id. Par. 6, 51:
ut non liceat sui commodi causa nocere alteri,
id. Off. 3, 5, 23:
detrahere de altero sui commodi causa,
id. ib. 3, 5, 24:
suis exemplis melius est uti,
Auct. Her. 4, 1, 2:
levius est sua decreta tollere quam aliorum,
Liv. 3, 21. 5; 39, 5, 2;
29, 37, 11: satius est vitae suae rationes quam frumenti publici nosse,
Sen. Brev. Vit. 18, 3:
quanto satius est sua mala exstinguere quam aliena posteris tradere?
id. Q. N. 3, praef. 5:
cum initia beneficiorum suorum spectare, tum etiam exitus decet,
id. Ben. 2, 14, 2; 3, 1, 5:
Romani nominis gloriae, non suae, composuisse illa decuit,
Plin. 1, prooem. § 16.—With 1 st pers. plur., as indef. antecedent: cum possimus ab Ennio sumere... exemplum, videtur esse arrogantia illa relinquere, et ad sua devenire, to one ' s own = to our own, Auct. Her. 4, 1, 2.—
2.
Without a subject-inf.:
omnia torquenda sunt ad commodum suae causae... sua diligenter narrando,
Cic. Inv. 1, 21, 30: ut in ceteris habenda ratio non sua (al. sui) solum, sed etiam aliorum, id. Off. 1, 39, 139:
erat Dareo mite ac tractabile ingenium, nisi suam naturam plerumque fortuna corrumperet (suam not referring to Dareo),
Curt. 3, 2, 17 MSS. (Foss, mansuetam). — With 1 st pers. plur., as indef. antecedent (cf. 1. supra):
non erit ista amicitia sed mercatura quaedam utilitatum suarum,
Cic. N. D. 1, 44, 122; cf.: pro suo possidere, II. A. 2. a. g; and Cic. Off. 2, 21, 73, II. A. 2. b. a; cf. also II. B. 1. a; II. B. 5. c.; II. B. 7. b.; II. C. 8. b. b infra.
C.
With antec. in a previous sentence. Here ejus, eorum, earum are used for his, her, their, unless the clause is oblique in regard to the antecedent, i. e. the antecedent is conceived as the author of the statement.
1.
In clauses dependent on a verbum sentiendi or dicendi, expressed or understood, referring to the grammatical or logical subject of the verb.
a.
In infinitive clauses:
(Clodius) Caesaris potentiam suam potentiam esse dicebat,
Cic. Mil. 32, 88:
(Caelius) a sua (causa) putat ejus (i.e. Ascitii) esse sejunctam,
id. Cael. 10, 24:
ipsos certo scio non negare ad haec bona Chrysogonum accessisse impulsu suo (referring to ipsos),
id. Rosc. Am. 37, 107:
hostes viderunt,... suorum tormentorum usum spatio propinquitatis interire,
Caes. B. C. 2, 16:
docent, sui judicii rem non esse,
id. ib. 1, 13.—The reference of suus may be ambiguous, esp. if an infinitive is dependent on another:
hoc Verrem dicere ajebant, te... opera sua consulem factum, i.e. Verris, though grammatically it might refer to the subj. of aiebant,
Cic. Verr. 1, 10, 29:
(Ariovistus) dixit neminem secum sine sua pernicie contendisse,
Caes. B. G. 1, 36; cf. the context with, in all, eleven reflexive pronouns referring to four different antecedents (populus Romanus, Ariovistus, Caesar, nemo); cf.
also: occurrebat ei, mancam praeturam suam futuram consule Milone,
Cic. Mil. 9, 25; 32, 88; Liv. 3, 42, 2.—
b.
Suus in a clause dependent on inf.:
scio equidem, ut, qui argentum afferret atque expressam imaginem suam (i.e. militis) huc ad nos, cum eo ajebat velle mitti mulierem,
Plaut. Ps. 2, 2, 55:
isti bonorum emptores arbitrantur, vos hic sedere qui excipiatis eos qui de suis (i.e. emptorum) manibus effugerint,
Cic. Rosc. Am. 52, 151:
Siculi venisse tempus ajebant ut commoda sua defenderem,
id. Div. in Caecil. 1, 3:
ut tunc tandem sentiret recuperanda esse quae prius sua culpa amissa forent,
Liv. 44, 8, 4. —
Ambiguous: velle Pompejum se Caesari purgatum, ne ea quae reipublicae causa egerit (Pompejus) in suam (i.e. Caesaris) contumeliam vertat (where suam might be referred to Pompejus),
Caes. B. C. 1, 8.—
c.
In oblique clauses introduced by ut or ne, or clauses subordinate to such:
Cassius constituit ut ludi absente te fierent suo nomine,
Cic. Att. 15, 11, 2:
postulat ut ad hanc suam praedam tam nefariam adjutores vos profiteamini,
id. Rosc. Am. 2, 6:
Nasidius eos magnopere hortatur ut rursus cum Bruti classe, additis suis (i.e. Nasidii) auxiliis confligant,
Caes. B. C. 2, 3:
(regem) denuntiasse sibi ut triduo regni sui decederent finibus,
Liv. 42, 25, 12:
Sabinae mulieres, hinc patres, hinc viros orantes, ne parricidio macularent partus suos (i.e. mulierum),
id. 1, 13, 2:
Patron praecepit suis ut arma induerent, ad omne imperium suum parati,
Curt. 5, 11, 1.—With reflex. pron., referring to a different antecedent:
ad hanc (Laidem) Demosthenes clanculum adit, et ut sibi copiam sui faceret, petit,
Gell. 1, 8, 5. —
d.
In subordinate clauses introduced by quin or quod:
(Dejotarus) non recusat quin id suum facinus judices,
Cic. Deiot. 15, 43; so id. ib. 4, 15;
16, 45: parietes hujus curiae tibi gratias agere gestiunt, quod futura sit illa auctoritas in his majorum suorum et suis sedibus,
id. Marcell. 3, 10:
quidni gauderet quod iram suam nemo sentiret?
Sen. Troad. 3, 13:
querenti quod uxor sua e fico se suspendisset,
Quint. 6, 3, 88;
and with intentional ambiguity: cum Proculejus quereretur de filio quod is mortem suam expectaret,
id. 9, 3, 68. —
e.
In interrogative clauses:
si, quod officii sui sit, non occurrit animo, nihil umquam omnino aget,
Cic. Ac. 2, 8, 25:
ut non auderet iterum dicere quot milia fundus suus abesset ab urbe,
id. Caecin. 10, [p. 1825] 28:
donec sciat unisquisque quid sui, quid alieni sit,
Liv. 6, 27, 8:
rex ignarus, quae cum Hannibale legatis suis convenisset, quaeque legati ejus ad se allaturi fuissent,
id. 23, 39, 2:
postquam animadvertit quantus agminis sui terror esset,
id. 43, 19, 5. —
2.
In a virtually oblique clause.
a.
In final clause, introduced by ut, ne, or rel., referring to the subject of the purpose:
me a portu praemisit domum, ut haec nuntiem uxori suae,
Plaut. Am. 1, 1, 41:
quasi Appius ille Caecus viam muniverit, non qua populus uteretur, sed ubi impune sui posteri latrocinarentur, i. e. Appii,
Cic. Mil. 7, 17:
quae gens ad Caesarem legatos mise. rat, ut suis omnibus facultatibus uteretur,
Caes. B. C. 3, 80:
inde castra movent, ne qua vis sociis suis ab Romano exercitu inferri possit,
Liv. 43, 23, 5:
(Romani) Albam a fundamentis proruerunt, ne memoria originum suarum exstaret,
id. 26, 13, 16:
oppidani nuntios Romam, qui certiorem de suo casu senatum facerent, misere,
id. 6, 33, 7; cf.:
tanto intervallo ab hostibus consedit, ut nec adventus suus propinquitate nimia nosci posset, et, etc.,
Liv. 10, 20, 7:
Datames locum delegit talem ut non multum obesse multitudo hostium suae paucitati posset,
Nep. Dat. 7, 3:
quid si gubernator a diis procellas petat ut gratior ars sua periculo fiat?
Sen. Ben. 6, 25, 4. —
b.
In other dependent clauses represented as conceived by an antecedent in the principal sentence:
Sulla, si sibi suus pudor ac dignitas non prodesset, nullum auxilium requisivit ( = negavit se defendi velle, si, etc.),
Cic. Sull. 5, 15:
Paetus omnes libros quos frater suus reliquisset mihi donavit ( = dixit se donare libros quos, etc.),
id. Att. 2, 1, 12:
non enim a te emit, sed, priusquam tu suum sibi venderes, ipse possedit ( = potitus est, ne, etc.),
id. Phil. 2, 37, 96:
Africanus, si sua res ageretur, testimonium non diceret,
id. Rosc. Am. 36, 3:
ille ipse (Pompejus) proposuit epistulam illam, in qua est Pro tuis rebus gestis amplissimis. Amplioribusne quam suis, quam Africani?
id. Att. 8, 9, 2:
spiritus dabat (Manlio) quod... vinculorum suorum invidiam dictator fugisset,
Liv. 6, 18, 4:
(Numa) Camenis eum lucum sacravit, quod earum ibi concilia cum conjuge sua Egeria essent,
id. 1, 21, 3:
adulescens deos omnis invocare ad gratiam illi pro se referendam, quoniam sibi nequaquam satis facultatis pro suo animo atque illius erga se esset,
id. 26, 50, 4 (cf. D. 1. a. infra).
D.
In the place of ejus.
1.
In clauses virtually oblique, but with indicative, being conceived by the antecedent (hence suus, not ejus), but asserted as fact by the author (hence indicative, not subjunctive):
Cicero tibi mandat ut Aristodemo idem respondeas, quod de fratre suo (Ciceronis) respondisti,
Cic. Att. 2, 7, 4:
oriundi ab Sabinis, ne, quia post Tatii mortem ab sua parte non erat regnatum, imperium amitterent, sui corporis creari regem volebant,
Liv. 1, 17, 2:
C. Caesar villam pulcherrimam, quia mater sua aliquando in illa custodita erat, diruit,
Sen. Ira, 3, 21, 5:
Philemonem, a manu servum, qui necem suam per venenum inimicis promiserat, non gravius quam simplici morte punivit,
Suet. Caes. 74; cf.:
quomodo excandescunt si quid e juba sua decisum est,
Sen. Brev. Vit. 12, 3.—
2.
To avoid ambiguity:
petunt rationes illius (Catilinae) ut orbetur consilio res publica, ut minuatur contra suum (i.e. Catilinae) furorem imperatorum copia (instead of ejus, which might be referred to res publica),
Cic. Mur. 39, 83:
equites a cornibus positos, cum jam pelleretur media peditum suorum acies, incurrisse ab lateribus ferunt,
Liv. 1, 37, 3.—
3.
Colloquially and in epistolary style suus is used emphatically instead of ejus, with the meaning own, peculiar: deinde ille actutum subferret suus servus poenas Sosia, his own slave (opp. Mercury, who personates Sosias), Plaut. Am. 3, 4, 19: mira erant in civitatibus ipsorum furta Graecorum quae magistratus sui fecerant, their own magistrates ( = ipsorum), Cic. Att. 6, 2, 5:
in quibus (litteris Bruti) unum alienum summa sua prudentia (est), ut spectem ludos suos,
his peculiar prudence, id. ib. 15, 26, 1; so,
quod quidem ille (Nero) decernebat, quorumdam dolo ad omina sui exitus vertebatur,
Tac. A. 16, 24; cf. II. A. 1. b and g; II. A. 2. a. b; II. B. 3.—
4.
Without particular emphasis (mostly ante- and post-class. and poet.):
tum erit tempestiva cum semen suum maturum erit,
Cato, R. R. 31:
vitis si macra erit, sarmenta sua concidito minute,
id. ib. 37:
qui sic purgatus erit, diuturna valetudine utatur, neque ullus morbus veniet, nisi sua culpa,
id. ib. 157:
Cimon in eandem invidiam incidit quam pater suus,
Nep. Cim. 3, 1:
id qua ratione consecutus sit (Lysander) latet. Non enim virtute sui exercitus factum est, etc.,
id. Lys. 1, 2:
ipse sub Esquiliis, ubi erat regia sua, Concidit,
Ov. F. 6, 601:
quodque suus conjux riguo collegerat horto, Truncat olus foliis,
id. M. 8, 646; so id. ib. 15, 819.
II.
In partic.
A.
As substt.
1.
sui, suorum, m., his, their (etc.) friends, soldiers, fellow-beings, equals, adherents, followers, partisans, posterity, slaves, family, etc., of persons in any near connection with the antecedent.
(α).
(Corresp. to the regular usage, I. A. B. C.) Cupio abducere ut reddam (i.e. eam) suis, to her family, friends, Ter. Eun. 1, 2, 77; cf. id. ib. 1, 2, 66:
cum animus societatem caritatis coierit cum suis, omnesque natura conjunctos suos duxerit,
fellow-beings, Cic. Leg. 1, 23, 60:
mulier ingeniosa praecepit suis omnia Caelio pollicerentur,
her slaves, id. Cael. 25, 62:
quo facilius et nostras domos obire, et ipse a suis coli possit,
his friends, id. ib. 7, 18:
qua gratiam beneficii vestri cum suorum laude conjungant,
their family, id. Agr. 2, 1, 1:
vellem hanc contemptionem pecuniae suis reliquisset,
to his posterity, id. Phil. 3, 6, 16:
cum divisurum se urbem palam suis polliceretur,
his partisans, id. ib. 13, 9, 19:
Caesar, cohortatus suos, proelium commisit,
Caes. B. G. 1, 25; so,
Curio exercitum reduxit, suis omnibus praeter Fabium incolumibus,
id. B. C. 2, 35:
Caesar receptui suorum timens,
id. ib. 3, 46:
certior ab suis factus est, praeclusas esse portas,
id. ib. 2, 20:
omnium suorum consensu, Curio bellum ducere parabat,
id. ib. 2, 37: so,
Pompejus suorum omnium hortatu statuerat proelio decertare,
id. ib. 3, 86:
Caesar Brundisium ad suos severius scripsit,
to his officers, id. ib. 3, 25:
naviculam conscendit cum paucis suis,
a few of his followers, id. ib. 3, 104:
multum cum suis consiliandi causa secreto praeter consuetudinem loqueretur,
id. ib. 1, 19:
nupsit Melino, adulescenti inprimis inter suos et honesto et nobili,
his equals, associates, Cic. Clu. 5, 11:
rex raptim a suis in equum impositus fugit,
his suite, Liv. 41, 4, 7:
subsidio suorum proelium restituere,
comrades, id. 21, 52, 10:
feras bestias... ad opem suis ferendam avertas,
their young, id. 26, 13, 12:
abstulit sibi in suos potestatem,
his slaves, Sen. Ira, 3, 12, 6:
Besso et Nabarzani nuntiaverant sui regem... interemptum esse,
their fellow - conspirators, Curt. 5, 12, 14. — Very rarely sing.:
ut bona mens suis omnibus fuerit. Si quem libido abripuit, illorum eum, cum quibus conjuravit, non suum judicet esse,
Liv. 39, 16, 5.—
(β).
Irregular use (acc. to I. D.): sui = ejus amici, etc. (freq.;
the absolute use of ejus in this sense being inadmissible): quasi vero quisquam dormiat? ne sui quidem hoc velint, non modo ipse (sui = ejus amici, liberi),
Cic. Tusc. 1, 38, 92:
is (annus) ejus omnem spem... morte pervertit. Fuit hoc luctuosum suis, acerbum patriae, etc.,
id. Or. 3, 2, 8:
quadrigas, quia per suos ( = ipsius milites) agendae erant, in prima acie locaverat rex,
Liv. 37, 41, 8:
auctoritatem Pisistrati qui inter suos ( = ejus cives) maxima erat,
id. 37, 12:
quo cum multitudine adversariorum sui superarentur, ipse fuit superior, etc.,
Nep. Hann. 8, 4; v. g.—
(γ).
Without antecedent (cf. I. B. supra): quoties necesse est fallere aut falli a suis, by one ' s friends, Sen. Phoen. 493.—
(δ).
Sing.: sŭa, suae. f., a sweetheart, mistress (rare): illam suam suas res sibi habere jussit. Cic. Phil. 2, 28. 69:
cedo quid hic faciet sua?
Ter. Heaut. 2, 3, 92.—
2.
sŭum, i, n., and more freq. sŭa, suorum, n. plur., = one ' s property.
a.
Sing.
(α).
Lit.:
nec suom adimerem alteri,
his property, his own, Plaut. Trin. 2, 2, 38 (34):
nunc si ille salvos revenit, reddam suom sibi (v. D. 3. a. infra),
id. ib. 1, 2, 119:
illum studeo quam facillime ad suum pervenire,
Cic. Fam. 13, 26, 4:
populi Romani hanc esse consuetudinem ut socios sui nihil deperdere velit,
Caes. B. G. 1, 43; cf. Cic. Rab. Post. 11, 3, I. A. 11. supra:
nec donare illi de suo dicimur,
Sen. Ben. 7, 4, 2; so esp. with quisque; v. infra — Hence, de suo = per se, or sua sponte;
(stellae) quae per igneos tractus labentia inde splendorem trahant caloremque, non de suo clara,
Sen. Q. N. 7, 1, 6. —
(β).
Trop.:
meum mihi placebat, illi suum (of a literary essay),
Cic. Att. 14, 20, 3: suom quemque decet, his own manners, etc., Plaut. Stich. 5, 4, 11; so, expendere oportet quid quisque habeat sui ( what peculiarities) nec velle experiri quam se aliena deceant;
id enim maxime quemque decet quod est cujusque maxime suum,
Cic. Off. 1, 31, 113.—
(γ).
Jurid. term: aliquid pro suo possidere, to possess in the belief of one ' s legal right:
pro suo possessio tale est, cum dominium nobis acquiri putamus. Et ea causa possidemus ex qua acquiritur, et praeterea pro suo,
Dig. 41, 10, 1;
so without an antecedent, and referring to a first person: item re donata, pro donato et pro suo possideo,
ib. 41, 10, 1; v. the whole tit. ib. 42, 10 (Pro suo); cf. ib. 23, 3, 67; cf. C., infra fin.;
similarly: usucapere pro suo = acquire dominion by a possession pro suo, Fragm. Vat. 111: res pro suo, quod justam causam possidendi habet, usucapit,
id. ib. 260; Dig. 41, 3, 27. —
b.
Plur.
(α).
One ' s property:
Roscius tibi omnia sua praeter animam tradidit,
Cic. Rosc. Am. 50, 146:
qui etiam hostibus externis victis sua saepissime reddiderunt,
id. Agr. 1, 6, 19:
tu autem vicinis tuis Massiliensibus sua reddis,
id. Att. 14, 14, 6:
Remi legatos miserunt qui dicerent se suaque omnia in fidem atque potestatem populi Romani permittere,
Caes. B. G. 2, 3, 2; 1, 11, 2; 2, 13, 2:
ipsi milites alveos informes quibus se suaque transveherent, faciebant,
their baggage, Liv. 21, 26, 9:
docere eos qui sua permisere fortunae,
Sen. Q. N. 3, praef. 7; so without an antecedent, one ' s own property (cf. I. B. 2. supra):
hanc ob causam maxime ut sua tenerentur res publicae constitutae sunt,
Cic. Off. 2, 21, 73;
rarely = eorum res: quod vero etiam sua reddiderint (i.e. Gallis),
Liv. 39, 55, 3. —
(β).
One ' s own affairs:
aliena ut melius videant et dijudicent Quam sua,
Ter. Heaut. 3, 1, 96:
cognoscunt... immobile agmen et sua quemque molientem,
Liv. 10, 20, 8:
omnia ei hostium non secus quam sua nota erant,
id. 22, 41, 5:
aliena cum suis perdidit,
Sen. Ben. 7, 16, 3.— Absol., referring to a noun fem.: sua (finxit) C. Cassius ( = suas persuasiones; cf.
the context),
Quint. 6, 3, 90.
B.
Predicative uses: suum esse, facere, fieri, putare, etc., like a gen. poss., to be, etc., the property, or under the dominion, control, power of the antecedent.
1.
Of property in things.
(α).
Corporeal:
scripsit causam dicere Prius aurum quare sit suum,
Ter. Eun. prol. 11:
nihil erat cujusquam quod non hoc anno suum fore putabat (Clodius),
Cic. Mil. 32, 87:
quia suum cujusque fit, eorum quae natura fuerant communia quod cuique obtigit, id quisque teneat,
id. Off. 1, 7, 21:
Juba suam esse praedicans praedam,
Caes. B. C. 3, 84:
gratum sibi populum facturum, si omnes res Neapolitanorum suas duxissent,
Liv. 22, 32, 8: libros esse dicimus Ciceronis;
eosdem Dorus librarius suos vocat,
Sen. Ben. 7, 6, 1:
cum enim istarum personarum nihil suum esse possit,
since these persons can own nothing, Gai. Inst. 2, 96; cf. Dig. 1, 7, 15 pr.—Virtually predicative:
referas ad eos qui suam rem nullam habent ( = rem quae sua sit),
nothing of their own, Cic. Phil. 2, 6, 15:
qui in potestate nostra est, nihil suum habere potest,
Gai. Inst. 2, 84. — ( b) Of literary works:
quae convenere in Andriam ex Perinthia Fatetur transtulisse, atque usum pro suis ( = quasi sua essent),
Ter. And. prol. 14:
potest autem... quae tum audiet... ingenue pro suis dicere,
his own thoughts, Quint. 12, 3, 3.—
(γ).
Of a country or people:
suum facere = suae dicionis facere: commemorat ut (Caesar) magnam partem Italiae beneficio atque auctoritate eorum suam fecerit,
Caes. B. C. 2, 32:
in quam (Asiam) jam ex parte suam fecerit,
Liv. 44, 24, 4:
crudelissima ac superbissima gens sua omnia suique arbitrii facit,
id. 21, 44, 5.—
(δ).
Trop.:
omnia sua putavit quae vos vestra esse velletis,
Cic. Phil. 11, 12, 27:
non meminit, illum exercitum senatus populique Romani esse, non suum,
id. ib. 13, 6, 4: [p. 1826] probavit, non rempublicam suam esse, sed se reipublicae, Sen. Clem. 1, 19, 8;
so of incorporeal things: hi si velint scire quam brevis eorum vita sit, cogitent ex quota parte sua sit,
how much of it is their own, id. Brev. Vit. 19, 3; so, suum facere, to appropriate:
prudentis est, id quod in quoque optimum est, si possit, suum facere,
Quint. 10, 2, 26:
quaeremus quomodo animus (hanc virtutem) usu suam faciat,
Sen. Clem. 1, 3, 1.—
2.
Of persons.
(α).
Under a master ' s or father ' s control:
ut lege caverent, ne quis quem civitatis mutandae causa suum faceret, neve alienaret,
make any one his slave, Liv. 41, 8, 12: quid eam tum? suamne esse ajebat, his daughter, i.e. in his power? Ter. And. 5, 4, 29:
eduxit mater pro sua ( = quasi sua esset),
id. Eun. 1, 2, 76.—
(β).
Reflexively = sui juris, independent, one ' s own master or mistress, not subject to another ' s control, under one ' s own control (v. sui juris, infra):
ancilla, quae mea fuit hodie, sua nunc est,
Plaut. Pers. 4, 3, 3.—
(γ).
Of moral power over others: suus = devoted to one:
hice hoc munere arbitrantur Suam Thaidem esse,
Ter. Eun. 2, 2, 38:
eos hic fecit suos Paulo sumptu,
id. Ad. 5, 4, 21:
sed istunc exora, ut (mulierem) suam esse adsimulet,
to be friendly to him, id. Heaut. 2, 3, 117:
cum Antonio sic agens ut perspiciat, si in eo negotio nobis satisfecerit, totum me futurum suum,
Cic. Att. 14, 1 a, 2:
Alpheus... utebatur populo sane suo,
devoted to him, id. Quint. 7, 29.— Poet.: vota suos habuere deos, the vows (inst. of the persons uttering them) had the gods on their side, Ov. M. 4, 373. —
(δ).
Of power over one's self, etc.:
nam qui sciet ubi quidque positum sit, quaque eo veniat, is poterit eruere, semperque esse in disputando suus,
self-possessed, Cic. Fin. 4, 4, 10:
inaestimabile bonum est suum fieri,
selfcontrol, Sen. Ep. 75, 18:
(furiosus) qui suus non est,
Dig. 42, 4, 7, § 9:
vix sua, vix sanae virgo Niseia compos Mentis erat,
Ov. M. 8, 35. —
3.
Suum est, as impers. predicate: = ejus est, characteristic of, peculiar to one (very rare):
dixit antea, sed suum illud est, nihil ut affirmet,
Cic. Tusc. 1, 42, 99.
C.
Attributive usages, almost always (except in Seneca) with suus before its noun.
1.
The property, relations, affairs, etc., of one opposed to those of another, own.
a.
Opposition expressed:
nihil de suo casu, multa de vestro querebatur,
Cic. Balb. 8, 21:
sua sibi propiora pericula quam mea loquebantur,
id. Sest. 18, 40:
suasque et imperatoris laudes canentes,
Liv. 45, 38, 12:
damnatione collegae et sua,
id. 22, 35, 3:
Senecae fratris morte pavidum et pro sua incolumitate pavidum,
Tac. A. 14, 73:
velut pro Vitellio conquerentes suum dolorem proferebant,
id. H. 3, 37;
opp. alienus: ut suo potius tempore mercatorem admitterent, quam celerius alieno,
at a time convenient to themselves, Varr. R. R. 3, 16, 11. —Without antecedent, opp. externus:
(Platoni) duo placet esse motus, unum suum, alterum externum, esse autem divinius quod ipsum ex se sua sponte moveatur, etc.,
Cic. N. D. 2, 12, 32. —
b.
Implied:
voluptatem suis se finibus tenere jubeamus,
within the limits assigned to it, Cic. Fin. 3, 1, 1:
cum vobis immortale monumentum suis paene manibus senatus... exstruxerit,
id. Phil. 14, 12, 33:
superiores (amnes) in Italia, hic (Rhodanus) trans Alpes, hospitales suas tantum, nec largiores quam intulere aquas vehentes,
Plin. 2, 103, 106, § 224: colligitur aqua ex imbribus;
ex suo fonte nativa est,
Sen. Q. N. 3, 3:
pennas ambo non habuere suas (non suas = alienas),
Ov. Tr. 3, 4, 24. —
c.
In particular phrases. ( a) Sua sponte and suo Marte, of one ' s own accord, by one ' s self, without the suggestion, influence, aid, etc., of others:
Caesar bellum contra Antonium sua sponte suscepit,
Cic. Phil. 8, 2, 5:
sua sponte ad Caesarem in jus adierunt,
Caes. B. C. 1, 87.—So of things, = per se, by or of itself, for itself, for its own sake:
jus et omne honestum sua sponte expetendum (cf. in the context: per se igitur jus est expetendum),
Cic. Leg. 1, 18, 48: justitium sua sponte inceptum priusquam indiceretur, by itself, i. e. without a decree, Liv. 9, 7, 8; so,
sortes sua sponte attenuatas,
id. 22, 1, 11 (cf. id. 22, 38, 13; 35, 14, 4, I. A. 2., supra): rex enim ipse, sua sponte, nullis commentariis Caesaris, simul atque audivit ejus interitum suo Marte res suas recuperavit, Cic. Phil. 2, 37, 95.—
(β).
Suus locus, in milit. lang., one ' s own ground, position, or lines:
restitit suo loco Romana acies (opp. to the advance of the enemy),
Liv. 22, 16, 2.—So figuratively:
et staturas suo loco leges,
Sen. Ben. 2, 20, 2:
aciem instruxit primum suis locis, pauloque a castris Pompeji longius,
Caes. B. C. 3, 84 (cf.: suo loco, 7. b. g, infra).—
(γ).
For suo jure v. 3. infra.—
(δ).
Sua Venus = one's own Venus, i. e. good luck (v. Venus): ille non est mihi par virtutibus, nec officiis;
sed habuit suam Venerem,
Sen. Ben. 2, 28, 2. —
2.
Of private relations (opp. to public):
ut in suis rebus, ita in re publica luxuriosus nepos,
Cic. Agr. 2, 18, 48:
deinde ut communibus pro communibus utatur, privatis ut suis,
id. Off. 1, 7, 20:
quod oppidum Labienus sua pecunia exaedificaverat,
Caes. B. C. 1, 15:
militibus agros ex suis possessionibus pollicetur,
i. e. his private property, id. ib. 1, 17; Sen. Ben. 7, 6, 3. —
3.
Of just rights or claims:
imperatori senatuique honos suus redditus,
due to them, Liv. 3, 10, 3:
neque inpedimento fuit, quominus religionibus suus tenor suaque observatio redderetur,
Val. Max. 1, 1, 8:
quibus omnibus debetur suus decor,
Quint. 11, 1, 41. —
So distributively: is mensibus suis dimisit legionem,
in the month in which each soldier was entitled to his discharge, Liv. 40, 41, 8. — Esp.: suo jure (so, meo, nostro, tuo, etc., jure), by his own right:
Tullus Hostilius qui suo jure in porta nomen inscripsit,
Cic. Phil. 13, 12, 26:
earum rerum hic A. Licinius fructum a me repetere prope suo jure debet,
id. Arch. 1, 1; id. Marcell. 2, 6; id. Phil. 2, 25, 62; id. Balb. 8, 21:
numquam illum res publica suo jure esset ulta,
by its unquestionable right, id. Mil. 33, 88. —
4.
Of that to which one is exclusively devoted:
huic quaestioni suum diem dabimus,
a day for its exclusive discussion, Sen. Ep. 94, 52:
homini autem suum bonum ratio est,
his exclusive good, id. ib. 76, 10:
in majorem me quaestionem vocas, cui suus locus, suus dies dandus est,
id. Q. N. 2, 46, 1. —
With proprius: mentio inlata apud senatum est, rem suo proprio magistratu egere,
that the business needed a particular officer exclusively for itself, Liv. 4, 8, 4:
et Hannibalem suo proprio occupandum bello,
id. 27, 38, 7; cf.:
dissupasset hostes, ni suo proprio eum proelio equites Volscorum exceptum tenuissent,
in which they alone fought, id. 3, 70, 4:
mare habet suas venas quibus impletur,
by which it alone is fed, Sen. Q. N. 3, 14, 3. —
5.
According to one ' s liking, of one ' s own choice.
a.
Of persons, devoted to one, friendly, dear:
Milone occiso (Clodius) habuisset suos consules,
after his own heart, Cic. Mil. 33, 89:
collegit ipse se contra suum Clodium,
his dear Clodius, id. Pis. 12, 27 (cf.: suum facere, habere, II. B. 2. g).—
b.
Of things, favorable.
(α).
Of place: neque Jugurtham nisi... suo loco pugnam facere, on his own ground, i. e. chosen by him, favorable, Sall. J. 61, 1:
hic magna auxilia expectabant et suis locis bellum in hiemem ducere cogitabant,
Caes. B. C. 1, 61; cf.:
numquam nostris locis laboravimus,
Liv. 9, 19, 15.—
(β).
Of time:
cum Perseus suo maxime tempore et alieno hostibus incipere bellum posset,
Liv. 42, 43, 3; v. 7. b, infra. —
c.
Of circumstances: sua occasio, a favorable opportunity; sometimes without antecedent:
neque occasioni tuae desis, neque suam occasionem hosti des,
Liv. 22, 39, 21:
tantum abfuit ut ex incommodo alieno sua occasio peteretur,
id. 4, 58, 2:
aestuque suo Locros trajecit,
a favorable tide, id. 23, 41, 11:
ignoranti quem portum petat nullus suus ventus est,
Sen. Ep. 71, 3:
orba suis essent etiamnunc lintea ventis,
Ov. M. 13, 195:
aut ille Ventis iturus non suis,
Hor. Epod. 9, 30. —
6.
Of persons or things, peculiar, particular:
quae est ei (animo) natura? Propria, puto, et sua,
Cic. Tusc. 1, 29, 70:
omnis enim motus animi suum quendam a natura habet vultum,
id. de Or. 3, 57, 316:
geometrae et musici... more quodam loquuntur suo. Ipsae rhetorum artes verbis in docendo quasi privatis utuntur ac suis,
id. Fin. 3, 1, 4:
sensus omnis habet suum finem,
its peculiar limits, Quint. 9, 4, 61: animus cum suum ambitum complevit et finibus se suis cinxit, consummatum est summum bonum, Sen. Vit. Beat. 9, 3: est etiam in nominibus ( nouns) diverso collocatis sua gratia, their peculiar elegance, Quint. 9, 3, 86:
ibi non bello aperto, sed suis artibus, fraude et insidiis, est paene circumventus,
Liv. 21, 34, 1:
nec Hannibalem fefellit, suis se artibus peti,
id. 22, 16, 5:
adversus hostem non virtute tantum, sed suis (i. e. hostis) etiam pugnare consiliis oportebat,
Flor. 2, 6, 26:
liberam Minucii temeritatem se suo modo expleturum,
Liv. 22, 28, 2:
equites ovantes sui moris carmine,
id. 10, 26, 11:
exsultans cum sui moris tripudiis,
id. 21, 42, 3:
tripudiantes suo more,
id. 23, 26, 9.—So, suo Marte, referring to the style of fighting peculiar to the different arms:
equitem suo alienoque Marte pugnare,
that the cavalry were fighting both in their own style and in that of the other arms, Liv. 3, 62, 9; cf.: suo Marte, 1, c. a, supra.—And distributively ( = suus quisque):
suos autem haec operum genera ut auctores, sic etiam amatores habent,
Quint. 12, 10, 2:
illa vero fatidica fulmina ex alto et ex suis venire sideribus,
Plin. 2, 43, 43, § 113; cf.:
quae quidem planiora suis exemplis reddentur,
Val. Max. 3, 4 prooem.—
7.
Proper, right.
a.
Referring to one's ordinary or normal condition:
quod certe non fecisset, si suum numerum naves habuissent,
their regular complement, Cic. Verr. 2, 5, 51, § 133. — So poet.:
flecte ratem! numerum non habet illa suum,
its full number, Ov. H. 10, 36:
novus exercitus consulibus est decretus: binae legiones cum suo equitatu,
Liv. 40, 36, 6:
cum suo justo equitatu,
id. 21, 17, 8:
totam (disciplinam) in suum statum redegit,
Val. Max. 2, 7, 2:
tranquilla mente et vultu suo,
with the ordinary expression of his face, Sen. Clem. 2, 6, 2:
media pars aeris ab his (ignibus) submota, in frigore suo manet. Natura enim aeris gelida est,
id. Q. N. 2, 10, 4:
cornuaque in patriis non sua vidit aquis,
not natural to her, Ov. H. 14, 90. —
So, non suus, of ingrafted branches and their fruit: miraturque (arbos) novas frondis et non sua poma,
Verg. G. 2, 82. —
b.
Of time, proper, regular, etc. (cf. 5. b, supra).
(α).
The regular time ( = stato tempore):
signum quod semper tempore exoritur suo,
Plaut. Rud. prol. 4:
cum et recte et suo tempore pepererit,
Ter. Hec. 4, 1, 16: aestas suo tempore incanduit...;
tam solstitium quam aequinoctium suos dies retulit,
Sen. Q. N. 3, 16, 3:
omnes venti vicibus suis spirant majore ex parte,
Plin. 2, 47, 48, § 128. —
(β).
The right or proper time:
salictum suo tempore caedito,
Cato, R. R. 33:
cessit e vita suo magis quam suorum civium tempore,
the right time for himself, Cic. Brut. 1, 4; so,
exstingui homini suo tempore optabile est,
id. Sen. 23, 85:
Scandilius dicit se suo tempore rediturum,
id. Verr. 2, 3, 60, § 139:
si Ardeates sua tempora exspectare velint,
Liv. 4, 7, 6:
Chrysippus dicit, illum... opperiri debere suum tempus, ad quod velut dato signo prosiliat,
Sen. Ben. 2, 25, 3:
quam multi exercitus tempore suo victorem hostem pepulerunt!
Liv. 44, 39, 4. — Without antecedent: sed suo tempore totius sceleris hujus fons aperietur. Cic. Phil. 14, 6, 15; cf.:
de ordine laudis, etc., praecipiemus suo tempore,
Quint. 2, 4, 21. —
(γ).
Suo loco = at the proper place:
quae erant prudentiae propria suo loco dicta sunt,
Cic. Off. 1, 40, 143:
quod reddetur suo loco,
Quint. 11, 1, 16:
ut suo loco dicetur,
Plin. 2, 90, 102, § 221:
inscripta quae suis locis reddam,
id. 1, prooem. § 27; Sen. Ben. 2, 20, 2; cf. 1, c. b; 4. supra. —
(δ).
Suited, appropriate, adapted to one:
in eodem fundo suum quidquid conseri oportet,
Cato, R. R. 7:
siquidem hanc vendidero pretio suo,
at a suitable price, Plaut. Pers. 4, 4, 30:
in partes suas digerenda causa,
Quint. 11, 1, 6:
confundetur quidquid in suas partes natura digessit,
Sen. Q. N. 3, 29, 8. — Poet.: haec ego dumque queror, lacrimae sua verba sequuntur, Deque meis oculis in tua membra cadunt, appropriate, i. e. tristia, Ov. H. 14, 67.—Without antecedent: suum quidquid genus talearum serito, any fit kind, i. e. suited to the ground, Cato, R. R. 48. —
8.
Own, with the notion of independence of, or dependence on others (cf. B. 2. g d).
a.
Of political independence: pacem condicionibus his fecerunt ut Capuae suae leges, sui magistratus essent, her own laws, i. e. not subject to Carthage, Liv. 23, 7, 2: liberos [p. 1827] eos ac suis legibus victuros, id. 25, 23, 4. —
Esp. in the phrases suae potestatis or in sua potestate esse, suo jure uti, sui juris esse: Puteolos, qui nunc in sua potestate sunt, suo jure, libertate aequa utuntur, totos occupabunt,
Cic. Agr. 2, 31, 86:
Rhegini potestatis suae ad ultimum remanserunt,
retained their self-government, Liv. 23, 30, 9:
urbem ne quam formulae sui juris facerent,
id. 38, 9, 10. —
b.
Of paternal authority.
(α).
Free from the power of the paterfamilias; in the phrases sui juris esse, suae potestatis esse, to be independent:
quaedam personae sui juris sunt, quaedam alieno juri sunt subjectae, Gai,
Inst. 1, 48:
sui juris sunt familiarum suarum principes, id est pater familiae, itemque mater familiae,
Ulp. Fragm. 4, 1:
liberi parentum potestate liberantur emancipatione. Sed filius quidem ter manumissus sui juris fit, ceteri autem liberi una manumissione sui juris fiunt,
id. ib. 10, 1:
morte patris filius et filia sui juris fiunt,
id. ib. 10, 2:
patres familiarum sunt qui sunt suae potestatis,
Dig. 1, 6, 4:
si modo defunctus testator suae potestatis mortis tempore fuerit,
Gai. Inst. 2, 147. —
With indef. reference: si sui juris sumus,
Dig. 46, 2, 20; cf.:
pro suo possideo, 2. a. supra.—Attributively: sui juris arrogatio feminae,
Cod. Just. 8, 47, 8:
homo sui juris,
ib. 10, § 5.— Trop.:
sapiens numquam semiliber erit: integrae semper libertatis et sui juris,
Sen. Brev. Vit. 5, 3:
non illarum coitu fieri cometen, sed proprium et sui juris esse,
id. Q. N. 7, 12, 2: nullique sunt tam feri et sui juris adfectus, ut non disciplina perdomentur, id. Ira, 2, 12, 3. —
(β).
Subject to paternal authority, in the phrases suus heres, sui liberi; suus heres, an heir who had been in the paternal power of the deceased:
CVI SVVS HERES NON SIT, XII. Tab. fr. 5, 4.—In the jurists without antecedent: sui et necessarii heredes sunt velut filius filiave, nepos neptisve ex filia, deinceps ceteri qui modo in potestate morientis fuerunt,
Gai. Inst. 2, 156:
(emancipati liberi) non sunt sui heredes,
ib. 2, 135:
alia facta est juris interpretatio inter suos heredes,
ib. 3, 15:
datur patrono adversus suos heredes bonorum possessio (where patrono is not the antecedent of suos),
ib. 3, 41:
sui heredes vel instituendi sunt vel exheredandi,
Ulp. Fragm. 22, 14:
accrescunt suis quidem heredibus in partem virilem, extraneis autem in partem dimidiam,
id. ib. 22, 17. —
Sui liberi, children in paternal power: de suis et legitimis liberis,
Cod. Just. 6, 55 inscr.
D.
In particular connections.
1.
With ipse, his own, etc. (cf. Zumpt, Gram. § 696).
a.
Ipse agreeing with the antecedent of suus, the antecedent being,
(α).
A subjectnom.:
(ingenium ejus) valet ipsum suis viribus,
by its own strength, Cic. Cael. 19, 45:
legio Martia non ipsa suis decretis hostem judicavit Antonium?
by its own resolutions, id. Phil. 4, 2, 5:
ruit ipse suis cladibus,
id. ib. 14, 3, 8:
si ex scriptis cognosci ipsi suis potuissent,
id. de Or. 2, 2, 8:
qui se ipse sua gravitate et castimonia defenderet,
id. Cael. 5, 11:
quod ipse suae civitatis imperium obtenturus esset,
Caes. B. G. 1, 3:
suamet ipsae fraude omnes interierunt,
Liv. 8, 18, 9; 39, 49, 3:
ut saeviret ipse in suum sanguinem effecerunt,
id. 40, 5, 1:
respicerent suum ipsi exercitum,
id. 42, 52, 10; 21, 31, 12; 22, 38, 3; 6, 19, 6.—
(β).
A subject-acc.:
sunt qui dicant eam sua ipsam peremptam mercede,
Liv. 1, 11, 9:
(tribuniciam potestatem) suis ipsam viribus dissolvi,
id. 2, 44, 2.—
(γ).
An object in dat. or acc.:
sic ut ipsis consistendi in suis munitionibus locus non esset,
Caes. B. C. 2, 6:
tribuni (hostem) intra suamet ipsum moenia compulere,
Liv. 6, 36, 4:
alios sua ipsos invidia opportunos interemit,
id. 1, 54, 8; 22, 14, 13.—Suus as adjunct of subject (rare):
aliquando sua praesidia in ipsos consurrexerunt,
their own garrisons revolted against them, Sen. Clem. 1, 26, 1.—
b.
With gen. of ipse, strengthening the possessive notion (cf. 4.;
post-Aug. and very rare, but freq. in modern Lat.): aves (foetus suos) libero caelo suaeque ipsorum fiduciae permittunt,
Quint. 2, 6, 7 (but tuus ipsius occurs in Cic.:
tuo ipsius studio,
Cic. Mur. 4, 9:
tuam ipsius amicitiam,
id. Verr. 2, 3, 4, § 7).—
c.
Both suus and ipse agreeing with the governing noun (very rare; not in Cic. or Caes.): quae tamen in ipso cursu suo dissipata est (= ipsa in cursu suo), in its very course, Sen. Q. N. 1, 1, 3 dub.:
suamet ipsa scelera,
Sall. C. 23, 2 (Dietsch ex conj. ipse):
suismet ipsis corporibus,
Liv. 2, 19, 5 MSS. (Weissenb. ex conj. ipsi):
a suismet ipsis praesidiis,
id. 8, 25, 6 MSS. (Weissenb. ipsi).—
2.
With quisque, distributively, each ( every one)... his own; in prose quisque is generally preceded by suus.
a.
Quisque and suus in different cases.
(α).
Quisque as subjectnom.:
sentit enim vim quisque suam quoad possit abuti,
Lucr. 5, 1033:
suo quisque loco cubet,
Cato, R. R. 5:
suum quisque noscat ingenium,
Cic. Off. 1, 31, 114:
ad suam quisque (me disciplinam) rapiet,
id. Ac. 2, 36, 114:
quod suos quisque servos in tali re facere voluisset,
id. Mil. 10, 29:
cum suo quisque auxilio uteretur,
Caes. B. C. 1, 51:
celeriter ad suos quisque ordines redit,
id. ib. 3, 37.—In apposition with plur. subj. (freq. in Liv.):
nunc alii sensus quo pacto quisque suam rem Sentiat,
Lucr. 4, 522:
ut omnes cives Romani in suis quisque centuriis prima luce adessent,
that all the Roman citizens should be present, each in his own centuria, Liv. 1, 44, 1:
hinc senatus, hinc plebs, suum quisque intuentes ducem constiterant,
id. 6, 15, 3:
ut (trigemini) pro sua quisque patria dimicent,
id. 1, 24, 2:
stabant compositi suis quisque ordinibus,
id. 44, 38, 11:
(consules) in suas quisque provincias proficiscuntur,
id. 25, 12, 2; 25, 26, 13:
in suo quaeque (stella) motu naturam suam exercent,
Plin. 2, 39, 39, § 106.—With abl. absol.:
omnes, velut dis auctoribus in spem suam quisque acceptis, proelium una voce poscunt,
Liv. 21, 45, 9 Weissenb. ad loc.:
relictis suis quisque stationibus... concurrerunt,
id. 32, 24, 4; 4, 44, 10; 39, 49, 3; 2, 38, 6.—
(β).
With acc. of quisque as subj.:
fabrum esse suae quemque fortunae, App. Claud. ap. Ps.-Sall. Ep. ad Caes. Rep. c. l.: sui quemque juris et retinendi et dimittendi esse dominum,
Cic. Balb. 13, 31:
recipere se in domos suas quemque jussit,
Liv. 25, 10, 9; and (ungrammatically) nom., as apposition to a subj.-acc.:
se non modo suam quisque patriam, sed totam Siciliam relicturos,
id. 26, 29, 3 MSS. (Weissenb. ex conj. quosque).—
(γ).
As adjunct of the subject-nom., with a case of quisque as object, attribut. gen., etc.:
sua cujusque animantis natura est,
Cic. Fin. 5, 9, 25:
sua quemque fraus, suum facinus, suum scelus, etc., de sanitate ac mente deturbat,
id. Pis. 20, 46:
sua quemque fraus et suus terror maxime vexat,
id. Rosc. Am. 24, 67:
suum cuique incommodum ferendum est,
id. Off. 3, 6, 30:
ut solidum suum cuique solvatur,
id. Rab. Post. 17, 46:
ne suus cuique domi hostis esset,
Liv. 3, 16, 3:
ut sua cuique respublica in manu esset,
id. 26, 8, 11:
animus suus cuique ordinem pugnandi dabat,
id. 22, 5, 8:
tentorium suum cuique militi domus ac penates sunt,
id. 44, 39, 5:
suus cuique (stellae) color est,
Plin. 2, 18, 16, § 79:
trahit sua quemque voluptas,
Verg. E. 2, 65:
stat sua cuique dies,
id. A. 10, 467.—
(δ).
As predicate-nom. (v. II. B.):
opinionem, quae sua cuique conjectanti esse potest,
Liv. 6, 12, 3.—
(ε).
As adjunct of subj.-acc.:
suum cuique honorem et gradum redditum gaudeo,
Cic. Rosc. Am. 47, 136:
scientiam autem suam cujusque artis esse,
id. Fin. 5, 9, 26.—
(ζ).
As adjunct of an object, with a case of quisque as object or attribut. gen.: suam cuique sponsam, mihi meam: suum cuique amorem, mihi meum, Atil. Fragm. inc. 1: suom cuique per me uti atque frui licet, Cato ap. Gell. 13, 24 (23), 1:
ut suo quemque appellem nomine,
Plaut. Ps. 1, 2, 52:
placet Stoicis suo quamque rem nomine appellare,
Cic. Fam. 9, 22, 1:
ad suam cujusque naturam consilium est omne revocandum,
id. Off. 1, 33, 119:
justitia quae suum cuique distribuit,
id. N. D. 3, 15, 38:
in tribuendo suum cuique,
id. Off. 1, 5, 14:
Turnus sui cuique periculi recens erat documentum,
Liv. 1, 52, 4:
in trimatu suo cuique dimidiam esse mensuram futurae certum esse,
Plin. 7, 15, 16, § 73:
certa cuique rerum suarum possessio,
Vell. 2, 89, 4; cf.: qua re suum unicuique studium suaque omnibus delectatio relinquatur, Ps.-Cic. Cons. 26, 93.—With quemque in apposition with acc. plur.:
Camillus vidit intentos opifices suo quemque operi,
Liv. 6, 25, 9; so cujusque in appos. with gen. plur.: trium clarissimorum suae cujusque gentis virorum mors, id. 39, 52, 7; and cuique with dat. plur.: sui cuique mores fingunt fortunam hominibus, Poet. ap. Nep. Att. 11, 6 (where Lachm. ad Lucr. 2, 372, reads quique, ex conj.; cf. b. b, infra).—
b.
Attraction of suus and quisque as adjuncts of nouns.
(α).
Attraction of suus:
ut nemo sit nostrum quin in sensibus sui cujusque generis judicium requirat acrius (= suum cujusque generis judicium),
Cic. Ac. 2, 7, 19:
quas tamen inter omnes (voces) est suo quoque in genere (vox) mediocris ( = inter omnes voces est mediocris vox, sua quoque in genere),
id. de Or. 3, 57, 216:
eo concilia suae cujusque regionis indici jussit (= sua cujusque regionis concilia),
Liv. 45, 29, 10:
equites suae cuique parti post principia collocat (= equites suos cuique parti),
id. 3, 22, 6:
cum motibus armorum et corporum suae cuique genti assuetis,
id. 25, 17, 5:
legiones deducebantur cum tribunis et centurionibus et sui cujusque ordinis militibus (= suis cujusque),
Tac. A. 14, 27:
quae sui cujusque sunt ingenii,
Quint. 7, 10, 10 Halm (al. sua):
sui cujusque ingenii poma vel semina gerunt (= sua cujusque),
Col. 3, 1;
and by a double attraction: has (cohortes) subsidiariae ternae et aliae totidem suae cujusque legionis subsequebantur (= has cohortes... totidem cujusque legionis, suam quaeque legionem, subsequebantur),
Caes. B. C. 1, 83. —
(β).
Attraction of quisque:
tanta ibi copia venustatum in suo quique loco sita,
Plaut. Poen. 5, 4, 6 (al. quaeque):
quodvis frumentum non tamen omne Quique suo genere inter se simile esse videbis,
Lucr. 2, 372 Lachm. and Munro ad loc.:
cum verba debeant sui cujusque generis copulari,
Varr. L. L. 10, 48:
in sensibus sui cujusque generis judicium,
Cic. Ac. 2, 7, 19:
haec igitur proclivitas ad suum quodque genus aegrotatio dicatur,
id. Tusc. 4, 12, 28:
separatim greges sui cujusque generis nocte remeabant (= greges sui quisque generis),
Liv. 24, 3, 5:
ut sui cujusque mensis acciperet (frumentum),
Suet. Aug. 40;
and quisque both attracted and in its own case: quia cujusque partis naturae et in corpore et in animo sua quaeque vis sit (where either cujusque or quaeque is redundant),
Cic. Fin. 5, 17, 46; v. Madv. ad loc.; Cato, R. R. 23 fin.;
so esp. in the phrases suo quoque tempore, anno, die, loco, etc.: pecunia, quae in stipendium Romanis suo quoque anno penderetur, deerat (= suo quaeque anno),
each instalment in the year when due, Liv. 33, 46, 9 Weissenb. ad loc.:
suo quoque loco,
Varr. R. R. 1, 7, 2; 1, 22, 6:
opera quae suis quibusque temporibus anni vilicum exsequi oporteret,
Col. 11, 3:
suo quoque tempore,
Vitr. 2, 9, 4:
nisi sua quaque die usurae exsolverentur (= sua quaeque die),
Dig. 22, 1, 12 init.; 13, 7, 8, § 3:
ut opera rustica suo quoque tempore faciat,
ib. 19, 2, 25, § 3 (al. quaeque)—
c.
In the order quisque... suus.
(α).
In relative clauses, comparative clauses with ut, and interrogative clauses introduced by quid, etc., where quisque immediately follows the relative, etc.:
ut quisque suom volt esse, ita est,
Ter. Ad. 3, 3, 45; cf.
with sibi,
Cic. Leg. 1, 18, 49; id. Lael. 9, 30:
expendere oportere quid quisque habeat sui... nec velle experiri quam se aliena deceant. Id enim maxime quemque decet quod est cujusque maxime suum,
id. Off. 1, 31, 113:
neque solum quid in senatu quisque civitatis suae dicerent ignorabant, sed, etc.,
Liv. 32, 19, 9:
gratius id fore laetiusque quod quisque sua manu ex hoste captum rettulerit,
id. 5, 20, 8; 6, 25, 10; cf.:
in quibus cum multa sint quae sua quisque dicere velit, nihil est quod quisque suum possit dicere,
Sen. Vit. Beat. 23, 1.—
(β).
If the emphasis is not on suus, but (for quisque, when emphatic, unusquisque is used) on some other word:
in civitates quemque suas... dimisit,
Liv. 21, 48, 2:
in patriam quisque suam remissus est,
Just. 33, 2, 8:
in vestigio quemque suo vidit,
Liv. 28, 22, 15; cf.:
hospitibus quisque suis scribebant,
id. 33, 45, 6:
pro facultatibus quisque suis,
id. 42, 53, 3; cf.:
respiciendae sunt cuique facultates suae,
Sen. Ben. 2, 15, 3:
praecipitat quisque vitam suam et futuri desiderio laborat,
id. Brev. Vit. 7, 5; id. Ben. 7, 5, 1:
tunc praeceps quisque se proripit et penates suos deserit,
id. Q. N. 6, 1, 5; 5, 18, 8:
summum quisque causae suae judicem facit,
Plin. 1, prooem. § 10: aestimatione nocturnae [p. 1828] quietis, dimidio quisque spatio vitae suae vivit, id. 7, 50, 51, § 167.—
(γ).
Poets adopt the order quisque suus when the metre requires it, Verg. A. 6, 743:
oscula quisque suae matri tulerunt,
Ov. F. 2, 715. —
(δ).
When suus and quisque belong to different clauses:
atque earum quaeque, suum tenens munus... manet in lege naturae,
Cic. Tusc. 5, 13, 38. —
d.
Suus uterque, or uterque suus, distributively of two subjects:
suas uterque legiones reducit in castra,
Caes. B. C. 1, 40; 2, 28:
ideo quod uterque suam legem confirmare debebit,
Cic. Inv. 2, 49, 142:
cum sui utrosque adhortarentur,
Liv. 1, 25, 1:
ad utrumque ducem sui redierunt,
id. 21, 29, 5:
utraque (lex) sua via it,
Sen. Ben. 6, 6, 1; cf.
uterque, in apposit.: nec ipsi tam inter se acriter contenderunt, quam studia excitaverant uterque sui corporis hominum,
Liv. 26, 48, 6.—
3.
With sibi.
(α).
Sibi with pronom. force (cf. sui, IV. C. fin.):
reddam suum sibi,
Plaut. Trin. 1, 2, 119 ( = ei; but referred to b, infra, by Brix ad loc.); cf.:
suam rem sibi salvam sistam,
id. Poen. 5, 2, 123:
idem lege sibi sua curationem petet,
for himself, Cic. Agr. 2, 9, 22 (cf. id. Phil. 2, 37, 96;
I. B. 2. b. supra): ut vindicare sibi suum fulgorem possint,
Sen. Q. N. 1, 1, 11; cf.
the formula of divorce: tuas res tibi habeto,
Dig. 24, 2, 2.—Hence, illam suam suas res sibi habere jussit, Cic. Phil. 2, 28, 69.—
(β).
With sibi redundant, to strengthen suus (anteand post-class. and colloq.):
quo pacto serviat suo sibi patri,
Plaut. Capt. prol. 5:
eum necabam ilico per cerebrum pinna sua sibi, quasi turturem,
id. Poen. 2, 40; v. sui, IV. C. and the passages there cited.—
4.
With gen. agreeing with the subject of suus:
quas cum solus pertulisset ut sua unius in his gratia esset,
that the credit of it should belong to him alone, Liv. 2, 8, 3:
qui de sua unius sententia omnia gerat,
id. 44, 22, 11; cf.:
unam Aegyptus in hoc spem habet suam,
Sen. Q. N. 4, 2, 2.—For suus ipsius, etc., v. D. 1. b. supra.—
5.
With demonstr., rel., or indef. pronn. and adjj., of his, hers, etc.:
postulat ut ad hanc suam praedam adjutores vos profiteamini,
to this booty of his, Cic. Rosc. Am. 2, 6:
Sestius cum illo exercitu suo,
id. Sest. 5, 12:
qua gravitate sua,
id. ib. 61, 129:
suam rem publicam illam defenderunt,
that republic of theirs, id. ib. 67, 141:
in istum civem suum,
against this citizen of theirs, id. Balb. 18, 41:
cum illo suo pari,
id. Pis. 8, 18:
te nulla sua calamitate civitas satiare potest?
id. Phil. 8, 6, 19:
dubitatis igitur, quin vos M. Laterensis ad suam spem aliquam delegerit,
for some hope of his, id. Planc. 16, 39:
non tam sua ulla spe quam militum impetu tractus,
by any hope of his, Liv. 25, 21, 5:
nullo suo merito,
from no fault of theirs, id. 26, 29, 4:
ipse arcano cum paucis familiaribus suis colloquitur,
with a few of his friends, Caes. B. C. 1, 19.—
6.
With descriptive adjj.
(α).
Standing before the adj. and noun (so most freq.):
suorum improbissimorum sermonum domicilium,
Cic. Pis. 31, 76:
causam sui dementissimi consilii,
id. Phil. 2, 22, 53:
suam insatiabilem crudelitatem,
id. ib. 11, 3, 8:
suis amplissimis fortunis,
id. ib. 13, 8, 16:
suum pristinum morem,
id. Pis. 12, 27:
suis lenissimis postulatis,
Caes. B. C. 1, 5: simili ratione Pompeius in suis veteribus castris consedit (suis emphatic; cf. b, infra), id. ib. 3, 76.—
(β).
Between the adj. and noun (less emphatic):
pro eximiis suis beneficiis,
Cic. Prov. Cons. 4, 7:
propter summam suam humanitatem,
id. Fam. 15, 14, 1:
ex praeteritis suis officiis,
Caes. B. C. 3, 60:
Caesar in veteribus suis castris consedit,
id. ib. 3, 76.—
(γ).
After adj. and noun:
veterem amicum suum excepit,
Cic. Rab. Post. 16, 43:
in illo ardenti tribunatu suo,
id. Sest. 54, 116.—
7.
Objectively for the pers. pron. (rare):
neque cuiquam mortalium injuriae suae parvae videntur ( = sibi illatae),
Sall. C. 51, 11; so,
neglectam ab Scipione et nimis leviter latam suam injuriam ratus,
Liv. 29, 9, 9:
ipsae enim leges te a cognitione sua judicio publico reppulerunt ( = a se cognoscendo),
Cic. Balb. 14, 32:
suam invidiam tali morte quaesitam ( = quaesitum esse ab eo ut homines se inviderent),
Tac. A. 3, 16; so,
nulla sua invidia,
Cic. Mil. 15, 40.—
8.
Abl. fem. sua, with refert or interest, for gen. of the pers. pron.: neminem esse qui quomodo se habeat nihil sua censeat interesse, Cic. Fin. 5, 10, 30:
si scit sua nihil interesse utrum anima per os, an per jugulum exeat,
Sen. Ep. 76, 33; v. intersum, III.—
9.
Strengthened by the suffix - pte or -met.
(α).
By - pte (not used with ipse) affixed to the forms sua, suo, and (ante-class.) suum:
quom illa osculata esset suumpte amicum,
Plaut. Mil. 2, 4, 38:
ut terrena suopte nutu et suo pondere in terram ferantur,
Cic. Tusc. 1, 17, 40:
ferri suopte pondere,
id. N. D. 1, 25, 69:
suapte natura,
id. Fat. 18, 42:
suapte vi et natura,
id. ib. 19, 43; id. Fin. 1, 16, 54; 5, 22, 61:
suopte ingenio,
Liv. 25, 18; so id. 1, 25, 1; 1, 18, 4:
suapte manu,
Cic. Or. 3, 3, 10:
locus suapte natura infestus,
Liv. 44, 6, 9; so,
suapte natura,
id. 4, 22, 4:
flumina suapte natura vasta,
Sen. Q. N. 3, 27, 8; so id. Ben. 4, 17, 2:
sponte suapte,
Varr. L. L. 6, 7, § 70.—
(β).
With - met, almost always followed by ipse (in all forms of suus except suus, suum, suae, and suorum):
suomet ipsi more,
Sall. J. 31, 6:
suomet ipsi instrumento,
Liv. 22, 14, 13:
suomet ipsi metu,
Tac. H. 3, 16 fin.:
suamet ipsum pecunia,
Sall. J. 8, 2:
suamet ipsae fraude,
Liv. 8, 18, 9:
intra suamet ipsum moenia,
id. 6, 36, 4:
suismet ipsi praesidiis,
id. 8, 25, 6:
suismet ipsis corporibus,
id. 2, 19, 5:
suosmet ipsi cives,
id. 2, 9, 5:
suasmet ipse spes,
Tac. A. 3, 66 fin. —Without ipse:
populum suimet sanguinis mercede,
Sall. H. Fragm. 1, 41, 25 Dietsch:
magna pars suismet aut proxumorum telis obtruncabantur,
id. ib. 2, 52 ib.

Lewis & Short latin dictionary > suum

Страницы

См. также в других словарях:

The Face on the Cutting-Room Floor — infobox Book | name = The Face on the Cutting Room Floor title orig = translator = image caption = 1986 Penguin edition author = Cameron McCabe cover artist = country = United Kingdom language = English series = genre = Mystery publisher = Victor … Wikipedia
The Reformation — The Reformation † Catholic Encyclopedia ► The Reformation The usual term for the religious movement which made its appearance in Western Europe in the sixteenth century, and which, while ostensibly aiming at an internal renewal of the … Catholic encyclopedia
The Byzantine Empire — The Byzantine Empire † Catholic Encyclopedia ► The Byzantine Empire The ancient Roman Empire having been divided into two parts, an Eastern and a Western, the Eastern remained subject to successors of Constantine, whose capital was at … Catholic encyclopedia
The United States of America — The United States of America † Catholic Encyclopedia ► The United States of America BOUNDARIES AND AREA On the east the boundary is formed by the St. Croix River and an arbitrary line to the St. John, and on the north by the… … Catholic encyclopedia
The Urantia Book — Cover of the … Wikipedia
The Legislative Assembly and the fall of the French monarchy — The French Revolution was a period in the history of France covering the years 1789 to 1799, in which republicans overthrew the Bourbon monarchy and the Roman Catholic Church perforce underwent radical restructuring. This article covers the one… … Wikipedia
The Emergency (Ireland) — The Emergency ( ga. Ré na Práinne) was an official euphemism used by the Irish Government during the 1940s to refer to its position during World War II. The state was officially neutral during World War II, but declared an official state of… … Wikipedia
The Castle of Cagliostro — Special Edition DVD cover Kanji ルパン三世カリオストロの城 Rōmaji Rupan Sansei: Kariosutoro no Shiro … Wikipedia
The Big Bad Wolf (novel) — The Big Bad Wolf is the ninth book by James Patterson featuring the former Washington, D.C. homicide detective and forensic psychiatrist and current FBI agent Alex Cross.Plot summaryThe book begins with a Russian mobster known as The Wolf buying… … Wikipedia
The Church in China — The Church in China † Catholic Encyclopedia ► The Church in China Ancient Christians The introduction of Christianity into China has been ascribed not only to the Apostle of India, St. Thomas, but also to St. Bartholomew. In the… … Catholic encyclopedia
The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints — Classification Latter Day Saint movement Theology Nontrinitarian, Mormonism Governance … Wikipedia

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

the face of affairs

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

the face of affairs

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: